Бенджамін Франклін (; 17 січня 1706, Бостон, Британська Америка — 17 квітня 1790, Філадельфія, США) — один із засновників США, політичний діяч, дипломат, науковець, письменник, журналіст, видавець, масон. Один із лідерів Війни за незалежність США. Один із розробників дизайну Великої державної печатки США (Великої печатки). Його вважають національним героєм США.
Як учений він був помітною фігурою в історії фізики; зробив відкриття в галузі електрики. Як політичний автор і активіст він більше, ніж хто-небудь, був автором ідеї Американської нації. Бувши дипломатом протягом Американської революції, він уклав альянс із Францією, що допомогло захистити незалежність.
Бенджамін Франклін — єдиний із батьків-засновників, хто скріпив своїм підписом усі три найважливіші історичні документи, що лежать в основі утворення Сполучених Штатів Америки як незалежної держави: Декларацію незалежності США, Конституцію США і Версальський мирний договір 1783 року (Другий Паризький мирний договір), що формально завершив війну за незалежність тринадцяти британських колоній в Північній Америці від Великої Британії.
Портрет Бенджаміна Франкліна є на стодоларовій купюрі федеральної резервної системи США з 1914 року.
Найстаріший делегат Філадельфійського конвенту. За винятком, можливо, Джорджа Вашингтона, найвідоміша людина в Америці. Один із «батьків-засновників США».
Біографія Народився 17 січня 1706 року в Бостоні. Був 15-ю дитиною в сім'ї (загалом у ній було 17 дітей) емігранта з Англії Джозая Франкліна (1652—1745) — ремісника, що займався виготовленням мила і свічок. Освіту здобув самостійно. Джозая хотів, щоб син ходив до школи, але грошей у нього вистачило лише на два роки навчання. З 12 років Бенджамін почав працювати підмайстром у друкарні свого брата Джеймса, і друкарство стало його основною спеціальністю на багато років.
У 1727 році заснував у Філадельфії власну друкарню. Видавав (1729—1748) «Пенсільванську газету», у 1732—1758-х — щорічник «Альманах бідного Річарда», якого читали в цілому краї.
У 1727 році заснував Філадельфійський дискусійний гурток ремісників і торговців «Клуб шкіряних фартухів» (), що перетворився в 1743 році в Американське філософське товариство.
У 1731 році заснував першу публічну бібліотеку в Америці, у 1743-му — Американське філософське товариство, у 1751-му — Філадельфійську академію, яка стала основою Пенсільванського університету. З 1737 по 1753 рік виконував посаду поштмейстера Пенсільванії, з 1753 по 1774-й — ту ж посаду в масштабі всіх північноамериканських колоній.
У 1776 році Франклін направлений послом до Франції з метою домогтися союзу з нею проти Англії, а також позики. Був обраний членом академій багатьох країн, зокрема й Російської академії наук (1789 рік, перший американський член Петербурзької АН).
Він був масоном і входив у найбільшу масонську ложу «».
Попри поганий стан здоров'я в 1787 році, не був присутній лише на кількох засіданнях, куди його носили на спеціальному кріслі. Хоча він не погоджувався з деякими положеннями Конституції, але вважав, що жоден інший конвент не створить кращого документа.
Один з авторів Конституції США (1787). Автор афоризму «Час — гроші» (з «Рад молодому купцеві», 1748).
Помер 17 квітня 1790 року. На його похорон у Філадельфії зібралося близько 20 000 осіб.
Походження Батько Бенджаміна Франкліна Джозая Франклін () народився 23 грудня 1657 року в містечку у Нортгемптонширі, Англія. Він був сином коваля і фермера Джена Вайта. Мати — Абія Фолгер () народилася 15 серпня 1667 року і походила з Нантакета, Массачусетс. Вона була донькою Пітера Фолгера — мірошника і вчителя та його жінки Мері Морріл. Один із нащадків Фолгерів Дж. А. Фолгер згодом, у ХІХ столітті заснував кавову компанію.
