Кіришінефтеоргсинтез — нафтопереробне підприємство в місті Кіриші Ленінградської області. Містоутворююче підприємство міста Кіриші.
Історія Нафтопереробний завод на Волхові був побудований в рекордно короткі терміни: будівництво заводу почалося в 1961-му, а 22 березня 1966 року підписали акт державної комісії про здачу в експлуатацію першої черги НПЗ. Завод тоді був мінімально необхідним комплексом установок, завданням яких було забезпечення Північного Заходу бензином, дизельним паливом і мазутом.
Починаючи з 1974 року, КНПЗ розпочав виробництво сировини для нафтохімії. В асортименті продукції заводу з'явилися бензол, толуол, ізопентан, нормальні пентан та бутан, нефрас.
У 1981 році пустили установку каталітичного риформінгу, здатну переробляти до мільйона тонн сировини на рік, а в 1988 — гідроочищення дизельних палив потужністю в два мільйони тонн.
У 1993 році була створена вертикально-інтегрована компанія «Сургутнафтогаз» з Кіришським НПЗ у її складі, при цьому з 1996-го завод реорганізований у ТОВ «ПО „Кіришінефтеоргсинтез“».
Основні технологічні установки Протягом 1966—1971 років на майданчику заводу запустили наступні потужності з первинної переробки нафти: установку АВТ-2 (атмосферно-вакуумна трубчатка) потужністю 2 млн тонн на рік, яка станом на першу половину 2000-х вже була модернізована до рівня у 2,8 млн тонн;
установку АТ-6 (атмосферна трубчатка) потужністю 6 млн тонн на рік, що станом на першу половину 2000-х мала потужність у 8 млн тонн. Ця установка не отримала вакуумного блоку, а тому продукувала великі обсяги мазуту (при цьому до середини 2000-х великим споживачем мазуту була розташована поруч Кіришська ТЕС-ТЕЦ);
установку АВТ-6 потужністю 6 млн тонн на рік, що станом на першу половину 2000-х вже була доведена до рівня у 8 млн тонн;
установку АТ-1, яка на першу половину 2000-х мала потужність у 1,5 млн тонн на рік.
З урахуванням модернізацій, річна потужність заводу з первинної переробки до ударів ЗСУ 2025 року сягала 20,3 млн тонн.
Серед інших основних технологічних установок варто відзначити комплекс комбінованої глибокої переробки мазуту, що став до ладу в 2013-му та включає установку вакуумної дистиляції потужністю 4,86 млн тонн на рік, отримані на якій вакуумний газойль та гудрон спрямовуються далі на установки гідрокрекінгу та вісбрекінгу річною потужністю 2,93 млн тонн та 1,9 млн тонн відповідно.
Продукування високооктанового бензину потребувало, зокрема, спорудження таких установок як:
запущена в 1966 році установка каталітичного риформінгу Л-35-11/300 потужністю 300 тисяч тонн на рік, що в 1989-му була переведена на процес ізоселектформінга, а в 2005-му модернізована під процес ізомеризації пентан-гексанової фракції з потужністю 500 тисяч тонн на рік;
введені не пізніше початку 1980-х років три установки каталітичного риформінгу — Л-35/11-600 та ЛЧ-35/11-600 потужністю по 600 тисяч тонн на рік і ЛЧ-35/11-1000 потужністю 1 млн тонн на рік;
введений в дію у 2018-му комплекс виробництва високооктанових бензинів ЛК-2Б, що включає установки ізомеризації та каталітичного риформінгу річною потужністю 0,5 млн тонн та 1,2 млн тонн відповідно. Втім, поява ЛК-2Б не передбачала збільшення виробництва бензинів.
