Відправною точкою в історії Linux можна вважати 1991 рік, саму тоді фінський студент Лінус Торвальдс розпочав свій особистий проект зі створення ядра для нової вільної операційної системи. Отримане ядро ​​Linux відзначилося постійним розвитком та доопрацюванням протягом усієї своєї історії. З моменту першого випуску вихідного коду в 1991 році, він виріс з невеликої кількості C-файлів під ліцензією, що забороняє комерційне розповсюдження, до версії 4.15 у 2018 році з більш ніж 23,3 мільйонами рядків вихідного коду, не враховуючи коментарів, під GNU General Public License v2 з винятком системних викликів, що означає, що все, що використовує ядро ​​через системні виклики, не підпадає під дію GNU GPL.

Події, що призвели до створення

Після того, як AT&T вийшла з проекту Multics, Кеном Томпсоном та Деннісом Рітчі (обидва з AT&T Bell Laboratories) була розроблена операційна система Unix, яка була впроваджена у 1969 році та вперше випущена у 1970 році. Пізніше вони переписали її новою мовою програмування C, щоб зробити її портативною. Доступність та портативність Unix призвели до її широкого впровадження, копіювання та модифікації академічними установами та підприємствами.

У 1977 році Дослідницька група комп'ютерних систем (CSRG) з Каліфорнійського університету в Берклі розробила дистрибутив програмного забезпечення Berkeley Software Distribution (BSD) на основі 6-го видання Unix та UNIX/32V (7-го видання) від AT&T. Оскільки BSD містив код Unix, який належав AT&T, AT&T подала позов (USL проти BSDi) на початку 1990-х років проти Каліфорнійського університету. Це сильно обмежило розробку та впровадження BSD.

Компанія Onyx Systems почала продавати ранні робочі станції Unix на базі мікрокомп'ютерів у 1980 році. Пізніше, у 1982 році, компанія Sun Microsystems, заснована як спін-офф студентського проекту Стенфордського університету, також почала продавати настільні робочі станції на базі Unix. Хоча робочі станції Sun не використовували стандартне обладнання ПК, для якого пізніше розробили Linux, це була перша успішна комерційна спроба розповсюдження однокористувацького мікрокомп'ютера, який працював під управлінням операційної системи Unix.

У 1981 році IBM вийшла на ринок персональних комп'ютерів з IBM PC. Працюючи на процесорі Intel 8088 з архітектурою x86, машина базувалася на відкритій архітектурі та периферійних пристроях сторонніх виробників.

У 1983 році Річард Столлман розпочав проект GNU з метою створення вільної операційної системи, подібної до UNIX. В рамках цієї роботи він написав Загальну публічну ліцензію GNU (GPL). На початку 1990-х років вже існувало достатньо доступного програмного забезпечення для створення повноцінної операційної системи. Однак ядро ​​GNU під назвою Hurd не змогло залучити достатніх зусиль розробників, залишивши GNU незавершеним.

У 1985 році Intel випустила 80386, перший мікропроцесор x86 з 32-бітним набором інструкцій та блоком керування пам'яттю з підкачуванням, здатним адресувати до 4 ГБ оперативної пам'яті з плоскою моделлю пам'яті та 64 ТБ віртуальної пам'яті.

У 1986 році Моріс Дж. Бах з AT&T Bell Labs опублікував роботу «Проектування операційної системи UNIX». Цей вичерпний опис в основному охоплював ядро ​​System V Release 2 з деякими новими функціями з Release 3 та BSD.

У 1987 році Ендрю С. Таненбаум випустив MINIX, Unix-подібну систему, призначену для академічного використання. Хоча вихідний код системи був доступний, його модифікація та розповсюдження були обмежені. Крім того, 16-бітний дизайн MINIX не був добре адаптований до 32-бітних функцій дедалі дешевшої та популярнішої архітектури Intel 386 для персональних комп'ютерів. На початку дев'яностих років комерційна операційна система UNIX для ПК Intel 386 була занадто дорогою для приватних користувачів.

