Арабаджи Георгій Іванович (нар. 6 січня 1948, Одеса) — український державний діяч, економіст та педагог, кандидат економічних наук (1993). Відомий роботою в органах влади Одеської області, зокрема на посаді заступника голови Одеської обласної РадиГазета «Край» № 50 (603), 14 грудня 2002 р..

Біографія Георгій Іванович Арабаджи народився 6 січня 1948 року в Одесі.

Батько — Арабаджи Іван Дмитрович (1921–2002), болгарин. Мати — Арабаджи Валентина Петрівна (1925–2003), українка.

У 1963 році закінчив музичну школу (фортепіано) та загальноосвітню школу, після чого розпочав трудову діяльність слюсарем на Експериментальному заводі технологічного обладнання.

Освіта і наукова діяльність

У 1972 році без відриву від виробництва закінчив Інститут холоду, кріотехнологій та екоенергетики імені В. С. Мартиновського ОНАХТ за фахом інженер-механік. У 1993 році закінчив Академію управління. Того ж року захистив дисертацію на тему «Система підтримки підприємництва, управління і організація», здобувши ступінь кандидата економічних наук.

Трудова діяльність

1966–1972: Працював техніком, а згодом інженером спеціального конструкторсько-технічного бюро кисневого, компресійного та газоріжучого машинобудування. 1972–1973: Служба в армії на Крайній Півночі. 1973–1982: Комсомольська та партійна робота. 1982–1989: Головний диспетер, Заступник начальника Виробничо-диспетчерського відділу (1982–1983) Одеський завод радіально свердлиних верстатів., та заступник директора, головний інженер ремонтно-механічного заводу Мінтрансбуду СРСР (1983–1989). 1989: Заступник голови райвиконкому. 1993–1994: Завідувач відділу по роздержавленню та демонополізації виробництва у Міністерстві економіки України. Згодом на базі цього відділу був створений Антимонопольний комітет. 1994–1996: Заступник начальника управління економіки Одеського облвиконкому. 1996–1998: Директор Одеської ТЕЦ-2. 1998–2010: Займав посаду заступника голови Одеської обласної Ради та голова обласної геральдичної колегіїНазвали лауреатів року // Одеські вісті (Газета Одеської обласної Ради), № 142 (3837), 27 грудня 2008 року. С. 2.. 2010–2015: Викладач і голова Державної екзаменаційної комісії Одеського регіонального інституту держуправління Національної академії держуправління при Президентові України. У 2010 році йому було присвоєно Другий ранг посадової особи місцевого самоврядування.

Діяльність в органах влади Під час роботи в Одеській обласній Раді брав участь у таких напрямках:

Розробка та затвердження символіки Одеської області: Герб, Прапор, Корогва. Створення Нижній Дунай (єврорегіон) Рішення про будівництво паромної переправи Орлівка (Україна) – Ісакча (Румунія). Питання соціально-економічного та культурно-просвітницького розвитку регіону. У 2008 році був названий лауреатом конкурсу «Людина року» Асоціації болгар України як голова та засновник музею фонду (село Задунаївка) Христо Ботев.

Нагороди та відзнаки

Орден князя Ярослава Мудрого V ступеня. Нагороджений Указом Президента України від «4» грудня 2007 р. № 1183Орденська книжка № 022053. Указ Президента України від 04 грудня 2007 р. № 1183.. Раніше факт нагородження був опублікований у ЗМІДержавні нагороди з нагоди Дня Соборності // Газета «Вечерняя Одесса» № 11 (8748), 25 січня 2008. С. 1.. Орден «За заслуги» III ступеня. Нагороджений Указом Президента України від «5» грудня 2003 р.Орденська книжка № 014472. Указ Президента України від 05 грудня 2003 р.. Почесна грамота Верховної Ради України. Нагороджений Розпорядженням Голови Верховної Ради України № 1003 від 20 листопада 2002 року з нагоди Дня місцевого самоврядуванняРозпорядження Голови Верховної Ради України від 20 листопада 2002 року № 1003 «Про нагородження Грамотою Верховної Ради України» // Газета «Край» № 50 (603), 14 грудня 2002 р.. Почесні грамоти Кабінету міністрів України. Відзнаки Голови Одеської обласної Ради. Відзнаки Голови Одеської обласної державної адміністрації. Відзнаки Одеського міського Голови.

Особисте життя Одружений, має двох доньок.

Примітки