Погляди В основі політичних поглядів Бенджаміна Франкліна лежала концепція природних і невід'ємних прав людини, до яких він відносив життя, свободу, власність. Виступав за відокремлення колоній від метрополії та проголошення політичної незалежності, проти посилення ролі виконавчої влади, зокрема, проти надання Джорджу Вашингтону надзвичайних повноважень, був рішучим противником рабства. Проте Франклін ніколи не стверджував, що політичне представництво повинно ґрунтуватися на загальному виборчому правіLorraine Smith Pangle. The Political Philosophy of Benjamin Franklin. 2007. P. 149; «…він виключав з участі у виборах меншин, слуг та тих, хто піддається невиправданому впливу» Francis Newton Thorpe. Benjamin Franklin and the University of Pennsylvania. 1893. P. 151; Також див. Marginalia in [Josiah Tucker], A Letter from a Merchant, (1770?), , де Б. Франклін висловив думку, що тільки фрігольдери повинні мати право голосу.. За своїми філософськими поглядами Бенджамін Франклін тяжів до деїзму. Ортодоксальній церковній догмі протиставляв ідею «природної релігії», в якій роль бога зводилася до акту створення світу. Сформулював трудову теорію вартості.
Оцінки З листа Максиміліана Робесп'єра, адресованого Б. Франкліну: «Ви славнозвісний вчений світу …».
Дейл Карнегі: «Якщо ви хочете отримати чудові поради про те, як поводитися з людьми, керувати самим собою і вдосконалювати свої особисті якості, прочитайте автобіографію Бенджаміна Франкліна — одну з найбільш захоплюючих історій життя».
Рішенням Всесвітньої Ради Миру ім'я Франкліна включено в список найвидатніших представників Людства.
Наукова та винахідницька діяльність
Ввів загальноприйняте тепер позначення електрично заряджених станів «+» і «−». Пояснив принцип дії лейденської банки, встановивши, що головну роль у ній відіграє діелектрик, що розділяє електропровідні обкладки. Установив тотожність атмосферної й одержуваної за допомогою тертя електрики і навів доказ електричної природи блискавки. Установив, що металеві вістря, з'єднані із землею, знімають електричні заряди із заряджених тіл навіть без зіткнення з ними, і запропонував у 1752 році проєкт блискавичника. Висунув ідею електричного двигуна і продемонстрував «електричне колесо», що обертається під дією електростатичних сил. Уперше застосував електричну іскру для вибуху пороху. Зібрав ґрунтовні дані про штормові вітри (норд-Ости) і запропонував теорію, що пояснює їх походження. Отримав патент на конструкцію крісла-гойдалки. Винайшов економну малогабаритну піч для дому (1742) (назви: — піч Франкліна, або — Пенсільванський камін). Удосконалив скляну гармонію. Розробив власну систему управління часом. Винайшов біфокальні окуляри (1784). За його участю були проведені вимірювання швидкості, ширини й глибини Гольфстриму, і цю течію, назву якій дав Бенджамін Франклін, було нанесено на мапу (1770).
Будучи поштдиректором, він звернув увагу на скарги, що поштові пакети, які висилаються з Фалмуту в Нью-Йорк, йшли на два тижні довше, ніж звичайні торгові судна з Лондона до Нью-Порта (місто розташоване дещо на схід від Нью-Йорка). Виявилося, що виною тому був Гольфстрим. Поштовими суднами командували англійські моряки, незнайомі з цією течією, а торговими суднами — американські моряки, які замолоду брали участь у морських промислах біля берегів Америки. За наполяганням Франкліна моряки стали наносити свої спостереження на карти, результатом чого стала перша карта Гольфстріму.
Деякі з творів Франкліна
«Як я опинився на ста доларах» — автобіографія, видана українською у видавництві «Куркуль». «Міркування про свободу і необхідність, насолоду і страждання». «Досліди і спостереження над електрикою». «Необхідні поради тим, хто хотів би стати багатим». «Шлях до достатку». «Альманах бідного Річарда». «Свисток» (лист — розповідь).
Цікаві факти Б. Франклін передбачив появу кріоніки. Рівно через 200 років після появи його напівжартівливих міркувань про «Подорожі в бочці мадери», було кріоновано першу людину. Б. Франклін і А. Гамільтон — державні діячі США, зображені на банкнотах, але які при цьому не були президентами. Б. Франкліна зобразили на банкноті номіналом 100 доларів з 1914 року. Дослід Б. Франкліна з повітряним змієм і отриманням заряду повторили в науково-популярній телевізійній програмі «MythBusters» (Руйнівники міфів) — 48 серія.
Нагороди Франклін отримав медаль Коплі за 1753 рік.
