Георг Вецелль (; 5 березня 1869, Франкфурт-на-Майні — 3 січня 1947, Аугсбург) — німецький штабний офіцер, генерал піхоти рейхсверу. Кавалер ордена Pour le Mérite з дубовим листям.

Біографія Ветцель вступив до 16-го інженерного батальйону Прусської армії в Меці в званні фенріха портупеї 1 жовтня 1889 року та до кінця серпня 1891 року отримав звання другого лейтенанта. У зв'язку з цим 1 жовтня 1893 року його перевели до 20-го інженерного батальйону, також дислокованого в Меці, та він навчався в Об'єднаній артилерійській та інженерній школі. У 1898 році він вступив до 144-го піхотного полку, де отримав звання першого лейтенанта. З 1901 по 1903 рік Ветцель навчався у Військовій академії, а згодом був призначений до Великого генерального штабу.

У званні майора (з 1 жовтня 1912 року) 22 березня 1913 року його перевели до Генштабу 3-го армійського корпусу на посаду першого офіцера Генштабу. Він залишався там і після початку Першої світової війни, а з 9 березня 1915 року обіймав посаду начальника Генштабу. У серпні 1916 року його перевели до Верховного командування армії на посаду начальника оперативного відділу під керівництвом начальника генерального штабу польової армії. Наприкінці вересня 1918 року його призначили начальником Генштабу 5-ї армії. Після війни Вецелль тимчасово обіймав посаду начальника Генштабу 18-го армійського корпусу та був переведений до рейхсверу.

У 1921 році, у званні оберста (з 1920 року), його призначили інспектором військ зв'язку (In 7) у Імперському військовому міністерстві та підвищили до генерал-майора 1 грудня 1923 року. 1 лютого 1926 року його призначили начальником військового управління та підвищили до генерал-лейтенанта 1 лютого 1927 року. У квітні 1927 року його звільнили з посади та перевели до штабу Командування групи I у Берліні. 31 жовтня 1927 року йому присвоїли звання генерала піхоти, і він вийшов у відставку. Після виходу у відставку він заснував військовий журнал «Deutsche Wehr».

З 1930 року Вецелль протягом чотирьох років служив генеральним військовим радником китайського уряду в Нанкіні. Потім він обіймав посаду головного редактора військового тижневика «Militär-Wochenblatt» з 1 жовтня 1934 року до припинення видання газети в грудні 1942 року. Він також був автором і редактором кількох військово-політичних публікацій.

Нагороди Орден Корони (Пруссія) 4-го класу (7 січня 1897) Столітня медаль (13 липня 1897) Орден дому Саксен-Ернестіне лицарський хрест 1-го класу (21 серпня 1908) командорський хрест 2-го класу з мечами (19 червня 1917) Орден «За військові заслуги» (Баварія) 4-го класу (10 вересня 1908) 3-го класу з мечами Орден Червоного орла 4-го класу (1912) Хрест «За вислугу років» (Пруссія) (25 років) Залізний хрест 2-го і 1-го класу Орден Вюртемберзької корони, почесний хрест з мечами Орден Церінгенського лева, лицарський хрест 1-го класу з мечами Медаль «За відвагу» (Гессен) Ганзейський хрест (Гамбург) Хрест «За військові заслуги» (Мекленбург-Шверін) 2-го і 1-го класу Військовий хрест Фрідріха-Августа (Ольденбург) 2-го і 1-го класу Срібна медаль «Імтіяз» з шаблями (Османська імперія) Орден Меджида 3-го класу з шаблями (Османська імперія) Срібна медаль «Ліякат» з шаблями (Османська імперія; 20 грудня 1915) Галліполійська зірка (Османська імперія; 20 грудня 1915) Хрест «За військові заслуги» (Австро-Угорщина) 3-го класу з військовою відзнакою (8 березня 1916) Орден «Святий Олександр», командорський хрест (Третє болгарське царство; 1916) Королівський орден дому Гогенцоллернів, лицарський хрест з мечами Pour le Mérite з дубовим листям орден (11 грудня 1916) дубове листя (1 листопада 1917) — за заслуги на Італійському фронті. Орден Альберта (Саксонія) лицарський хрест 1-го класу з короною і мечами (18 грудня 1916) офіцерський хрест з мечами (13 листопада 1917) Орден Залізної Корони 3-го класу з військовою відзнакою (Австро-Угорщина; 22 січня 1917) Орден Леопольда (Австрія), лицарський хрест з військовою відзнакою (5 листопада 1917) Пам'ятна медаль групи армій «Кронпринц», вручена Верховним командуванням армії (24 грудня 1917) Велика пам'ятна медаль як прощальний подарунок від Інспекції військ зв'язку (31 січня 1926) Почесний хрест ветерана війни з мечами

Бібліографія

Von Falkenhayn zu Hindenburg-Ludendorff – Der Wechsel in der deutschen Obersten Heeresleitung im Herbst 1916 und der rumänische Feldzug, Mittler & Sohn, Berlin 1921 Der Bündniskrieg, Mittler & Sohn, Berlin 1937 Die deutsche Wehrmacht, Mittler & Sohn, Berlin 1939

Примітки

Література

Karl-Friedrich Hildebrand, Christian Zweng: Die Ritter des Ordens Pour le Mérite der I. Weltkriegs. Band 3: P–Z. Biblio Verlag, Bissendorf 2011, ISBN 3-7648-2586-3, S. 528–530. Hanns Möller: Geschichte der Ritter des Ordens pour le mérite im Weltkrieg. Band II: M–Z. Verlag Bernard & Graefe, Berlin 1935, S. 491–493.

Посилання

Nachlass Bundesarchiv N 629 Вецелль на сайті The Prussian Machine.