Ці фактори та відсутність широко прийнятого безкоштовного ядра стали поштовхом для початку Торвальдсом свого проекту. Він заявив, що якби на той час були доступні ядра GNU Hurd або 386BSD, він, ймовірно, не написав би своє власне.

Створення Linux У 1991 році, вивчаючи комп'ютерні науки в Гельсінському університеті, Лінус Торвальдс розпочав проект, який згодом став ядром Linux. Він написав незалежну від операційної системи програму спеціально для обладнання, яке використовував, оскільки хотів використовувати функції свого нового ПК з процесором 80386. Розробка велася на MINIX з використанням компілятора GNU C.

3 липня 1991 року, намагаючись реалізувати системні виклики Unix у своєму проекті, Лінус Торвальдс спробував отримати цифрову копію документації стандартів POSIX, звернувшись до групи новин comp.os.minix. Торвальдсу не вдалося знайти документацію POSIX, тому він спочатку вдався до визначення системних викликів з документації SunOS, що використовувалася його університетом в роботі із сервером Sun Microsystems. Він також вивчив деякі системні виклики з тексту Таненбаума з MINIX, який був частиною курсу Unix.

Як писав Торвальдс у своїй книзі «Просто для розваги», він зрештою написав ядро ​​операційної системи. 25 серпня 1991 року він (у віці 21 року) анонсував цю систему в іншому дописі в групі новин comp.os.minix:Привіт усім, хто користується minix -

Я розробляю (безкоштовну) операційну систему (просто хобі, не буде великою та професійною, як gnu) для клонів 386(486) AT. Процес розпочався і триває з квітня. Я хотів би почути будь-які відгуки про те, що людям подобається/не подобається в minix, оскільки моя ОС дещо нагадує її (таке ж фізичне розташування файлової системи (з практичних причин)).

Наразі я портував bash(1.08) та gcc(1.40), і, здається, все працює. Це означає, що я отримаю щось практичне протягом кількох місяців, і я хотів би знати, які функції хотіла б бачити більшість людей. Будь-які пропозиції вітаються, але я не обіцяю, що впроваджу їх :-)

Лінус ([email protected])

P.S. Так - вона не містить жодного коду minix і має багатопотокову файлову систему. Вона НЕ портативна (використовує перемикання завдань 386 тощо), і, ймовірно, ніколи не підтримуватиме нічого, окрім жорстких дисків AT, оскільки це все, що в мене є :-(.

— Лінус ТорвальдсЗа словами Торвальдса, Linux почав набувати свого вигляду в 1992 році після того, як Орест Зборовський портував X Window System на Linux, що вперше дозволило Linux підтримувати графічний інтерфейс.

Найменування

Лінус Торвальдс хотів назвати свій винахід Freax, що поєднує в собі слова «free», «freak» та «x» (як натяк на Unix). На початку роботи над системою він зберігав файли під назвою «Freax» близько півроку. Торвальдс вже розглядав назву «Linux», але спочатку відкинув її як надто егоїстичну.

Для полегшення розробки файли були завантажені на FTP-сервер (ftp.funet.fi) мережі FUNET у вересні 1991 року. Арі Леммке з Гельсінського технологічного університету (HUT), який на той час був одним із волонтерів-адміністраторів FTP-сервера, не вважав, що «Freax» — вдала назва. Тому він назвав проект на сервері «Linux», не порадившись із Торвальдсом. Однак пізніше Торвальдс погодився на назву «Linux».

Щоб продемонструвати, як слід вимовляти слово «Linux» ([ˈliːnɵks]), Торвальдс додав аудіогід() до вихідного коду ядра.

Linux під ліцензією GNU GPL Торвальдс вперше опублікував ядро Linux за власною ліцензією, яка мала обмеження на комерційну діяльність: 2. Copyrights etc

This kernel is (C) 1991 Linus Torvalds, but all or part of it may be redistributed provided you do the following:

- Full source must be available (and free), if not with the distribution then at least on asking for it.

