Сургут — Перм — Нижній Новгород — Полоцьк — потужний нафтопровід у Росії, споруджений для видачі нафти західносибірського походження.
Історія Трубопровід ввели в дію у 1979—1981 роках. Він має загальну протяжність 3250 кілометрів, при цьому на першій ділянці маршруту (щонайменше до відмітки 1237 кілометр) використали діаметр труб 1220 мм, а на другій (не пізніше ніж відмітка 1530 кілометр) діаметр труб 1020 мм. Також відомо, що на першій ділянці пропускна здатність трубопроводу 90 млн тонн на рік.
На своєму шляху нафтопровід має сполучення/перетинається з нафтопроводами: Перм — Альметьєвськ на нафтоперекачувальній станції (НПС) Перм; Нижній Новгород — Ярославль та Нижній Новгород — Рязань; Балтійська трубопровідна система, головна нитка якої починається від належної до Сургута — Полоцьк НПС Палкіно, а менша нитка прямує від Ярославля; Балтійська трубопровідна система 2 на НПС Андреаполь; Полоцьк — Вентспілс та Полоцьк — Мажейкяй (ведуть до Литви та Латвії та у пострадянські часи були зупинені).
Також важливо відзначити, на більшій частині маршруту (від НПС Кедрова в Тюменській області до НПС Лазарево у Кіровській області) Холмогори — Клін прямує в одному коридорі з іншим потужним нафтопроводом Холмогори – Клін.
Також уздовж маршруту розташовані нафтопереробні заводи — Пермський, Кстовський, Ярославський (Росія) та Новополоцький (Білорусь).
Нафтоперепомповувальні станції
Транспортування ресурсу забезпечують 11 ЛВДС та 18 НПС, зокрема: Західний Сургут, Каркатєєви, Південний Балик, Салим, Муген, Кедрова — , Конда — , Пєлим — , Круте — , Сосьва — , Сосновка — , Платіна — , Лисьва — , — , Перм, — , Дебьоси — , Арлеть — , — Дубники — , — , Кілемари — , Мєлковка — , Макарʼєво — , Старолікєєво — , Горькій — , Залєсьє — , Ярославль — , — , Інякіно — , Торжок — , Андреаполь — , Великі Луки — .
Російське вторгнення в Україну (з 2022) 29 січня та 13–17 лютого 2025 року безпілотники вразили нафтоперекачувальну станцію «Андреаполь» у Тверській області. У ніч на 29 січня було пошкоджено фільтраційний насосний майданчик, цистерни з присадками та інші елементи інфраструктури, що спричинило розлив нафтопродуктів і пожежу. Повторна атака 13 лютого призвела до займання в районі електротехнічного обладнання та тимчасового припинення перекачування нафти через станцію. 17 лютого об’єкт знову опинився під ударом.
У ніч на 23 квітня 2026 року безпілотники уразили НПС «Горький» у Нижньогородській області — ключовий та один із найбільших вузлів цієї магістралі. Повідомлялося про вибухи та пожежу на території станції, а також про можливі перебої у прокачуванні нафти через систему. За даними OSINT-проєкту Dnipro OSINT, на супутникових знімках зафіксовано знищення двох резервуарів об’ємом по 50 000 м³, а також пошкодження фільтраційного обладнання й, ймовірно, складських приміщень.
У ніч на 29 квітня 2026 року безпілотники атакували лінійну виробничо-диспетчерську станцію (ЛВПС) «Пермь» у Пермському краї; внаслідок удару виникла масштабна пожежа, над районом спостерігався густий чорний дим. Станом на 30 квітня повідомлялося про повторні удари пошкодження резервуарного парку та перебої в роботі станції. Загальний об’єм сховищ ЛВДС у Пермі становив 380 000 кубометрів: 6 резервуарів місткістю 50 000 кубометрів кожен та 4 резервуари місткістю 20 000 кубометрів кожен. Станом на 3 травня 2026 року згоріли всі великі резервуари об’ємом 50 000 м³; станцію частково виведено з ладу.
5 червня 2026 року, за повідомленнями Роберта «Мадяра» Бровді, атаки безпілотниками ГУР зазнала ЛВДС «Старолікеєво» (Кстово, Нижньогородська область).
Примітки