Натрієвий хвіст Місяця — шлейф з атомів натрію довжиною в сотні тисяч кілометрів, який тягнеться від Місяця у бік, протилежний від Сонця. Утворений з атомів, вибитих з поверхні Місяця. Хвіст занадто слабкий, щоб його могло помітити людське око, однак може бути виміряний за допомогою спеціальних приладів. Був відкритий 1998 року під час спостереження метеорного потоку Леонід.
Походження Місяць постійно виділяє атомарний натрій у вигляді дрібного пилу зі своєї поверхні через стимульовану фотонами десорбцію, розпилення сонячним вітром та удари метеоритів. Тиск сонячного випромінювання прискорює атоми натрію від Сонця, утворюючи витягнутий хвіст у напрямку .
Історія досліджень Натрієвий хвіст завдовжки сотні тисяч кілометрів виявили в 1998 році вчені з Бостонського університету, коли спостерігали за метеорним потоком Леонідами. Постійні удари мікрометеоритів створюють постійний «хвіст» від Місяця, але Леоніди його посилили, що зробило його спостереження із Землі легшими, ніж зазвичай.
У жовтні 2023 року зонд «Чандраян-2» виявив велику кількість натрію на Місяці.
Див. також Атмосфера Місяця LADEE Протисяйво Хмара Кордилевського Зодіакальне світло
Примітки
Посилання