Нижньокамський нафтопереробний завод (ТАНЕКО) — розміщене у Нижньокамську підприємство нафтопереробної галузі Росії, що належить компанії ТАНЕКО (Татарстанский Нефтеперерабатывающий Комплекс) із групи «Татнафта».
Основні технологічні установки Потужності з первинної переробки нафти складаються з:
— запущеної в 2011-му установки ЕЛОУ-АВТ-7 (електрознесолювальна установка в комплексі з атмосферно-вакуумною трубчаткою) з початковою проєктною потужністю 7 млн тонн на рік;
— введеної в 2019-му установки ЕЛОУ-АВТ-6 з початковою проєктною потужністю 6 млн тонн на рік.
Наразі потужність заводу перевищує початкове проєктне значення. В 2018-му повідомлялось, що показник ЕЛОУ-АВТ-7 зріс до 8,7 млн тонн, а із запуском ЕЛОУ-АВТ-6 загальний показник майданчику досягнув 15,3 млн тонн. В 2021-му потужність НПЗ зазначали як 16,2 млн тонн на рік. В 2025-му оголосили про плани реконструкції установок первинної переробки, унаслідок яких потужність ЕЛОУ-АВТ-7 має досягнути 9,2 млн тонн із переномінуванням установки на ЕЛОУ-АВТ-9, а потужність ЕЛОУ-АВТ-6 складе 8,4 млн тонн із переномінуванням на ЕЛОУ-АВТ-8.
Вакуумна перегонка надає вакуумний газойль та гудрон, для переробки яких на ТАНЕКО звели наступні технологічні установки:
— введену в 2011-му установку вісбрекінгу гудрону потужністю 2,4 млн тонн на рік, що продукувала невеликі обсяги бензину та вуглеводневого газу — 4,5 % та 2,5 % від спожитої сировини — із видачею залишку у вигляді котельного палива. Втім, з появою наступних установок глибокої переробки цей залишок вісбрекінгу став для них сировиною;
— запущену в 2014-му установку гідрокрекінгу вакуумного газойлю потужністю 2,9 млн тонн на рік, що мала продукувати 1,16 млн тонн дизельного пального, 0,38 млн тонн авіаційного гасу та 0,6 млн тонн naphtha (фракція рідких вуглеводнів С5 — С9, що є цінною нафтохімічною сировиною) та гідроочищеного вакуумного газойлю (частину останнього споживає виробництво масел потужністю 0,19 млн тон на рік), а також широку фракцію легких вуглеводнів (пропан-бутанова фракція з певним вмістом більш важких вуглеводнів) та інші продукти. Джерело від 2025 року зазначає потужність цієї установки як 3,3 млн тонн на рік;
— введену в 2016-му установку уповільненого коксування потужністю 2 млн тонн на рік. На таких установках провадять переробку гудрону з отриманням вакуумного газойлю та нафтового коксу;
— запущену в 2021-му додаткову установку уповільненого коксування потужністю 2 млн тонн на рік;
— введену в 2021-му установку каталітичного крекінгу потужністю 1,1 млн тонн на рік, що здійснює переробку важкого газойлю з установки коксування та залишок гідрокрекінгу та може продукувати 0,55 млн тонн бензину та 0,2 млн тонн дизельного пального. Каталітичний крекінг відомий підвищеним виходом ненасичених вуглеводнів, тому проєкт установки на ТАНЕКО передбачав отримання 0,13 млн тонн пропан-пропіленової та 0,16 млн тонн бутан-бутиленової фракцій з подальшим продажем третім особам;
— запущену в 2025-му другу установку гідрокрекінгу вакуумного газойлю потужністю 1,2 млн тонн на рік, що має продукувати 0,64 млн тонн дизельного пального, 0,24 млн тонн авіаційного гасу та 0,23 млн тонн naphtha.
З метою продукування висококтанового компоненту в 2018 році ввели в дію установку ізомеризації пентан-гексанової фракції потужністю 420 тисяч тонн на рік. Також існували плани використання бутан-бутиленової фракції самим НПЗ для випуску високооктанових присадок — метилтретинного бутилового етеру (МТБЕ, продукт реакції ізобутилену з метанолом), етилтретинного бутилового етеру (ЕТБЕ, отримують в реакції ізобутилену з етанолом) та алкіляту (основна реакція відбувається між бутеном-2 та ізобутаном з отриманням ізооктену). Втім, станом на середину 2020-х ці проєкти так і не були реалізовані. Натомість, в 2025-му оголосили про наміри спорудити установку олігомеризації олефінів пропан-пропіленової та бутан-бутиленової фракцій з метою отримання полімер-бензину з високим октановим числом.
