Луї Шубар (, 8 квітня 1885, Лілль — 23 листопада 1954, Божансі) — французький футболіст, що грав на позиції півзахисника. Гравець «Олімпіка» (Лілль), учасник першого в історії матчу національної збірної Франції та Олімпійських ігор 1908 року.

Біографія

Шубар народився 8 квітня 1885 року в Ліллі. Його батько був німцем із міста Гермерсгайм, неподалік від Карлсруе, торговцем текстилем, який оселився на півночі Франції й одружився з француженкою з Ліона. Луї здобув добру освіту, що дозволило йому згодом стати секретарем футбольного клубу «Олімпіка» (Лілль), створеного у 1902 році.

Виступав на позиції півзахисника, з перших років грав поруч із майбутнім тренером збірної Франції Андре Бійї. Шубар вирізнявся фізичною міццю, атлетизмом (займався також стрибками у висоту та з жердиною), добре грав головою, мав техніку дриблінгу, хоча й часто зловживав нею. Поступово став капітаном та ключовим гравцем «Олімпіка». Преса 1909 року називала його «зразковим півзахисником» і «взірцем для молодих», після перемоги над «Мало-ле-Бен» з рахунком 9:1.

Завдяки впливу Андре Бійї, який після розколу в USFSA став тренером збірної Франції, Шубар отримав шанс виступати у складі національної збірної Франції. 1 квітня 1906 року він зіграв у історичному першому матчі збірної, дебютувавши у грі проти Бельгії (0:5) у Сен-Клу. У листопаді 1906 року французька преса критикувала його виклик до збірної на матч проти Англії, адже на той час він проходив службу у артилерії у Вердені й перебував не у найкращій формі, через що команда програла 0:15.

У 1908 році Шубар був у складі збірної Франції на Олімпійських іграх 1908 року у Лондоні, де команда зазнала нищівної поразки від Данії (1:17), найбільшої у своїй історії. Таким чином за участі захисника команда пропустила 37 голів у 3 матчах, через що більше за збірну не грав.

Після повернення до клубу він виступав за «Олімпік» (Лілль) до 1910 року. У 1911 році одружився, що у добу аматорського футболу часто означало завершення кар'єри через сімейні обставини та складність далеких виїздів. До того ж, у клубі почався конфлікт між Андре Бійї та Анрі Жуарісом, який призвів до розколу: у 1912 році Бійї заснував новий клуб «Ліллуа», куди пішла половина гравців. Ім'я Шубара серед засновників не згадується, і після цього він зник із футбольного життя міста.

Учасник Першої світової війни. У лютому 1916 року під час битви під Верденом Шубат потрапив у німецький полон біля села Бомон-ан-Верденуа. Його захопили 23 лютого, і наступні 33 місяці він провів у таборі для військовополонених поблизу Майнца. Був звільнений лише 27 листопада 1918 року, після підписання Комп'єнського перемир'я.

Після війни він відійшов від футболу. Працював представником у лляній промисловості, багато подорожував, але остаточно оселився у місті Божансі, неподалік Орлеана. Помер 23 листопада 1954 року на 70-му році життя у місті Божансі.

Статистика виступів

Статистика виступів за збірну

Примітки

Посилання