Арка́дій Йо́сипович (Осипович) А́льський (справжнє прізвище Мальський) (, містечко Рожище Волинської губернії, тепер місто Луцького району Волинської області — розстріляний , місто Москва, тепер Російська Федерація) — радянський діяч, фінансист, народний комісар фінансів Литви та Білорусії.

Біографія Народився в єврейській родині приватного повірника.

Навчався вісім років у комерційному училищі. Після закінчення училища навчався 2,5 року в комерційному інституті, закінчив два курси.

Член Польської соціал-демократичної партії з 1908 (або 1911) до 1917 року.

Працював літератором-журналістом. Вів пропаганду серед робітників і в 1913 році був заарештований, після чого перейшов на нелегальне становище.

Член РСДРП(б) з березня 1917 року.

Після Лютневої революції 1917 року з березня до червня 1917 року — член виконавчого комітету робітничої ради станції Лозова. З червня 1917 року обирався членом Павлоградської ради.

У жовтні 1917 — березні 1919 року — заступник голови виконавчого комітету Воронезької губернської ради, завідувач Воронезького губернського фінансового відділу. Одночасно з березня 1918 до березня 1919 року — голова Воронезької губернської ради професійних спілок.

У квітні — серпні 1919 року — народний комісар фінансів Литви та Білорусії.

З 2 жовтня 1919 до 19 березня 1920 року — завідувач фінансового відділу Московської ради та виконавчого комітету Московської губернської ради.

З березня до грудня 1920 року — завідувач обліково-розподільчого відділу ЦК РКП(б).

З 16 листопада 1920 року до 21 серпня 1923 року — член колегії Народного комісаріату фінансів РРФСР. Одночасно з березня 1921 року до 17 лютого 1922 року — в.о. заступника народного комісара фінансів РРФСР.

З 7 до 21 серпня 1923 року — член колегії Народного комісаріату шляхів сполучення СРСР.

З 21 серпня 1923 до жовтня 1926 року — член колегії Народного комісаріату фінансів СРСР. Одночасно з березня 1924 до 1926 року — начальник загального управління Народного комісаріату фінансів СРСР.

З 1923 року належав до Лівої опозиції (троцькістської), підписав «Заяву 46-ти».

З грудня 1926 до 10 січня 1928 року — заступник голови торгового плану Народного комісаріату фінансів СРСР.

У грудні 1927 року, на XV з'їзді ВКП(б), разом із 75 «активними діячами троцькістської опозиції» виключений із ВКП(б). На початку 1928 року засуджений до 3 років заслання в селі Колпашево Наримського краю. 28 грудня 1930 року, після подання заяви про відхід від опозиції, відновлений у членах ВКП(б).

З 1930 до 1931 року — співробітник 2-го годинникового заводу імені Тельмана.

У вересні 1931 — 1932 року — начальник фінансового сектору Союзнархарчу Народного комісаріату постачання СРСР. У 1933 році перебував у резерві призначень ЦК ВКП(б).

9 серпня 1933 року знову виключений із партії «як колишній троцькіст».

До лютого 1936 року — заступник керуючого тресту «Карабугазхім» Народного комісаріату важкої промисловості СРСР у Туркменській РСР.

4 лютого 1936 року заарештований органами НКВС СРСР. 4 листопада 1936 року Воєнною колегією Верховного суду СРСР засуджений до страти. Розстріляний того ж дня, похований на Донському цвинтарі Москви.

Постановою Пленуму Верховного суду СРСР від 13 червня 1988 року посмертно реабілітований.

Основні публікації М. Альський. Грошові податки та фінансово-податкова політика. Москва, 1922. М. Альський. Фінансово-податкова політика Радянської влади // Вісник фінансів. 1922, № 39. М. Альський. Наші фінанси за часи Громадянської війни та НЕПу. Москва: Головполітпросвіт, 1923. А. О. Альський. Завдання та методи фінансового контролю. Москва, 1925. М. Альський. Наша політика державного кредиту. Москва: Фінансове видавництво НКФ СРСР, 1925. М. Альський. Кантон перемагає... Москва: Вид-во Комуністичної академії, 1927.

Примітки

Джерела Альский Аркадий Осипович Скоркин К. В. Обречены проиграть (власть и оппозиция 1922—1934). Москва, VividArt, 2011