Верба Дмитро Григорович (27.04.1902, м. Канів Київська губернія, сучасне Черкаська область — дата смерті не відома, не раніше 1977 року) - український військовик, й інженер-лісівник; військове звання — хорунжий кінноти (4.12.1921), підпоручник Армії УНР.Коваль Р., Моренець В. “Подєбрадський полк” Армії УНР”. – Т. 1. – Київ: Історичний клуб “Холодний Яр”, “Український пріоритет” (2016, 2-ге видання). – С. 101.
Нагороджений урядом УНР Хрестом Симона Петлюри та Хрестом Відродження.
Життєпис Народився Дмитро Верба в сім’ї Григорія Олельковича Верби та Васси Михайлівни (з Маслюків).
Закінчив Канівську двокласну школу (1910 — 05.1915) та Канівську вище початкову школу (1917 — 1918).
Служив у рядах Армії УНР. В Каліському таборі інтернованих прослухав курс [Спільної] юнацької школи [з підготовки старшин військового часу при 3-ї Залізній дивізії] й був іменований в січні місяці 1922 року першою старшинською рангою. У вересні місяці того ж року виїхав з табору на фізичну працю й перебував на ній до листопада місяця 1924 року. 10 листопада того ж 1924 року вступив до гімназії імени Т. Шевченка в українській станиці при місті Каліші, яку й закінчив у липні місяці 1926 року. </blockquote>
В 1926 році зарахований на агрономічний відділ агрономічно лісового факультету УГА.
Василь Іванис називав його “надзвичайно активним студентом” та “ідейним фантастом”.
Дипломну роботу “Проект лісопильної фабрики''” захистив 27 березня 1931 року. Працював у галузі будівництва (Рівне, 1931 — 1944). Ніл Хасевич зробив Дмитрові Вербі екслібрис.
1946 року перебував у таборі “Зомме казерне” в Авгсбургу (Німеччина).
Нагороди Нагороджений Хрестом Симона Петлюри та Хрестом Відродження в пам’ять 60-ліття Армії УНР.
Примітки
Література Коваль Р., Моренець В. “Подєбрадський полк” Армії УНР”. – Т. 1. – Київ: Історичний клуб “Холодний Яр”, “Український пріоритет” (2016, 2-ге видання). – С. 101. Бюлетень т-ва абсольвентів УГА- УТГІ. - Ню-Йорк. - 1966. - Ч. 35. - Грудень. — С. 4. Вісті УТГІ. Орган внутрішньої інформації професорів, абсольвентів та студентів УТТІ (Мюнхен). — 1953. — Ч. 16 - 18. - Квітень. - С. 77. Іванис В. Стежками життя: Спогади. Кн. V. — Новий Ульм, Німеччина: Українські вісті, 1962. — С. 58. ЦДАВО України. — Ф. 3795. — Оп. 1. — Спр. 803. — Арк. 86 — 86 зв.