Яросла́в Олексі́йович Поліщу́к ( 5 грудня 1960, с. Самостріли, нині Рівненський район, Рівненська область) — літературознавець, культуролог, краєзнавець.
Життєпис Народився в учительській сім'ї. Навчався на українській філології в Рівненському педагогічному інституті, учителював у місті Рівному. Від 1985 року донині викладає у вищій школі. Закінчив аспірантуру при Національному педагогічному університеті імені М.П.Драгоманова (1987—1990), де захистив кандидатську дисертацію «Філософська поезія Лесі Українки». Докторську дисертацію з української літератури та теорії літератури захистив в Інституті літератури імені Т.Г.Шевченка НАН України 2000 року. Тема праці - «Феномен міфу та міфологічний горизонт українського модернізму». Працював у вітчизняних та закордонних вишах: у Рівненському державному гуманітарному університеті (1985—2001), Яґеллонському університеті (2001—2011), Національному університеті «Острозька академія» (2007—2011), Київському університеті імені Бориса Грінченка (2011—2017). Із 2017 р. професор та керівник кафедри україністики Інституту східнослов'янської філології Університету імені Адама Міцкевича в Познані (Польща).
Науковий редактор міжнародного журналу Studia Ukrainica Posnaniensia. Член редакційної колегії журналу Слово і Час. Член редакційної ради художньо-аналітичного альманаху «Кременецький культурний контекст».
Наукова та педагогічна праця Є автором понад 500 наукових та науково-популярних публікацій. На початковому етапі науково-творчої кар'єри розвивав краєзнавство Волині. Окремими виданнями вийшли науково-краєзнавчі книги «Шевченко і Ровенщина» (1987, 1988), «Література рідного краю» (1993), «Рівне: мандрівка крізь віки» (1998; друге, доп. вид. - 2009). Певний резонанс серед наукової громадськості здобула монографія «Міфологічний горизонт українського модернізму» (1998; друге, доп. вид. - 2002). Я. Поліщукові належить упорядкування та наукове редагування численних збірників наукових праць, зокрема «Волинські дороги Уласа Самчука» (1994), «Леся Українка і національна ідея» (1997), «„Касандра“ Лесі Українки та європейський модерн» (1998), «„Камінний господар“ Лесі Українки та феномен середньовіччя» (1998). За редакцією проф. Поліщука вийшло 10 томів наукового збірника «Актуальні проблеми сучасної філології», визнаного ВАК України (1995—2008). Як завідувавач кафедри української літератури Рівненського державного гуманітарного університету та науковий керівник Я. Поліщук упродовж 1992—2001 рр. виховав нове покоління учених-філологів та викладачів вищої школи (доктор філології Ірина Захарчук, кандидати філології Сергій Бабич, Василь Бурченя, Дмитро Кравець, Ірина Бестюк, Олександр Кирильчук, Надія Антипчук та ін.). У період роботи в Київському університеті ім. Бориса Грінченка був керівником успішно захищених дисертацій Оксани Пухонської, Наталії Чиж, Романа Ярошенка.
Успішно розбудовував галузь україністики за кордоном, працюючи професором Яґеллонського університету (Краків, Польща) та виховуючи докторантів і магістрантів. Упродовж 2005—2009 років у його літературознавчому семінарі захищено понад тридцять магістерських праць. Під керівництвом проф. Я. Поліщука було виконано та захищено дві докторські праці з україністики — Катажини Ґлінянович (Katarzyna Glinianowicz) та Павла Крупи (Paweł Krupa). Цей напрям реалізує також у Познанському університеті ім. Адама Міцкевича, провадячи заняття, спецкурси, консультації для україністів.
Учений виявив організаторські здібності в громадсько-культурній роботі, співпрацюючи в багатьох недержавних організаціях, зокрема в Українському фонді культури (член Правління УФК в Києві), Науковому товаристві ім. Т. Шевченка (був головою та заступником голови обласної організації), Міжнародній Асоціації Україністів (член та учасник багатьох конґресів МАУ), Міжнародній комісії з історії славістики (член з 2016 р.), Славістичній комісії Познанського відділення Польської Академії Наук (PAN). Численні виступи в засобах масової інформації, а також на громадських зібраннях, ювілейних урочистостях тощо служать утвердженню української державності та провідних ідей сучасної гуманітаристики.
Сфера наукових зацікавлень ученого досить широка — україністика (історія літератури, критика), компаративістика, культурологія, методологія гуманітарних наук та теорія літератури. Однак незмінно в центрі його дослідницької уваги лишається красна словесність. Вартість наукового доробку Ярослава Поліщука підтверджують праці, що мають інноваційний характер та защеплюють нові підходи й інтердисциплінарні аспекти вивчення літератури та культури.
