К'яра Гонзага (, або Клара Гонзага ; , Мантуя, Маркграфство Мантуя — , Овернь, Королівство Франція) — принцеса з дому Гонзага, донька Федеріко I, маркграфа Мантуї. Дружина графа Жільбера де Бурбона; у шлюбі графиня де Монпансьє і де Клермон, дофіна Оверні.
Походження Народилася у Мантуї 1 липня 1464 року. Була старшою із трьох доньок Федеріко I Гонзага, маркграфа Мантуї та Маргарити Баварської, принцеси з дому Віттельсбахів. По батьківській лінії була онукою Лудовико III Гонзага, першого маркграфа Мантуї та Барбари Бранденбурзькій, принцеси з дому Гогенцоллернів. По материнській лінії була онукою Альбрехта III Побожного, герцога Баварії, та Анни Брауншвейг-Грубенгагенської, принцеси з дому Вельфів. З народження мала титул венеційської патриціянки. Як і всі діти маркграфського подружжя, здобула домашню освіту; знала латинську мову, якою листувалася.
Шлюб і потомство 24 лютого 1482 року в Мантуї підписали шлюбну угоду, а наступного дня сімнадцятирічна К'яра Гонзага одружилася з французьким аристократом Жильбером де Бурбоном (1447/1448 — 05.10.1496), графом де Монпансьє і де Клермон, дофіном Оверні, сеньйором де Меркер і де Комбрай. У шлюбі у подружжя народилися шестеро дітей:
Луїза (пом. 5.07.1561), з 6 лютого 1538 року у своєму праві перша герцогиня де Монпансьє, дофіна Оверні, баронеса де ла Тур і де ла Бюссьєр, 17 липня 1499 року в Сен-П'єр-ле-Мутьє вийшла заміж за Андре IV де Шовіньї (пом. 14.01.1502), сеньйором де Шовіньї і де Шатору, віконтом де Бросс, 21 березня 1504 року в Мулен-де-Бурбонне вийшла заміж вдруге за Луї де Бурбона (1473—1520), принца де Ла-Рош-сюр-Йон і гергцога де Монпансьє; Луї (1483 — 14.08.1501), граф де Монпансьє, Дофін Оверні, сеньйор де Меркер і де Комбрай з 1496 року, загинув при облозі Неаполя, нащадків не залишив; Шарль (17.02.1490 — 06.05.1527), герцог де Бурбон і д'Овернь з 1505 року, граф де Монпансьє, Дофін Оверні, сеньйор де Меркер і де Комбрай з 1501 року, коннетабль Франції з 1515 року, загинув при облозі Риму, 10 травня 1505 року в замку Парк-ле-Мулен одружився з Сюзанною де Бурбон (10.05.1491 — 28.04.1521), в своєму праві герцогинею де Бурбон і д'Овернь, графинею де Форе, всі діти в цьому шлюбі померли в дитячому віці; (пом. 13.09.1515), герцог де Шательро з 1514 року, загинув у битві при Мариньяно, нащадків не залишив; Рене (пом. 26.05.1539), в своєму праві мадам де Меркер, 26 червня 1515 року в замку Амбуаз вийшла заміж за Антуана II Доброго (04.06.1489 — 14.06.1544), герцога Лотарингії і Бару, титулярного графа Провансу; Анна (пом. 1510), 1505 року супроводжувала Жермену де Фуа на її весілля з Фердинандо II, королем Арагону, померла в іспанському королівстві.
Шлюбну угоду сторони уклали за посередництва кондотьєра , довіреної особи дому Гонзаги, який супроводжував молодят з Мантуї до Мілана дорогою до Франції. Посаг становив суму двадцять сім тисяч золотих дукатів, які батьки зобов'язалися надати частинами — відразу по дев'ять тисяч дукатів коштовностями й одягом, решта дев'ять тисяч виплачувались протягом наступних трьох років. Раніше на честь весілля старшої дочки маркграфа, художник Андреа Мантенья, який служив при дворі в Мантуї, написав картину «Святий Себастьян». Полотно передали в дар церкві Егперс в Оверні, побудованої 1475 року Людовиком I де Бурбоном, графом де Монпансьє. Картина зберігається у зборах музею Лувр у Парижі.
Вдівство У грудні 1493 року Жильбер де Бурбон став губернатором Парижа та області Іль-де-Франс. У травні 1495 року, з початком Першої італійської війни, король Франциск I надав йому звання конетабля Франції, призначив його віцекоролем Неаполя і надав титул герцога Сесси. 15 жовтня 1496 року в Поццуолі граф-дофін помер від лихоманки, залишивши дружину вдовою у віці тридцяти двох років.
1499 року графиня-вдова стала посередницею між мантуанським маркграфом Франческо II Гонзага і французьким королем Людовиком XII; брат К'яри прагнув укласти союз із Парижем, щоб захистити Мантую від нападу з боку Чезаре Борджіа та Венеції. Графиня листувалася з дружиною брата, мантуанською маркграфинею Ізабеллою д'Есте.
К'яру пов'язували дружні стосунки і з герцогом Мілана Лодовіко Сфорца. Після того як обидва овдовіли, з'явилися чутки про їхнє можливе весілля, які герцог негайно спростував. Померла 2 червня 1503 року в Оверні. Похована в в Егперсі.
У культурі Одна з дійових осіб книги «Гептамерон», написаної Маргаритою Французькою, сестрою короля Франциска I та королевою Наварри. На думку літературознавця Ніколь Дюпон-Пьеррар про Кʼяру говориться в XLIX новелі книги, в якій авторка навмисно не називає героїню на ім'я, а оповідає про неї як про графиню-іноземку з гарного дому, не красуню з зухвалою вдачею, що сподобалася королю. У Національній галереї мистецтва у Вашингтоні зберігається медальйон роботи Бартоломео Меліолі з прижиттєвим зображенням дружини графа-дофіна Жільбера де Бурбона. Примітки
Посилання