- Copyright notices must be intact. (In fact, if you distribute only parts of it you may have to add copyrights, as there aren't (C)'s in all files.) Small partial excerpts may be copied without bothering with copyrights.

- You may not distibute this for a fee, not even "handling" costs.

Mail me at "torvalds kruuna.helsinki.fi" if you have any questions.Програмне забезпечення, яке використовувалося з ядром, було розроблено в рамках проекту GNU, ліцензованого за Загальною публічною ліцензією GNU, ліцензією на вільне програмне забезпечення. Перший випуск ядра Linux, Linux 0.01, містив бінарний файл оболонки Bash від GNU.

У «Примітках до випуску Linux 0.01» Торвальдс перераховує програмне забезпечення GNU, необхідне для роботи Linux:На жаль, саме по собі ядро нікуди не приведе. Щоб отримати робочу систему, вам потрібна оболонка, компілятори, бібліотека тощо. Це окремі частини, які можуть бути захищені суворішим (або навіть слабшим) авторським правом. Більшість інструментів, що використовуються в Linux, є програмним забезпеченням GNU та знаходяться під авторським правом GNU. Цих інструментів немає в дистрибутиві — зверніться до мене (або до GNU) за додатковою інформацією.1992 році він запропонував випустити ядро ​​під ліцензією GNU General Public License. Він вперше оголосив про це рішення в нотатках до випуску версії 0.12. В середині грудня 1992 року він опублікував версію 0.99, використовуючи ліцензію GNU GPL. Розробники Linux та GNU працювали над інтеграцією компонентів GNU з Linux, щоб створити повнофункціональну та вільну операційну систему. Торвальдс заявив: «Створення Linux під ліцензією GPL було, безумовно, найкращим, що я коли-небудь робив».

Близько 2000 року Торвальдс уточнив, що ядро ​​Linux використовує ліцензію GPLv2 без загального “або пізнішого пункту”.

Після років обговорення чернеток, GPLv3 була випущена в 2007 році; однак Торвальдс та більшість розробників ядра вирішили не використовувати нову ліцензію.

Суперечка щодо назви GNU/Linux Позначення «Linux» спочатку використовувалося Торвальдсом лише для ядра Linux. Однак ядро часто використовувалося разом з іншим програмним забезпеченням, особливо з проектом GNU. Це швидко стало найпопулярнішим впровадженням програмного забезпечення GNU. У червні 1994 року в бюлетені GNU Linux було названо «вільним клоном UNIX», і проект Debian почав називати свій продукт Debian GNU/Linux. У травні 1996 року Річард Столлман опублікував редактор Emacs 19.31, в якому тип системи було перейменовано з Linux на Lignux. Це написання мало на меті конкретно позначити комбінацію GNU та Linux, але від нього незабаром відмовилися на користь «GNU/Linux».

Ця назва викликала різну реакцію. Проекти GNU та Debian використовують цю назву, хоча більшість людей просто використовують термін «Linux» для позначення цієї комбінації.

Офіційний талісман

У 1996 році Торвальдс оголосив, що для Linux буде талісман – пінгвін. Це сталося тому, що коли вони збиралися вибрати талісмана, Торвальдс згадав, що його вкусив маленький пінгвін під час відвідування Національного зоопарку та акваріума в Канберрі, Австралія. Ларрі Юїнг створив оригінальний варіант відомого сьогодні талісмана на основі цього опису. Ім'я Tux було запропоновано Джеймсом Г'юзом як похідне від UniX Торвальда, а також як скорочення від tuxedo – типу костюма, кольором якого схожий на костюм пінгвіна.

Примітки

Додаткові посилання

LINUX's History by Linus Torvalds History of Linux by Ragib Hasan

__ОБОВ_ЗМІСТ__ __ІНДЕКС__