Вшанування пам'яті На честь Бенджаміна Франкліна названо астероїд 5102 Бенфранклін . Медаль Бенджаміна Франкліна () або «Нагороди Інституту Франкліна» () — набір медалей за наукові й технічні досягнення, що вручається з 1998 року Інститутом Франкліна (Філадельфія, штат Пенсільванія, США). Медаль Бенджаміна Франкліна (Американське філософське товариство) () — нагорода від Американського філософського товариства, яку також називають «Медаль двохсотліття Бенджаміна Франкліна» (), вручається з 1906 року. Медаль Бенджаміна Франкліна (Королівське товариство мистецтв) () — нагорода від Королівського товариства мистецтв заснована у 1956 році в ознаменування 250-ї річниці від дня народження Бенджаміна Франкліна.
Див. також Батьки-засновники США
Основні дати життя Б. Франкліна Хронологія складена на основі наступних джерел: «Як я опинився на ста доларах» — автобіографія Бенджаміна Франкліна Иванов Р. Ф. Франклин. — М.: Молодая гвардия,1972.-(ЖЗЛ. Вып.11)
The Electric Benjamin Franklin, Benjamin Franklin Timeline на ushistory.org
1706 17 січня народився в Бостоні, наймолодший син Джозаї та Авії (Фолгер) Франклін. 1714 Вступив в Бостонську латинську / граматичну школу. Провчився лише рік, бо батько не зміг оплачувати навчання. 1716–1718 Помічник батька в майстерні по виготовленню свічок та варіння мила. 1717 Починає читати книги «Порівняльні життєписи» Плутарха, «Спроба про проекти» (An Essay Upon Projects) Данієля Дефо, «Спроби робити добро» (Essays to Do Good) . Винаходить ласти для рук. Декілька днів на випробувальному терміні вчиться на ножаря. 1718–1723 Учень в типографії свого зведеного брата Джеймса. 1718 Пише дві балади на морську тематику на замовлення брата Джеймса, які друкуються в його типографії. Одна балада — з нагоди загибелі знаменитого пірата Чорна Борода. 1720 Перестає по можливості відвідувати церкву в неділі, щоб мати вільний час для самоосвіти: читання і вправляння в написанні прози. 1721 Джеймс Франклін починає видавати газету (друга газета, що почала видаватися на території Тринадцяти колоній, першою була ). Прочитавши декілька книг, зокрема спрямованих проти деїзму, Бенджамін стає натомість справжнім деїстом («became a thorough Deist», як пише Б. Франклін в «Автобіографії»). 1722 Стає вегетаріанцем, передовсім, щоб економити на харчуванні, а на заощаджені гроші купувати більше книг. 2 квітня публікує свою першу статтю під псевдонімом , яка є ніби вдовою середніх років. 1723 Січень: стає видавцем Нью-Інгленд курант після арешту і відбуття терміну у в'язниці Джеймсом за публікацію в газеті «образливої» статті для асамблеї Массачусетса. Вересень: тікає від учнівства в брата, їде в Нью-Йорк, а потім до Філадельфії. Винаймає житло у Джона Ріда, чия дочка Дебора стане дружиною Б. Франкліна в 1730 р. 1723–1724 Працює помічником у типографії у Філадельфії. Перша оплачувана робота Б. Франкліна. 1724 Повертається додому в Бостон, пробує позичити у батька гроші, щоб заснувати власну типографію. Батько відмовляє, рекомендує заощаджувати гроші і при повнолітті (21 рік) Бенджаміна обіцяє допомогти відкрити власну справу. Губернатор Пенсільванії неодноразово підмовляє Б. Франкліна заснувати нову газету у Філадельфії і поїхати в Лондон, щоб купити поліграфічне обладнання. Обіцяє гарантійні листи на отримання грошей у Лондоні. Цих листів, нібито переданих капітану корабля, не було, губернатор виявився непорядним балакуном. Франклін опиняється в Лондоні у фінансовій скруті. Перед від'їздом до Лондона Бенджамін і Дебора домовляються про можливе одруження. Працює у Лондоні в друкарні . 1725 Сам друкує в невеликій кількості екземплярів брошуру зі своїм першим філософським памфлетом «Дисертація про свободу і необхідність, задоволення і страждання» («A Dissertation upon Liberty and Necessity, Pleasure and Pain»).