Пе́рша гварді́йська а́рмія (1 гв. А) — загальновійськова армія у складі Збройних сил СРСР під час Німецько-радянської війни та післявоєнний час.

Історія

Перше формування

1-ша гвардійська армія першого формування створена 6 серпня 1942 року директивою Ставки ВГК від 5 серпня 1942 року на базі управління 2-ї резервної армії і п'яти гвардійських стрілецьких дивізій (37-ї, 38-ї, 39-ї, 40-ї і 41-ї) з безпосереднім підпорядкуванням Ставці ВГК.

9 серпня армія була включена до складу Південно-Східного фронту, 18 серпня передано Сталінградському фронту, а 28 вересня перепідпорядкована Донському фронту. Брала участь в оборонній битві на північно-західних підступах до Сталінграду, завдала ряду контрударів по противнику, що прорвався до Волги, внесла великий внесок в оборону міста.

16 жовтня армія була виведена до резерву Ставки ВГК, її війська передано до складу 24-ї армії. 25 жовтня 1942 року припинила своє існування, її польове управління пішло на формування польового управління Південно-Західного фронту 2-го формування (директива Ставки ВГК від 22 жовтня 1942 року).

Командування Командувачі: генерал-лейтенант Голіков П. І. (серпень 1942 року); генерал-майор артилерії Москаленко К. С. (серпень-жовтень 1942 року); генерал-майор Чистяков І. М. (жовтень 1942 року); Член Військової ради: дивізійний комісар Абрамов Н. В. (серпень—жовтень 1942 року); Начальник штабу: полковник Іванов С. П. (серпень—жовтень 1942 року).

Друге формування 1-ша гвардійська армія другого формування створена 5 листопада 1942 року (директива Ставки ВГК від 1 листопада 1942 року) в складі Південно-Західного фронту 2-го формування шляхом перетворення 63-ї армії. До складу армії увійшли 4-й та 6-й гвардійські стрілецькі, 1-й гвардійський механізований корпуси, 1-ша, 153-тя і 197-ма стрілецькі дивізії.

Брала участь в Сталінградських стратегічних оборонній та наступальній операціях радянських військ. Вийшовши на берег річки Крива, прикривали правий фланг ударного угруповання фронту. Потім у взаємодії з 5-ю танковою армією створила зовнішній фронт оточення військ противника.

5 грудня 1942 року 1-ша гвардійська армія перейменована на 3-тю гвардійську армію Південно-Західного фронту 2-го формування.

Командування Командувач: генерал-лейтенант Лелюшенко Д. Д. (листопад-грудень 1942 року); Член Військової ради: бригадний комісар Колєсніченко І. С. (листопад-грудень 1942 року); Начальник штабу: генерал-майор Крупенніков І. П. (листопад-грудень 1942 року).

Третє формування

1-ша гвардійська армія третього формування створена 8 грудня 1942 року (директива Ставки ВГК від 5 грудня 1942 року) з оперативної групи військ Південно-Західного фронту 2-го формування, а польове управління армії утворено з управління 4-ї резервної армії. До складу армії увійшли 4-й та 6-й гвардійські стрілецькі, 18-й танковий корпус та 153-тя стрілецька дивізія.

Бойові дії почала в складі Південно-Західного фронту в ході контрнаступу радянських військ під Сталінградом. У січні-лютому 1943 року вела наступ у Донбасі, в липні брала участь в Ізюм-Барвінківській наступальній операції, а в серпні-вересні — в операції по звільненню Лівобережної України. У жовтні польове управління 1-ї гвардійської армії, передавши свої війська 46-й армії, було передислоковане в район Конотопа, а потім на схід від Києва.

20 жовтня армія перепідпорядкована 3-му Українському фронту, 25 жовтня виведена в резерв Ставки ВГК, а 12 листопада включена до складу 1-го Українського фронту, де об'єднала 74-й, 94-й, 107-й стрілецькі корпуси. У листопаді-грудні війська 1-ї гвардійської армії брали участь в відбитті контрнаступу противника на київському напрямку, а з 24 грудня — у наступальній Житомирсько-Бердичівській операції. До кінця лютого 1944 року війська 1-ї гвардійської армії перегруповані в район на південний схід від Шепетівки. У березні-квітні вели наступ на напрямку головного удару фронту в Проскуровсько-Чернівецькій операції, після чого брали участь в оточенні й розгромі 1-ї танкової армії противника під Кам'янець-Подільським.

У липні-серпні 1944 року 1-ша гвардійська армія брала участь у Львівсько-Сандомирській стратегічній операції, відвоювавши 27 липня Станіслав (нині Івано-Франківськ). 5 серпня включена до складу 4-го Українського фронту 2-го формування і у вересні — жовтні брала участь у Східно-Карпатській стратегічній операції, вийшла на територію Закарпатської України і перетнула кордон Чехословаччини. У ході Західно-Карпатської стратегічної операції 1945 року 1-ша гвардійська армія з частиною сил 1-го чехословацького армійського корпусу прорвала оборону противника і, переслідуючи його, вийшла до Моравсько-Остравського промислового району Чехословаччини. Подолавши оборонні обводи, 30 квітня війська армії у взаємодії з 38-ю армією звільнили цей великий промисловий район. Армія з боями пройшла від східних кордонів Чехословаччини до Праги.

У серпні 1945 року 1-ша гвардійська армія припинила своє існування.

