Електростатична левітація — використання електричного поля для левітації зарядженого об'єкта та протидії впливу сили тяжіння. Електростатичну левітацію застосовували, наприклад, в експерименті з олійними краплями Роберта Міллікена та для підвішування гіроскопів у під час запуску.
Згідно з теоремою Ерншоу, жодне статичне розташування електростатичних полів не можна використати для стабільної левітації точкового заряду. Існує точка рівноваги, де два поля взаємно компенсуються, але це нестійка рівновага. Використовуючи методи зворотного зв'язку, можна підлаштовувати заряди для досягнення квазістатичної левітації.
Практичне втілення 1993 року Вон-Кю Рім з Лабораторії реактивного руху НАСА винайшов перший електростатичний левітаторW. K. Rhim, S. K. Chung, D. Barber, K. F. Man, G. Gutt, A. Rulison, and R. E. Spjut, Review of Scientific Instruments 64, 2961 (1993).. Заряджений предмет діаметром 2 мм міг левітувати у вакуумній камері між двома електродами, розташованими один над одним. Поле контролювалося за допомогою системи зворотного зв'язку, щоб утримувати левітований зразок у заданому положенні. Кілька копій цієї системи було виготовлено в JAXA та НАСА, а оригінальну систему після вдосконалення передали до Каліфорнійського технологічного інституту.
В астрономії На Місяці фотоелектричний ефект та електрони сонячного вітру заряджають тонкі шари місячного пилу на поверхні, утворюючи пилову атмосферу, яка левітує над поверхнею МісяцяBell, Trudy E., «Moon fountains», FirstScience.com, 2001-01-06.Dust gets a charge in a vacuum.
Див. також
Магнітна левітація Оптична левітація Акустична левітація
Примітки
Посилання
JLN Labs: Levitators Electrostatic levitator — Marshall Space Flight Center Electrostatic levitation raises dust particles off the surface of the moon Hybrid electric/acoustic levitation Electrostatic levitation and transportation of glass or silicon plates Electrostatic levitation of various materials including silicon, cobalt palladium, aluminium and other compounds