Меда́ль і пре́мія Рі́чарда Гле́йзбрука () — нагорода від британського Інституту фізики, що присуджується за видатне лідерство у галузі фізики. Нагороду засновано у 1966 році та названо на вшанування пам'яті про Річарда Глейзбрука, першого президента Інституту фізики. Спочатку це була срібна медаль і грошова винагорода сумою £250.

У 1992 році Інститут вирішив, що медаль і премія будуть однією з його головних нагород, а з 2008 року — однією з його золотих медалей. Нагорода тепер включає золоту медаль, грошову премію сумою £1000 та сертифікат.

Лауреати нагороди Починаючи з 1966 року нагороду отримали:

1966 1967 1968 1969 Вільям Пенне 1970 1971 1972 1973 Курт Гозеліц ()ftp://ftp.iop.org/pub/physbull/physbull_24_4_april1973.pdf 1974 1975 1976 1977 1978 1979 1980 1981 1982 1983 1984 1985 1986 Джеффрі Меннінг () 1987 1988 1989 1990 1991 Френсіс Ґрем-Сміт 1992 1993 1994 1995 1996 1997 1998 1999 2000 2001 2002 2003 2004 2005 , , «за його керівництво компаніями світового рівня, такими як Oxford Instruments» 2006 (CCLRC ), «за його лідерство на посаді директора об'єкта ISIS у Лабораторії Резерфорда-Епплтона]» 2007 (, Гренобль), «за його внесок у нейтронну науку, зокрема завдяки керівництву Інститутом Лауе-Ланжевена» 2008 (, Гренобль і Ліверпульський університет), «за його видатне лідерство в управлінні та розвитку провідної світової лабораторії, а також за його інноваційну роботу в галузі нейтронного та рентгенівського розсіювання» 2009 , Імперський коледж Лондона, «за видатний внесок у фізику у Великій Британії» 2010 , (AWE), «за лідерство в розробці, фізиці та безпеці ядерної зброї» 2011 , , , Rolls-Royce Group, «за створення, розвиток та розширення мережі Технологічних центрів Університету Роллс-Ройс (UTC)» 2012 (Імперський коледж Лондона), «за керівництво програмою термоядерного синтезу у магнітному полі у Великій Британії та » 2013 , «за керівництво проєктом великого адронного колайдера» 2014 , «за лідерство у створенні провідної світової лабораторії в » 2015 , «за керівництво експериментом з компактним мюонним соленоїдом (CMS) на Великому адронному колайдері (LHC)» 2016 , «за його лідерство в Національному прискорювальному центрі імені Томаса Джефферсона та видатні дослідження у фізиці високих енергій» 2017 , «за лідерство в експериментальній роботі над електрослабкою стандартною моделлю, починаючи з вивчення розпадів Z-бозонів на LEP і закінчуючи відкриттям бозона Хіггса на LHC» 2018 Мішель Догерті, «за її наукове керівництво дослідженнями, проведеними з магнітометром Кассіні на Сатурні та дослідницькою групою Європейського космічного агентства (ESA) JUICE, що призвело до вибору місії для дослідження околиць Юпітера» 2019 , «за її видатну підтримку та лідерство у фізиці, особливо для жінок та осіб нетрадиційної орієнтації, за її лідерство у спільноті космології елементарних частинок у Великій Британії та її гендерну лідерську роль». 2020 Джон Ллевеллін Кольєр (), «за стале лідерство та стратегічний розвиток багатопрофільного Центрального лазерного центру Великої Британії та його новаторські розробки в галузі лазерів високої пікової потужності та високоенергетичних лазерів високої середньої потужності» 2021 , «за видатне керівництво Управлінням з атомної енергії Великої Британії та провідним у світі центром досліджень і технологій термоядерного синтезу Joint European Torus, а також за прогрес, досягнутий у фізиці плазми, експериментах з дейтерієм-тритієм, робототехніці та нових матеріалах» 2022 , «за видатне керівництво Національною фізичною лабораторією та сталий вплив метрології на процвітання та якість життя Великої Британії» 2023 , «за видатне керівництво на посаді директора Рентгенівського центру Чандра (Chandra X-ray Center), підтримку роботи, експлуатації та зв'язків з громадськістю провідної рентгенівської обсерваторії NASA, а також значний внесок у наше розуміння квазарів» 2025 , «за роботу на керівних посадах в міжнародних науково‑дослідних установах, зокрема в Аргоннській національній лабораторії та Кавендіській лабораторії, а особливо як засновника й виконавчого голову — незалежного британського інституту досліджень у галузі електрохімічного зберігання енергії».

Див. також

Примітки

Посилання Richard Glazebrook Medal and Prize recipients // IOP