Випуск супутніх продуктів забезпечують:
— споруджений в 2018—2022 роках комплекс ароматичних вуглеводнів (бензен, ксилен, толуен), в основі якого знаходиться установка каталітичного риформінгу (платформінгу). Вона має потужність по сировині у 714 тисяч тонн на рік та повинна продукувати 60 тисяч тонн бензену та 150 тисяч тонн параксилену. Як сировину використовують важку naphtha, що надходить з установок гідрокрекінгу та гідрочистки;
— введена в 2021-му газофракційна установка потужністю 350 тисяч тонн на рік, що розділяє суміш газів з отриманням пропану, пропан-бутанової суміші, н-бутану, ізобутану (цей компонент потрібен заводу Тольяттікаучук, що також входить до групи Татнафти) та газового бензину (фракція С5+);
— запущена в 2012-му установка виділення сірки (нафта поволзьких родовищ вирізняється підвищеним вмістом цього елементу). В 2018-му вийшли на продукування 10 тисяч тонн гранульованої сірки на місяць, а в середині 2020-х узялись за модернізацію з метою досягнення проєктного показника у 279 тисяч тонн на рік.
Російське вторгнення в Україну (з 2022) Вночі 2 квітня 2024 року БпЛА атакували НПЗ. Дрон влучив в установку первинної переробки нафти ЕЛОУ-АВТ-7. Спалах загасили приблизно за 20 хвилин, Росія заявила про «перехоплення» дрона РЕБ і про те, що виробництво не зупинялося. Удари по Татарстану того дня були спільною операцією ГУР та СБУ.
11 cічня 2025 року українські БпЛА повторно атакували НПЗ. Працівників заводу евакуювали під час атаки, зафіксовано дим над об'єктом. Влада Татарстану заперечила пожежу. Утім CNN геолокував публікації в соцмережах, що показують величезне полум'я і дим. Голова Центру протидії дезінформації України Андрій Коваленко підтвердив удар і наголосив, що ТАНЕКО «відіграє ключову роль у постачанні пального російській армії».
Вніч на 12 червня 2026 року українські військові завдали ударів по двох НПЗ у Нижньокамську — «ТАНЕКО» та «ТАІФ-НК», а також по комбінату в Тольятті та командних пунктах противника. Про це повідомив Генеральний штаб ЗСУ. Голова Татарстану Рустам Мінніханов заявив про «масовану атаку» на Закамський регіон республіки.
8 липня 2026 року українські дрони атакували завод. Удар був частиною масованої нічної атаки, що також уразила НПЗ TAIF-NK у Нижньокамську, Саратовський НПЗ та авіабазу Борисоглєбськ у Воронезькій області.
10 серпня 2026 року завод був атакований українськими БпЛА дальньої дії, виникла пожежа. Загинуло 13 людей, поранено 75. Серед загиблих 7 громадян Узбекистану та дитина. У Татарстані оголосили день жалобиUkraine confirms strikes on oil refinery in Russia’s Tatarstan – Europe live, The Guardian, 10.08.2026. Більшість жертв перебувала не на НПЗ, а зокрема в ураженому гуртожитку. Увечері 19 серпня та в ніч на 20 серпня 2026 року Сили оборони України знову завдали удару по НПЗ. Генеральний штаб ЗСУ повідомив про підтверджене влучання та пожежу на території підприємства.
Обсяги переробки У грудні 2021-го повідомлялось, що за перші 10 років роботи завод переробив понад 90 млн тонн нафти та 2,3 млн тонн вакуумного газойлю інших виробників.
В 2021-му переробили 12,5 млн тонн нафти та, з урахуванням додаткової вуглеводневої сировини, виробили 12,9 млн тонн нафтопродуктів, з яких 1,45 млн тонн бензину та 5,85 млн тонн дизельного пального.
В 2022 та 2023 роках переробили 16,2 млн тонн та 17,1 млн тонн нафти відповідно.
В 2024-му Татнафта повідомила про переробку 17,5 млн тонн нафти (окрім майданчику ТАНЕКО вона також має невеликий Єлховський НПЗ проєктною потужністю 0,44 млн тонн на рік), при цьому інше джерело повідомляло, що того року ТАНЕКО виробила 19,6 млн тонн нафтопродуктів.
Логістика Нафта надходить на завод по трубопроводу Калєйкіно – Нижньокамськ.
Видача продукції можлива по нафтопродуктопроводу Нижньокамск — Альметьєвск — Кстово.
Примітки Коментари
Джерела