Андрій Іванович Синишин (19 жовтня 1998, м. Львів, Україна — 16 квітня 2025, поблизу Садки на Сумському напрямкуЗ глибоким сумом повідомляємо про смерть нашого Захисника –Синишин Андрія Івановича) — український актор театру та кіно, військовослужбовець. Загинув під час російсько-української війни.
Життєпис Народився 19 жовтня 1998 року у Львові.
Середню освіту отимував у початковій школі №53, згодом у гімназії «Престиж» Львівської міської ради. Закінчив Львівський національний університет ім. Івана Франка (кафедра театрознавства і акторської майстерності, факультет культури і мистецтв), акторський курс Таїсії Литвиненко. Працював у Національному академічному українському драматичному театрі ім. Марії Заньковецької. Згодом – актор Львівського академічного театру ім. Леся Курбаса та «Львівського академічного театр естрадних мініатюр «І люди, і ляльки».
Від перших днів повномасштабного вторгнення під псевдо «Стус» став на захист країни, воюючи у складі 103-ї бригади, пізніше – у складі у 80-ї Галицької десантно-штурмової бригади, де змінив свій псевдо на «Абсурд». Нагороджений медалями «Разом до перемоги», «Ветеран війни», почесним нагрудним знаком «Золотий хрест», почесною відзнакою «Учасник бойових дій», орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).
Будучи вже у війську, записав відеоепізод, який використовується у виставі «Різдво. Тризна», яку продовжили грати у театрі «І люди, і ляльки».
16 квітня 2025 року загинув на фронті поблизу с. Садки на Сумському напрямку. З 16 квітня по 11 вересня вважався зниклим безвісти. Прощання із захисником – 13 вересня 2025 року у Львові. Похований у родинному селі Розворяни, Львівського району Львівської областіОстання земна дорога… Синишин Андрія Івановича.
У день народження, 19 жовтня 2025 року, хвилиною мовчання у Львові, біля Львівського національного академічного театру опери та балету ім. Соломії Крушельницької, вшанували Андрія Синишина.
Роботи в театрі Національний академічний український драматичний театр імені Марії Заньковецької — «Марія Заньковецька» Івана Рябоклячі — студент, актор, селянин, музикант — «Ісус, син Бога живого» Василя Босовича — воїн 2018 — «Назар Стодоля» Тараса Шевченка — козак 2018 — «Різдвяна ніч» Михайло Старицький за повістю Миколи Гоголя — козак 2018 — «Сватання на Гончарівці» за п'єсою Григорія Квітки-Основ'яненка — хлопець 2018 — «Шаріка» Ярослава Барнича — січовий стрілець — «Пітер Пен: Нова історія» Джеймса Баррі — пірат 2019 — «Соло для мідних труб» Ореста Огородника — мітингувальник
Львівський академічний театр естрадних мініатюр «І люди, і ляльки» — «Різдвяна зірка» Надії Крат — архангел, поліцай, городянин — «Вертеп «Скинія Златая» — мандрівник 2021 — «Снігова королева» Євгена Шварца — казкар, пірат 2021 — «Лелеченя та Опудало» Л.Лопейської, Г. Крчулової — Опудало 2021 — «Музична крамниця» Люцина Легут — Пан Влодко 2021 — «Сніжинка для Вовчика» Надії Крат — Вовчик
Львівський академічний театр імені Леся Курбаса (введення з 2021-го) — «Апокрифи» за Лесею Українкою; реж. Володимир Кучинський — Хор (введення з 2021-го) — «Благодарний Еродій» за філософським діалогом Григорія Сковороди; реж. Володимир Кучинський — Мавпеня, Пиявиця, Хор (введення з 2021-го) — «Небезпечні зв'язки» за Крістофером Гемптоном; реж. Ніл Флекмен — Азолан, Марсель
Фільмографія — «13 автобус», реж. Олександр Безручко — Дрищ
Примітки
Джерела Андрій Синишин на сайті Львівського академічного театру ім. Леся Курбаса