Випуск супутніх продуктів забезпечують: введена в 1974 році установка каталітичного риформінгу ЛГ-35-8/300 Б, призначена для продукування ароматики — бензену, толуену, ксилену. Типовий проєкт таких установок передбачав отримання 135 тисяч тонн ароматичних вуглеводнів при потужності по сировині 300 тисяч тонн на рік. Крім того, з 2006-го організували виділення бензеновмісної фракції з каталізату установок бензинового риформінгу. Завершуючими елементами цього напрямку є установка продукування орто- і параксилену потужністю 150 тисяч тонн на рік та введене в дію у 1996-му виробництво лінійного алкілбензену (ЛАБ), який далі перетворюють на алкілбензенсульфокислоту (ЛАБСА, широко використовується при продукуванні сучасних миючих засобів). Річна потужність по ЛАБСА в 2017-му була збільшена з 56 до 80 тисяч тонн; запущені в 1980 та 1987 роках дві установки вилучення нормальних парафінів сукупною річною потужністю по сировині 1,4 млн тонн на рік, що дає змогу отримувати 0,13 млн тонн нормальних парафінів. Фракція С10 — С13 призначена передусім для власного виробництва ЛАБ, а фракції С13 та С14 — С17 є товарними продуктами (фракція С18+ призначалась для домішування в мазути); введена в 1977-му установка фракціонування газів нафтопереробки потужністю по сировині 540 тисяч тонн на рік, що, зокрема, випускає пропан-бутанову фракцію (для продажу) та н-пентан (відправляється на комплекс виробництва високооктанових бензинів ЛК-2Б); запущена в 2013 році разом з комплексом глибокої переробки мазуту секція продукування сірки потужністю 75 тисяч тонн на рік; бітумне виробництво з двома лініями потужністю по 0,5 млн тонн.
Логістика Підприємство отримує західно-сибірську та волго-уральську нафту. Для поставки сировини спорудили нафтопровід Ярославль — Кіриші, що надалі став частиною Балтійської трубопровідної системи.
Видача продукції може відбуватись по нафтопродуктопроводах Кіриші – Санкт-Петербург та Північ.
Обсяги виробництва Відносно фактичних обсягів виробництва відомо, зокрема, що:
у 2005 році переробили 18,3 млн тонн нафти; у 2018 році переробили 20,1 млн тонн нафти; у 2024 році завод переробив 17,5 млн тонн та випустив 2 млн тонн бензину, 7 млн тонн дизельного палива та 6,1 млн тонн мазуту
За обсягом переробки Кіришінефтеоргсинтез входить до п'ятірки найбільших заводів Росїі.
Продукція Глибина переробки нафти: у 2010 р. — 45 %; у 2018 р. — 63 %.
Завод виготовляє близько 80 найменувань нафтопродуктів. Продукція заводу: бензини, дизельне паливо, авіагас; паливо суднове, мазути, нафтобітуми, покрівельні та гідроізоляційні матеріали; скраплені гази; рідкий парафін, лінійний алкілбензол, алкілбензенсульфокислота, поліалкілбензол; ароматичні вуглеводні, товарні ксилоли; сірка технічна, сульфатна кислота; кисень, розчинники.
Аварії
Аварія 18 березня 1986 року 18 березня рано вранці на Кірішському нафтопереробному заводі при заповненні резервуару ємністю 10 тис. т через помилку операторів стався перелив бензину, і в обвалуванні резервуару спалахнули пари палива, спалахнув і сам резервуар. Вогонь пошкодив автоматичну систему керування засувками, тож відкрити їх для перекачування бензину до сусіднього резервуара було неможливо. Дві доби тривало охолодження водою резервуара і засувок, після чого виконана пінна атака всередину палаючого резервуара. Пінна атака з використанням 23 станцій ГПС-600 та 2 станцій ГПС-2000 ліквідувала горіння всередині резервуару. Гасіння пожежі тривало 85 годин. 19 працівників пожежної охорони, що найбільш відзначилися, були нагороджені орденами і медалями.
Аварія 29 травня 2008 року 29 травня близько 2 години 30 хвилин стався вибух та подальше займання на установці ЛГ-24/7-1200 (гідроочищення дизельного палива). Вибух і пожежа виникли внаслідок витоку водневмісної суміші в приміщенні компресорної. Пожежі було присвоєно третю категорію складності, його вдалося ліквідувати за годину з моменту початку. Внаслідок події одна людина загинула, четверо отримали серйозні опіки, але лікарям не вдалося їх врятувати.
До розслідування причин аварії експертами були залучені фахівці Ростехнагляду.
