Григо́рій Миха́йлович Удовиче́нко (31 січня 1917, Костянтино­град — 12 березня 2003, Київ) — мово­знавець, доктор філологічних наук (1969), професор (1976), учасник Другої світової війни.

Біографія Народився 31 січня 1917 року в Костянтино­граді в сім'ї коваля.

З 1937 по 1941 рік на­вчався у Полтавському педагогічному ін­ституті, а у 1948 році закінчив Харківський університет.

У серпні 1941 року добровільно пішов до Червоної армії. Закінчив Київське піхотне училище, евакуйоване в Ачинськ. На фронті командував кулеметною ротою, був помічником начальника штабу полку. Одужавши після поранення, знову повернувся на бойові позиції, працював у штабі дивізії. З 1941 по 1945 рік воював у лавах 2-го і 4-го Українських фронтів в Румунії, Угорщини, Польщі, Чехословаччини.

З 1948 по 1950 рік працював викладачем української мови та літератури в Красно­градському педагогічному училищі. З 1953 по 1958 рік — в Ужгородському університеті.

З 1956 по 1965 рік працював старшим науковим спів­робітником від­ділу лексикології та лексико­графії Ін­ституту мово­знавства АН УРСР.

З 1965 року працював у Національному педагогічному університеті: доцентом кафедри української мови, деканом філологічного факультету; з 1973 по 1976 рік — проректором з наукової роботи, з 1976 по 2000 рік — професором кафедри української мови.

Помер 12 березня 2003 року в Києві.Григорій Михайлович Удовиченко (1917—2003) / І. Прядко // Лексикографічний бюлетень: Зб. наук. пр. — К.: Ін-т української мови НАН України, 2005. — Вип. 11. — С. 99—107.

Наукова робота У 1954 році під керівництвом В. С. Ільїна захистив кандидатську дисертацію на тему «Мовні засоби гумору в українській радянській комедії». До цього тема в українському мовознавстві була майже зовсім не вивчена.

Досліджував українську фразеологію, синтаксис (зокрема структурно-семантичні різновиди словосполучень), стилістику, структурну лінгвістику, етнолінгвістику, загальне мово­знавство.

Основні праці За ЕСУ:

Предмет фразеології та семантичні типи фразеологізмів. — 1965; Словосполучення в сучасній українській літературній мові. — 1968; Словник українських ідіом. — 1968; 1984; Загальне мовознавство. Історія лінгвістичних учень: навч. посіб. — 1980; Фразеологічний словник української мови: у 2 т. — 1984; Загальне мовознавство: Проблеми. Методи. — 1994 (усі — Київ).

Нагороди

Медаль «За перемогу над Німеччиною у Великій Вітчизняній війні 1941–1945 рр.»; Орден Вітчизняної Війни I ступеня; Орден Вітчизняної Війни II ступеня; Орден Олександра Невського; Заслужений працівник вищої школи УРСР; Відмінник народної освіти УРСР; Медаль А. С. Макаренка.

Примітки

Джерела

Мацько Л. І. Удовиченко Григорій Михайлович // Українська мова: Енциклопедія / Редкол.: Русанівський В. М., Тараненко О. О., Зяблюк М. П. та ін. — 2-ге вид., випр. і доп. — К.: Вид-во «Українська енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 2004. — С. 696—697. Удовиченко Григорій Михайлович // Видатні особистості з українського мовознавства. Хрестоматія / за заг. ред. Марини Навальної; укл.: Тетяна Левченко, Тетяна Чубань. — Переяслав-Хмельницький: «Видавництво КСВ», 2016. — С. 155—156. Григорій Михайлович Удовиченко (1917—2003) / І. Прядко // Лексикографічний бюлетень: Зб. наук. пр. — К.: Ін-т української мови НАН України, 2005. — Вип. 11. — С. 99—107.

Література

Удовиченко Григорій Михайлович // Інститут українознавства ім. О. О. Потебні НАН України: 1930—2005: мат. до історії. — К., 2005. І воїни, і педагоги. Слово про ветеранів: [зб. нарисів] / Національний педагогічний ун-т ім. М. П. Драгоманова; ред. В. П. Андрущенко. — Вид. 3-тє, доп. та уточ. — К.: [НПУ], 2008. — 244 с.: фотоіл. — ISBN 966-660-398-5. Педагогічні кадри. — К.: НПУ ім. М. П. Драгоманова, 2003. — № 13.