Джордж Едвард Пікетт (; 16 січня 1825, Річмонд, Вірджинія — 30 липня 1875, Норфолк, Вірджинія) — американський військовий діяч, учасник Громадянської війни в США, генерал-майор Конфедеративних Штатів Америки. В історію увійшов завдяки невдалій атаці своєї дивізії (атака Пікетта) під час битви при Геттісберзі.

Рання біографія Джордж Пікетт народився у Річмонді (штат Вірджинія) в родині полковника Армії США і походив з роду французьких гугенотів. В юності працював клерком у свого дядька в штаті Іллінойс, але в сімнадцять років за допомогою конгресмена Джона Стюарта був відправлений на навчання до Вест-Пойнта.

Під час навчання у Вест-Пойнті Пікетт був відомий як бешкетник і жартівник, але все ж зміг закінчити навчання останнім з 59 курсантів його групи. 1 липня 1846 року отримав звання другого лейтенанта у 8-му піхотному полку. Незабаром він був відправлений на фронт мексикансько-американської війни. Там Пікетт прославився під час битви при Чапультепеку. В розпал цієї битви його друг Джеймс Лонгстріт (теж у майбутньому генерал Конфедерації) був важко поранений і Пікетт взяв у нього бойовий прапор та разом із знаменом першим заліз на мури ворожої фортеці.

Після мексикансько-американської війни Пікетт служив у Техасі, в 1849 році став першим лейтенантом, у 1853 році отримав звання капітана. У 1851 році одружився Саллі Гаррісон Міндж, праправнучкою племінниці президента США Вільяма Генрі Гаррісона. Однак в тому ж році вона померла під час пологів.

У 1856—1859 роках Пікетт служив у Вашингтоні. У 1859 році він командував ротою на острові Сан-Хуан.

Громадянська війна в США Дізнавшись про вихід Вірджинії зі складу США Пікетт залишив острів Сан-Хуан і відправився в рідний штат, щоб додучитися до армії Конфедерації. 25 червня 1861 року він офіційно звільнився з Армії США. У Вірджинії Пікетт спершу служив в артилерії, потім перебував у Фредеріксберзі. 14 січня 1862 року отримав звання бригадного генерала.

Пікетт уперше взяв участь у боях під час кампанії на Півострові. У травні 1862 року він став командиром бригади, відзначився у битвах при Вільямсберзі і Севен-Пайнс. У битві при Гейнс-Мілл 27 червня був важко поранений у плече. Через тривале лікування він зміг повернутися в армію лише у вересні і після битви при Ентітемі став командиром дивізії у 1-му корпусі генерала Лонгстріта. 10 жовтня 1862 року отримав звання генерал-майора. У грудні 1862 року брав участь у битві при Фредеріксберзі. У квітні 1863 року його дивізія разом з корпусом Лонгстріта була перекинута до Саффолка. Там він познайомився з своєю другою дружиною Саллі Корбелл, з якою офіційно оформив шлюб восени того ж року.

На поле бою під Геттісбергом дивізія Пікетта прибула увечері 2 липня 1863 року. Командувач Північно-Вірджинської армії генерал Роберт Лі після невдалих спроб прорвати оборону військ Союзу на флангах вирішив завдати головний удар в центрі їхнього фронту в районі Цвинтарного хребта. Для цієї атаки Лі вирішив залучити дві дивізії з корпусу генерала Емброуза Хілла і свіжу дивізію Пікетта з корпусу Лонгстріта. Загальне командування атакою на Цвинтарний хребет здійснював генерал Лонгстріт. Однак, оскільки Пікетт був єдиним генерал-майором з Вірджинії під час цього штурму вірджинська преса назвала події 3 липня «атакою Пікетта». Атака по відкритій місцевості укріплених позицій федералів закінчилася повним провалом. Дивізія Пікетта втратила половину своїх солдатів. Двоє командирів бригад були вбиті, в третій важко поранений.

Після Геттісберга кар'єра Пікетта пішла на спад, преса часто закидала йому те що він вцілів тоді коли інші його командири загинули. З кінця літа 1863 року Пікетт командував Департаментом Південної Вірджинії і Північної Кароліни. У лютому 1864 року він був розбитий у битві при Нью-Берн, в після неї наказав стратити 22 полонених вояків Армії США. Пізніше Пікетт командував дивізією під час оборони Пітерсберга. 1 квітня 1865 року дивізія Пікетта була дощенту розгромлена у битві при Файв-Форкс, що привело до поразки конфедератів у всій Пітерсберзькій кампанії. 9 квітня Пікетт разом з своєю дивізією здався у полон під час капітуляції в Аппоматтоксі.

Після війни Після капітуляції Пікетт був умовно достроково звільнений. Однак, боячись переслідувань за страту полонених при Нью-Берн році Пікетт разом з родиною втік до Канади. Проте дізнавшись про припинення цієї справи він у 1866 році повернувся у Вірджинію, де зайнявся фермерством. У 1874 році він був офіційно помилуваний. 30 липня 1875 року помер від хвороби печінки.

В кіно У фільмі «Геттісберг» (1993) генерала Пікетта зіграв актор Стівен Ленг, в у фільмі «Боги і генерали» (2002) цю роль виконав Біллі Кемпбелл.

Примітки

Література

Carmichael, Peter J. «George Edward Pickett.» In The Confederate General, vol. 5, edited by William C. Davis and Julie Hoffman. Harrisburg, PA: National Historical Society, 1991. ISBN 0-918678-67-6. Davis, Burke. «Gray Fox: Robert E. Lee and the Civil War.» New York, NY: Rinehart & Company, Inc., 1956. ISBN 1-58080-069-6. Eicher, John H., and David J. Eicher. Civil War High Commands. Stanford, CA: Stanford University Press, 2001. ISBN 978-0-684-84944-7. Gordon, Lesley J. General George E. Pickett in Life and Legend. Chapel Hill: University of North Carolina Press, 1998. ISBN 978-0-8078-2450-4. Gordon, Lesley J. «George Edward Pickett.» In Encyclopedia of the American Civil War: A Political, Social, and Military History, edited by David S. Heidler and Jeanne T. Heidler. New York: W. W. Norton & Company, 2000. ISBN 0-393-04758-X.