Основні наукові праці Міфологічний горизонт українського модернізму (Івано-Франківськ, 1998, випр. і доп. вид. 2002)
Література як геокультурний проект (Київ, 2008)
Пейзажі людини (Харків, 2008, доп. вид. 2013)
Із дискурсів і дискусій (Харків, 2008)
"І ката, і героя він любив...". Михайло Коцюбинський: літературний портрет (Київ, 2010)
РЕвізії пам'яті (Луцьк, 2011)
Ukraińskie rozstaje. Studia (Białystok, 2015. Seria: Przełomy/Pogranicza. Studia Literackie, t. XI).
Реактивність літератури (Київ, 2016)
Гібридна топографія. Місця й не-місця в сучасній українській літературі (Чернівці, 2018)
Фронтирна ідентичність. Одеса ХХ століття (Київ, 2019)
Пошуки Східної Європи: тіні минулого, міражі майбутнього (Чернівці, 2020)
Краса у дзеркалах буття: Постать Михайла Коцюбинського в українській культурі (Poznań 2021)
Między apokalipsa a melancholią. Ołeś Ulianenko – twórczość, konteksty, wspomnienia (у співавторстві, Poznań, 2023)
Сім поглядів на війну (Київ, 2025)
Літературна творчість Мости і мілини (есеї) (Черкаси, 2004)
НеПрозоРість: поезії (Луцьк, 2010)
Переклади Александер Ф'ют. Зустрічі з Іншим, пер. Я. Поліщука (Харків, 2010)
Zuzanna Ginczanka. Wiersze / Зузанна Ґінчанка. Вірші, пер. з пол. Я. Поліщука (Львів, 2017)
Зузанна Ґінчанка. Жар-Птах. Вибрані поезії, пер. Я. Поліщука (Київ 2020)
Відзнаки Міжнародна премія УФК імені Володимира Винниченка (2003) Всеукраїнська премія імені Івана Огієнка (2005) Міжнародна літературна премія імені Богдана Нестора Лепкого (2008) Всеукраїнська премія імені Олександра Білецького (2009) Всеукраїнська літературна премія імені Валер'яна Підмогильного (Київ — Дніпро, 2009) за книжку «Пейзажі людини» Всеукраїнська премія імені Леоніда Череватенка в галузі літературної критики (2016) за книжку «Реактивність літератури» Всеукраїнська премія імені Михайла Коцюбинського (2022) за монографію «Краса у дзеркалах буття. Постать М. Коцюбинського в українській культурі»Літературна премія імені Коцюбинського: у Вінниці назвали переможців у п'яти номінаціях // Укрінформ. — 2022 — 5 вересня Почесна грамота Міністерства освіти і науки України (2001)
Рецензії Скорик Катерина. Михайло Коцюбинський під мікроскопом професора Ягеллонського університету // Українська літературна газета. – 2010. – № 1. Режим доступу: http://www.litgazeta.com.ua/node/436. Пащенко М. Творчість М. Коцюбинського в науковій рецепції Я. Поліщука // Науковий вісник ОНУ. Серія філологічна, 2011, с. 390-417: https://dspace.onu.edu.ua/server/api/core/bitstreams/a007ecf6-0754-4dac-81c2-c07537d3fe2f/content. Пастух БОГДАН, Львів. «Пейзажі людини» чи науковий натюрморт? (Поліщук Ярослав. Пейзажі людини. — Акта, 2008) // ВО 'Тризуб' ім. С.Бандери, Бандерівець Валентина Соболь, Донецьк/Варшава. Углиблюючись у літературні постаті нашої епохи / Ярослав Поліщук. Пейзажі людини. — Харків: Акта, 2008. — 346 с. Серія: Університетські лекції з компаративістики й історії літератури // interklasa.pl, Рідна мова — Рецензії Котик Ігор. До літературної топографії сучасної України // Літакцент. Ел. джерело: http://litakcent.com/2018/10/12/do-literaturnoyi-topografiyi-suchasnoyi-ukrayini/. Радишевський Р. П. Польська літературознавча україністика. Київ: Талком; Інститут літератури ім. Т.Г.Шевченка, 2023. 928 с. ISBN 978-617-8016-37-5. С. 598–611. Родик Костянтин. Літературна травматологія. Чому варто прочитати «Сім поглядів на війну» Ярослава Поліщука — попри його крайню позицію - Останні та актуальні новини України та світу, новини дня онлайн - Україна Молода. 8.10.2025.
Інтерв'ю [Україні треба запозичувати досвід боротьби з корупцією і плагіатом]. Юлія Марчинська, інтерв'ю з проф. Я. Поліщуком. 2.10.2023.
Ярослав Поліщук: «Україна повертає собі роль „брами Європи“, але водночас і опори континенту, його стратегічного ресурсу» — Litgazeta.com.ua" («Українська літературна газета», 17 квітня 2025 р.)
Примітки
Посилання prof. dr hab. Jarosław Poliszczuk