Спиридон Якович Ширай ( до 1650 — до 9 червня 1709) — стародубський війт.
Біографія Походив з оршанських міщан, які перебрались в Погар на Стародубщині в другій половині XVII ст. Відомо що його дід — Василь Маркович Ширай служив при королі Сигізмунді ІІІ, а дядько — Герман Маркович був оршанським міським писарем.Модзалевський, В. Л. Малоросійський родословник. Т. 5, вип. 5 / Українське генеалогічне товариство ; НАН України ; Інститут рукопису НБУ ім. В.І.Вернадського ; Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С.Грушевського ; Інститут історії України; Г.В. Боряк (ред.кол.), В.В. Томазов (упоряд.). — К.-СПб.: Видавництво ВІРД, 2004. — 100 с.
У 1669-1677 рр. фіксується як стародубський міщанин. Займався торгівлею, переважно прядивом, також відомим як «пенька», яке на той час була найголовнішим сільськогосподарським товаром цього регіону. Справа пішла вгору, і йому вдалось розбагатіти та навіть розпочати закордонну торгівлю через Ригу та Архангельськ.Чтения в историческом обществе Нестора летописца. Книга пятнадцатаяЩОДЕННИК ГЕНЕРАЛЬНОГО ХОРУНЖОГО МИКОЛИ ХАНЕНКАЖуравльов, Д. В. Мазепа: людина, політик, легенда / Д. В. Журавльов. — Харків : Фоліо, 2007. — 382с. — (Історичне досьє). ISBN 966-03-4003-9Оглоблин Олександер. Гетьман Іван Мазепа та його доба / Редактор Любомир Винар, упорядники Ігор Гирич, Алла Атаманенко. — 2-е доповнене видання. — Нью-Йорк — Київ — Львів — Париж — Торонто, 2001. — 464 с.: іл. ISBN 1-879070-13-8
У 1681 р. очолив міський уряд, і пробув на цій посаді до 1708 р. Також в 1693 р. згаданий як «славетний пан». Імовірно за його протекції брат Іван був райцею в стародубському магістраті (1690, 1692-1693, 1700-1702, 1705).Из истории раскола на Ветке и в Стародубье XVII-XVIII вв. Втім він не полишив купецьку справу, і суміщав її з війтівством.МАҐДЕБУРЗЬКЕ ПРАВО І ЙОГО ЗАСТОСУВАННЯ В УКРАЇНІ (XIV — перша половина ХІХ ст.) Понад того, розширив діяльність на виробництво поташу. Так у 1691 р. він разом із стародубівським полковником Михайлом Миклашевським та генеральним осавулом Андрієм Гамалією отримав дозвіл на заведення поташних буд на Гомельському тракті. Згодом, 23 квітня 1705 р., він здобув універсал Івана Мазепи на осадження слобідки на місці колишніх поташних і шмальцужних буд на річках Верстіонка й Любча, де мав право засипати греблю та побудувати млин. 30 квітня того ж року цей дозвіл підтвердив полковник Миклашевський, дозволивши Шираю заснувати нові слобідки й млини також поблизу сіл Щербиничі, Денисовичі та Хвоєвичі.Універсали Івана Мазепи (1687-1709)
Помер до 9 червня 1709 р.
Маєтності 26 травня 1688 р. отримав гетьманський універсал на село Синін в Стародубській полковій сотні:
Крім того на уряд свого війтівства володів с. Азарівкою. 16 червня 1696 р. придбав у полковника Михайла Миклашевського двір Дашкевичівський в Стародубі «стоячий от самого паркану об межу двора Леоновского Зарицкого» за 1200 зл.
Портрет У церкві Спиридонової Буди, що належала Шираям, зберігався портреті війта де він був зображений у темному жупані й квітчастому кунтуші, з руками, складеними в молитовній позі. Поруч стояли онуки, які відрізнялися від діда лише легкими посмішками, тоді як обличчя самого Ширая мало вираз, наближений до іконописного. Імовірно, роботу виконав цеховий іконописець: постаті займали іконографічні пози, а композиція поєднувала риси світського портрета й сакрального образу.Марія РИБАЛЬЧЕНКО. ОДЯГ КОЗАЦЬКОЇ СТАРШИНИ ГЕТЬМАНЩИНИ ЯК ПОКАЗНИК СТАТУСУ. Частина II
Крім цього портрету, там зберігались також портрети його дружини з двома малими доньками та старшого сина Степана. Всі три полотна у 1886 р. потрапили в колекцію Олександра Лазаревського, який пізніше передав їх до чернігівського музею. Нині втрачені.К портрету С.Я.Ширая. — КС, 1887 г., № 10, с. 398 — 400.УКРАЇНСЬКИЙ КТИТОРСЬКИЙ ПОРТРЕТ ДРУГОЇ ПОЛОВИНИ XVI — XVIII СТОЛІТЬ: ІНФОРМАЦІЙНИЙ ПОТЕНЦІАЛ ІСТОРИЧНОГО ДЖЕРЕЛА
Родина Дружина — Тетяна Яківна Колокольникова. Мав семеро дітей: Степан Спиридонович ( 3 травня 1738, Стародуб), бунчуковий товариш Стародубського полку (1725). Спиридон Спиридонович, значний військовий товариш (1721). Анастасія Спиридонівна, законниця Печеницького монастиря (1731). Євфимія Спиридонівна, черниця. Анна Спиридонівна ( бл. 1688 — після 1742) N Спиридонівна, власниця половини с. Азарівка. Феодосія Спиридонівна ( 1717), після смерті першого чоловіка володіла с. Литовськом.
Коментарі
Примітки