Пожежа 5 серпня 2009 року Вранці в одному з цехів спалахнув гідроочисник дизельного палива, ніхто не постраждав. Повідомлення про загоряння пічної установки у резервуарному парку підприємства надійшло 5 серпня 2009 року о 10:32 за МСК. О 10:58 загоряння, якому привласнили третю категорію складності, було локалізовано.
Аварія 25 травня 2017 року Під час проведення газонебезпечних робіт співробітниками ВДСО на гідравлічному затворі факельної лінії цеху № 42 о 9:30 стався вибух і подальше загоряння, яке було ліквідовано пожежною охороною близько 9:55. За даними підприємства, причиною стало самозаймання пірофорних сполук, що накопичилися в системі. Двоє бійців відділення загинули на місці. Ще двоє отримали тяжкі опіки та були госпіталізовані; 27 травня один із них помер у лікарні. Загалом внаслідок аварії загинули троє людей. Увечері 25 травня було порушено кримінальну справу за статтею 217 КК РФ щодо порушення вимог промислової безпеки на небезпечному виробничому об'єкті.
Російське вторгнення в Україну (з 2022) 14 вересня 2025 року завод припинив переробку нафти на одному з блоків після пожежі внаслідок атаки українських БпЛА. Блок, що зазнав пошкоджень, становить майже 40 % потужностей заводу. На установці постраждали піч, агрегати та інше обладнання. За попередніми оцінками, на відновлення може знадобитися близько місяця.
Вночі 4 жовтня 2025 року ЗСУ завдали удару по підприємству, на об'єкті зафіксовано вибухи та пожежу. Губернатор Ленінградської області Олександр Дрозденко заявляв про ліквідоване «загоряння» і стверджував про знищення семи безпілотників. Повітряна тривога у області тривала майже 4 годиниhttps://www.reuters.com/world/russias-kirishi-refinery-halts-largest-unit-after-drone-attack-sources-say-2025-10-06/. Були вражені установки ЛАБ-ЛАБС, що виробляли лінійні алкілбензоли та лінійні алкілароматичні сульфонати та установку ЕЛОУ-АВТ-6, що займалася видаленням води, солі та первинною обробкою нафти. Потужність установки становить 8 млн метричних тонн на рік, або 160 000 барелів на день, це 40 % від переробної потужності заводу. Це стало третьою пожежою на підприємство протягом 2025 року. НПЗ має потужність 20,1 млн тонн нафти на рік та виробляє бензин, дизельне паливо, авіаційне паливо. Після удару завод вимушено зупинив свою найпотужнішу установку первинної переробки нафти.
В ніч на 26 березня 2026 року українські дрони знову атакували НПЗ КІНЕФ, який забезпечував 6,4 % потужності РФ. Пошкодження підтверджено на установках первинної переробки нафти ЕЛОУ-АВТ-2 та ЕЛОУ-АВТ-6, а також на виробництві бітуму, установках гідроочищення та газофракціонування.
В ніч на 5 травня 2026 року НПЗ зазнав атаки безпілотників, зафіксовано пожежу та пошкодження інфраструктури, що призвело до зупинки переробки нафти на підприємстві. Удар спричинив ураження ключових установок, точні строки відновлення роботи невідомі.
В ніч на 30 серпня 2026 року знову атакований ударними БпЛА НПЗ «Кіришінафтооргсинтез». Внаслідок атаки уражено критично важливі установки НПЗ — Л-35-11/1000, ЛЧ-35-11/600, ЛЧ-35-11/600, АТ-1, гідроочищення ЛЧ-24-9/2000.
У ніч на 7 вересня Пермський НПЗ зазнав нової атаки безпілотників. Супутникова система NASA FIRMS зафіксувала пожежу на території Пермського НПЗ, тоді як російська влада повідомила про пошкодження одного з промислових об'єктів регіону, не назвавши його.
Додатково
Камешков Олексій Вікторович — генеральний директор ТОВ «КІНЕФ» з 21 квітня 2025 року. Профспілка КІНЕФу — одна з найбільших у російській хімічній галузі, на 2016 рік до організації входило 99,7 % семитисячного колективу підприємства. Голова профспілки КІНЕФу — Віктор Іванович Флоцький.
Примітки