Тихорецьк – Новоросійськ — нафтопровід, що постачає нафту в Новоросійський морський порт.
Перший нафтопровід до Новоросійська проклали у 1956 році від розташованої за кількадесят кілометрів нафтоперекачувальної станції (НПС) Кримська, створеної в межах розробки Анастасієвсько – Троїцького нафтогазоконденсатного родовища. Втім, перетворення цього порту на потужний центр нафтоперевалки почалось лише в 1960-х та включало:
запуск в 1963-му комплексу перевалки нафти в Тихорецьку;
спорудження залізничної гілки до нової нафтобази Грушева, яку облаштували в горах над східним узбережжям Цемеської бухти;
створення морського терміналу Шесхаріс, подача до якого ресурсу здійснюється самопливом з Грушевої (з 1967-го їх з’єднав тунель для трубопроводів довжиною понад 3 кілометра);
запуск в 1965-му нафтопроводу Тихорецьк – Новоросійськ діаметром 500 мм та пропускною здатністю 7,5 млн тонн на рік, що завершується на Грушевій.
У 1974—1975 роках ввели в дію потужний нафтопровід Самара – Тихорецьк, до якого за кілька років приєднався Тихорецьк – Лисичанськ (наразі замінений на Самара – Суходольна – Родіонівська – Тихорецьк), що подали до Передкавказзя ресурс західносибірського походження, і не пізніше 1979-го на трасі Тихорецьк – Новоросійськ проклали другу нитку діаметром 800 мм.
Станом на початок 2010-х років сумарна пропускна здатність трубопроводів, виведених на Грушову, становила майже 45 млн тонн на рік. З них 9,3 млн тонн припадало на трубопровід Тихорецьк — Новоросійськ-1, ще 34,7 млн тонн — на Тихорецьк — Новоросійськ-2 і лише 0,8 млн тонн — на трубопровід Кримська — Грушева діаметром 300 мм. Таких показників на Тихорецьк — Новоросійськ-2 вдалося досягти завдяки наявності лупінгів загальною довжиною близько 156 км, з яких 56 км були виконані в діаметрі 800 мм, а решта — в діаметрі 700 мм.
В 2016-му ввели в дію нафтопровід Тихорецьк – Новоросійськ 3 довжиною 244 кілометра, який отримали шляхом доповнення зазначених вище лупінгів Тихорецьк – Новоросійськ 2 новими ділянками з діаметром труб 700 мм. Таким чином, на всій дистанції від Тихорецька до Грушевої тепер було прокладено три нитки, проте першу (і найменшу серед них) передали до складу нафтопродуктопроводу Південь.
Також варто відзначити, система Тихорецьк – Новоросійськ є західною частиною маршруту Баку – Новоросійськ, створеного для транспортування азербайджанської нафти. Хоча у підсумку Азербайджан переключився на використання нафтопроводу Баку – Джейхан, проте до Тихорецька можуть прокачувати певні обсяги туркменської та казахської нафти.
Нафтоперепомповувальні станції Транспортування нафти між Тихорецьком та Новоросійськом забезпечують: НПС Тихорецьк — НПС Нововеличківська — НПС Кримська — нафтобаза Грушева —
Частина ресурсу передається до нафтопроводів Нововеличківська – Краснодар та Кримськ – Краснодар, що обслуговують нафтопереробні заводи Кубані.
Російсько-українське вторнення (з 2022) У ніч на 18 квітня 2026 року безпілотні літальні апарати атакували об’єкти нафтотранспортної інфраструктури в районі Тихорецька, що входять до системи «Тихорецьк – Новоросійськ»; українська сторона заявила про ураження нафтоперевалки, тоді як російські джерела підтвердили атаку на промислові об’єкти регіону.
Див. також Тихорецьк – Туапсе Афіпський НПЗ Ільський НПЗ Краснодарський НПЗ Слов'янський НПЗ
Примітки