Командувачі Командувачі армією: генерал-лейтенант, з травня 1943 року генерал-полковник Кузнецов В. І. (грудень 1942 — грудень 1943 року); генерал-полковник Гречко А. А. (грудень 1943 — до кінця війни); Члени Військової ради: генерал-майор Рибінський І. Д. (грудень 1942 року — серпень 1943 року); генерал-майор Васильєв І. В. (серпень 1943 року — серпень 1944 року); полковник Шевяков М. В. (серпень 1944 року); генерал-майор Ісаєв К. П. (серпень 1944 — до кінця війни); Начальники штабу: генерал-майор Шлемін І. Т. (грудень 1942 року — січень 1943 року); генерал-майор Панюхов В. В. (січень 1943 року — січень 1944 року); генерал-майор Хетагуров Г. І. (січень 1944 — квітень 1944 року); генерал-лейтенант Батюня А. Г. (квітень 1944 — до кінця війни).

Структура Основне посилання:

Штаб — Чернігів окрема ескадрилья безпілотних засобів розвідки, Гончарівське 25-та гвардійська мотострілецька Синельниківсько-Будапештська Червонопрапорна, орденів Суворова і Богдана Хмельницького дивізія імені В. І. Чапаєва, Лубни 30-й окремий полк зв'язку, Чернігів 30-та окрема змішана авіаційна ескадрилья, Гончарівське (5 Мі-8 і 4 Мі-2) 48-й окремий батальйон хімічного захисту, Гончарівське 71-й гарматний артилерійський полк, Фастів (24 2А36 «Гіацинт-Б», 36 Д-20, 2 ПРП-3, 15 1В18, 5 1В19, 6 Р-145БМ) 72-га гвардійська мотострілецька Красноградська Червонопрапорна дивізія, Біла Церква 92-й окремий радіотехнічний батальйон, Чернігів (1 Р-145БМ) 102-га бригада матеріального забезпечення (штаб) 104-й окремий інженерно-саперний батальйон 108-ма зенітна ракетна бригада, Золотоноша (27 ЗРК 2К11А «Круг-А», в 1990 році було на оснащенні ЗРК Бук-М1) 123-тя ракетна бригада, Конотоп (9К79 «Точка») 147-й окремий ремонтно-відновлювальний батальйон, Гончарівське 162-га ракетна бригада, Біла Церква (12 9К72 «Ельбрус») (до складу входять 3 ракетні дивізіони і технічна батарея) 307-й кадрований окремий батальйон РЕБ, Чернігів 314-й окремий батальйон охорони та забезпечення, Чернігів 318-та окрема гелікоптерна ескадрилья вогневої підтримки, Біла Церква (12 Мі-24В/П, Мі-9, 6 Мі-8) 346-та гармата артилерійська бригада (кадра), Біла Церква 367-й вузол зв'язку, Чернігів 417-й окремий інженерно-саперний батальйон, Чернігів 761-й розвідувальний артилерійський полк, Кременчук 720-й окремий переправно-десантний батальйон, Охтирка 820-та окрема рота спеціального призначення, Чернігів 832-й окремий батальйон розвідки зараження, Чернігів (13 К-611) 908-й окремий десантно-штурмовий батальйон, Гончарівське (в 1989 році батальйон розформували) 961-й реактивний артилерійський полк, Фастів (36 БМ-21 «Град», 9 1В18, 3 1В19) 976-й протитанковий артилерійський полк, Фастів (протитанкова зброя і 5 Р-145БМ, 53 МТ-ЛБТ) 4214-та база зберігання військової техніки, Пирятин (187 Т-64, 11 БМП-1, 15 БРМ-1К, 12 БМ-21 «Град» — розформована 136-та мотострілецька дивізія 5193-тя база зберігання озброєння та спорядження, Умань (колишня 204-та мотострілецька дивізія, озброєння 210 Т-54, 11 БМП-1, 11 БРМ-1К, 12 9П138 Град, 27 Р-145БМ, 1 Р-156БТР, 2 УР-67, 6 МТ-55А та 22 МТ-ЛБТ і можливо бронетехніка 41 танкової дивізії) 5196-та база зберігання озброєння та спорядження (колишня 200-та мотострілецька дивізія, з 1991 року об'єднана з 4214-ю базою зберігання озброєння та техніки) 5198-ма база зберігання озброєння та спорядження (колишня 47-ма мотострілецька дивізія, з 1991 року об'єднана з 39 дивізією) 5198-ма база зберігання військової техніки, Конотоп (172 Т-55, 28 БМП-1, 15 БРМ-1К, 12 БМ-21 «Град», 22 МТ-ЛБТ — розформована 172-га мотострілецька дивізія 6289-та база зберігання майна, Черкаси — розформована 41-ша гвардійська танкова дивізія

Див. також Котельниковська операція Середньодонська операція Дніпровсько-Карпатська операція

Примітки

Література Левченко В. С. Сражение в Карпатах (Наступление 1-й гвардейской армии. Сентябрь — ноябрь 1944 г.). — Москва, 1960 Гречко А. А. Освобождение Киева. Краткий военно-исторический очерк. — Москва: «Знание», 1973. — 96 с. Гречко А. А. Через Карпаты. — 2-е изд. — Москва, 1972. Каримов Р., Лерман А. Твои герои, Первогвардейская!: Воспоминания ветеранов бывшей 1-й гвардейской армии. — Чернигов, 1994. — 83 с. Герои освобождения Прикарпатья / Сост. Венков Б. С. — Ужгород: «Карпаты», 1970. — 224 с.

Посилання 1-ша Гвардійська армія на www.victory.mil.ru Перечни вхождения соединений и частей РККА в состав Действующей армии в 1939-45 гг. Справочник Освобождение городов 1-я гвардейская армия 1-я гвардейская общевойсковая армия