Мови Естонії — мови, поширені на території Естонії. Офіційною мовою Естонії є естонська, що відноситься до прибалтійсько-фінської гілки фінно-угорської сім'ї мов.

За даними перепису населення Естонії 2021 року, естонську мову рідною назвали 895 493 особи або 67,23 % населення країни, російську — 379 210 (28,47 %), українську — 12 431 (0,93 %), фінську — 4276 (0,32 %), англійську — 3879 (0,29 %), латиську — 2 510 (0,19 %), німецьку — 1834 (0,14 %), білоруську — 1 650 (0,12 %), інші мови — 30 541 (2,30 %), не вказали рідну мову — 8176 (0,61 %).

Регіональні мови Естонська мова поділяється на 2 діалекти — північно-естонський і південно-естонський. Останній, у свою чергу, також ділиться на ряд піддіалектів — вируський діалект, сету, який іноді класифікується, як говір вируського, а також тартуський і мульгиський діалекти. З них усіх лише вируський отримав свій власний код SIL International — fiu або vro. Мову народу сету, представники якого живуть на південному сході Естонії та в Печорському районі Псковської області Росії, іноді відносять до говорів вируського діалекту, при цьому самі сету вважають свою мову самостійною. Найзахідніший з південноестонських діалектів, мульгіський, найбільше зблизився з північноестонською говіркою і має багато спільних рис особливо із західним діалектом останньої. Поширений східніше тартуський діалект також перейняв деякі північні риси і служить сполучною ланкою між мульгиським і вируським, а також між північноестонським і вируським.

Мови меншин

Російська мова

Російська мова в Естонії має давню історію, яка поділяється на кілька етапів. У ранньому середньовіччі слов'яни та їхні давньоруські наріччя проникали до країни з південного сходу, із боку Пскова, в обхід Псковського озера. У 1030 році Ярослав Мудрий побудував на місці зруйнованої фортеці естів місто Юр'їв (Тарту). Проте 1061 року ести таки відвоювали місто, але змішане населення зберігалося в місті дуже довгий час. На початку XIII століття місто завоював Лівонський орден та історія російської мови в Естонії на якийсь час припинилася. За підсумками Північної війни вся Ліфляндія потрапила під контроль Російської імперії. Почала знижуватися частка тих, хто розмовляє шведською та німецькою мовами, у той час як частка російськомовного населення зростала дуже повільно і до початку XX століття склала всього 8 % населення. Росіяни мешкали на північному сході регіону. Однак позиції російської мови посилювалися — 1893 року з німецької на російську перейшов Дерптський (Юр'ївський) університет. Після падіння Російської імперії була створена низка нових держав, у тому числі Перша Естонська республіка. Конституція Естонії 1920 року надавала можливість здобувати освіту рідною мовою, користуватися рідною мовою в установах тих самоврядувань, де її носії становили більшість, право звертатися російською мовою до центральних державних установ. Однак за конституційною реформою 1938 року ці права були урізані.

Зі створенням ЕРСР російська отримала статус офіційної, причому радянська система освіти підтримувала в республіці дві паралельні моделі на всіх рівнях освіти: російськомовну та естономовну зі стовідсотковим викладанням предметів рідною мовою в кожній. Обидві фінансувалися державою однаково.

У 1991 році згідно з новим Законом про мову незалежної Естонської республіки російська була позбавлена статусу офіційної і стала вважатися іноземною мовою, проте вона досі широко використовується в побуті, торгівлі, рекламі, інтернеті, ЗМІ, школах і театральних виставах. У 2007 році доповідач ООН з расизму, расової дискримінації та ксенофобії рекомендував Естонії зробити російську мову другою державною, а в 2010 році комітет ООН по боротьбі з расовою дискримінацією закликав Естонію обміркувати можливість надання публічних послуг двома мовами — російською та естонською. Проте ці рекомендації були відкинуті Естонією як «неадекватні».

Естонія планує перевести усі російськомовні школи на естонську до 2030 року.

Українська

У 2000 році в Естонії проживало 29 012 українців, з них 11 923 при переписі обрали рідною мовою українську, 16 486 — російську, 481 — естонську, 27 — білоруську, 95 — іншу мову. У 2011 в Естонії проживало 22 573 українці, з них 7 601 обрали рідною мовою українську, 14 461 — російську, 456 — естонську, 55 — іншу мову. У 2021 в Естонії проживало 27 828 українців, 11 094 з них обрали рідною мовою українську, 15 133 — російську, 570 — естонську, 221 — іншу.

Для українського населення Естонії щосуботи в ефірі Четвертого каналу Естонського радіо звучить українськомовна програма «Червона калина», в якій висвітлюється суспільно-політичне та культурне життя України та української діаспори Естонії.

На естонському радіо щотижня виходить в ефір передача для дітей українською мовою «Люстерко», головною метою якої є допомога дітям у збереженні рідної мови. У програмі звучать українські пісні та казки, різноманітна цікава для дітей інформація пізнавального характеру, в тому числі підготовлена і передана Національною радіокомпанією України.

Німецька

Балтійські німці з'явилися в Балтії в XII столітті, коли туди стали прибувати хрестоносці та почали створювати свої держави. У результаті багато німців так і залишилися жити в Балтії. Вони становили верхні верстви суспільства — аристократію (шляхта) і більшу частину середнього стану — вільних міських громадян (бюргерів) та вплинули на культуру і мову. Але після Першої світової війни німці почали виїжджати з Балтії. Німецьке населення Балтії різко скоротилося внаслідок двох хвиль еміграції до Німеччини: у 1939-1940 роках за угодою між Німеччиною та країнами Балтії, і в 1940-1941 роках за угодою між СРСР та Німеччиною.

Шведська

У X—XI століттях у Балтії осіли вікінги, потім шведи, данці та частково німці. Таким чином, вже з цього часу шведи контролювали узбережжя цього регіону. З 1561 по 1721 Швеція володіла вже всією Ліфляндією, але в ході Північної війни ці території були відкинуті в бік Російської імперії. Шведи все ще зберігали свої привілеї, проте вони почали повільно асимілюватись із місцевим населенням. За переписом 1934 року в тоді вже незалежній Естонській республіці проживала 7641 людина, яка вважала рідною шведську мову (0,7% населення країни). Після приєднання країн Балтії до СРСР шведи почали емігрувати до своєї батьківщини та США.

Жестові мови З 2007 року має статус офіційної. У 1998 році цією мовою володіло близько 4500 глухих і німих. В основному вони проживають у Таллінні та Пярну. Нарівні з нею використовується , а також піджин естонської та російської жестових мов. Крім російської на естонську жестову мову вплинула .

Примітки