«Бунтар-3» — український тактичний безпілотний літальний апарат (БпЛА) з вертикальним злетом і посадкою (eVTOL), розроблений компанією Buntar Aerospace. БпЛА призначений для ведення повітряної розвідки та спостереження в реальному часі в умовах активної радіоелектронної боротьби.
Історія створення Першою версією продукту став БпЛА «Бунтар-3», представлений у 2023 році. Це був безпілотний літальний апарат вертикального злету та посадки, створений для ведення розвідки на тактичному рівні. БпЛА мав до 50 кілометрів тактичного радіусу дії. БпЛА був застосований на харківському напрямку у російсько-українській війні.
Подальший розвиток проєкту привів до створення «Бунтар-3», який отримав збільшену тривалість польоту до 3,5 годин, тактичний радіус до 80 км і можливості інтеграції із системою ситуаційної обізнаності Delta та програмним забезпеченням Buntar Copilot. У 2025 році комплекс пройшов бойові випробування та був кодифікований Міністерством Оборони України та допущений до експлуатації у Збройних Силах України.
У червні 2025 року компанія оголосила про старт продажів комплексу Силам оборони.
За повідомленням ЗМІ, модифікована версія БпЛА «Бунтар-3» отримала збільшені тактико-технічні характеристики — до 4 годин в повітрі та 100 км тактичного радіусу.
У березні 2026 року компанія Buntar Aerospace залучила 10,4 млн доларів інвестицій у раунді, який очолила американська Axon Enterprise. Залучені кошти спрямовуються на масштабування виробництва «Бунтар-3».
Конструкція та характеристики «Бунтар-3» належить до апаратів типу eVTOL — БпЛА, оснащений електричним рушієм, який здатен здійматися і сідати вертикально.
Основні характеристики:
Час у повітрі: до 4 годин Тактичний радіус: до 100 км Дальність виявлення цілей: до 15 км Робоча висота: до 2000 м Крейсерська швидкість: близько 21 м/с (максимальна — до 25 м/с) Апарат здатен виконувати польоти без сигналу GPS в умовах активного радіоелектронного подавлення, застосовуючи альтернативні методи навігації. Також передбачено віддалений запуск апарата на відстані від лінії фронту, а система автоматичного ухилення від дронів-перехоплювачів, яка виявляє загрозу сенсорами й самостійно виконує маневр, перебуває на фінальній стадії розробки.
Комплекс включає програмне забезпечення Buntar Copilot, яке забезпечує планування місій, управління декількома бортами одночасно та відображення ситуаційної обстановки із системи Delta. Програмне забезпечення також має модуль підказок для пілота, що допомагає знизити ризик втрати апарата під час польоту.
У липні 2026 року компанія представила технологію Remote Control у складі Buntar Copilot, яка дозволяє пілоту та оператору камери керувати місією дистанційно з безпечного місця: на точці запуску розгортають ретранслятор з антеною та супутниковим зв’язком Starlink, після зльоту технічний персонал залишає позицію.
Бойове застосування
«Бунтар-3» використовується для аеророзвідки та коригування вогню в російсько-українській війні. Зокрема, у 2025 році екіпаж БпЛА зафіксував вигляд стадіону «Донбас Арена» в окупованому Донецьку. Виробник заявляє про стійкість апарата до засобів радіоелектронної боротьби на рівні 99,9%. Станом на початок 2026 року комплекс перебував на озброєнні Сил спеціальних операцій, Сил безпілотних систем, Сухопутних військ та морської піхоти ЗСУ.
7 березня 2026 року розвідувальний БпЛА «Бунтар-3» скоригував ракетний удар по базі зберігання, підготовки та пуску ударних БпЛА противника типу «Шахед» у Донецькому аеропорту.
Див. також
Buntar Aerospace Гор (БпЛА) Shark (БпЛА) Quantum Vector PD-2
Примітки