Дмитро́ Фе́дорович Гончаре́нко (7 жовтня 1947, с. Студенок, Сумська область — 26 січня 2023, Харків) — український учений у галузі будівництва, доктор технічних наук (1992), професор (1993). Заслужений діяч науки і техніки України (1998) та лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки (2004). Протягом понад 30 років (з 1989 року) обіймав посаду проректора з наукової, а згодом — з науково-педагогічної роботи Харківського інженерно-будівельного інституту (ХНУБА). Був дійсним членом (академіком) та керівником Харківського територіального відділення Академії будівництва України.

Життєпис Народився 7 жовтня 1947 року в селі Студенок Миропільського району Сумської області. У 1965 році закінчив одинадцять класів Миропільської середньої школи.

Свій трудовий шлях розпочав у 1965 році слюсарем-сантехніком у БУ-507 тресту «Сантехмонтаж-60» у місті Суми. З 1966 по 1969 рік навчався на вечірньому відділенні Сумської філії Харківського політехнічного інституту. У 1969 році перевівся на денне відділення будівельного факультету Харківського інженерно-будівельного інституту (ХІБІ), який закінчив з відзнакою у 1973 році.

З 1973 по 1980 рік працював на виробництві: виконробом, старшим виконробом у БУ «Пластмасбуд» тресту «Промбуд-2» комбінату «Харківпромбуд», брав участь у будівництві та реконструкції промислових об'єктів.

У 1979 році вступив до аспірантури ХІБІ, а в 1982 році успішно захистив кандидатську дисертацію. З 1982 року його науково-педагогічна діяльність була нерозривно пов'язана з кафедрою технології будівельного виробництва, де він працював асистентом, а згодом доцентом, поєднуючи цю роботу з посадою заступника декана по роботі з іноземними студентами.

У 1989 році Дмитра Гончаренка призначили на посаду проректора з наукової роботи. У 2010 році його було переведено на посаду проректора з науково-педагогічної роботи ХНУБА, яку він обіймав до останніх років життя.

У 1992 році захистив докторську дисертацію в Московському інженерно-будівельному інституті. У зв’язку зі змінами порядку присвоєння наукових ступенів в Україні, у 1996 році він повторно захистив докторську дисертацію в Київському інженерно-будівельному інституті. У 1993 році йому було присвоєно вчене звання професора. Фундаментальні дослідження, що лягли в основу його докторських дисертацій, були значною мірою виконані під час наукової співпраці з Рурським університетом у Бохумі (RUB) у Німеччині, де його кваліфікація була підтверджена ступенями Dr.-Ing. (доктор-інженер) та Dr. habil.Für Sie gelesen 2020 | Klärwerk.info. https://klaerwerk.info/archiv/fuer-sie-gelesen-2020/.

Помер 26 січня 2023 року у віці 75 років.

Наукова діяльність Основна сфера наукових інтересів Дмитра Гончаренка — реконструкція та продовження терміну служби підземних трубопроводів та колекторів. Його дослідження охоплюють методи діагностики зношених мереж, безтраншейні технології ремонту та, що особливо важливо, захист будівельних конструкцій від біогенної сірководневої корозії. У своїх працях він детально описав механізми руйнування бетонних склепінь каналізаційних колекторів під дією сірчаної кислотиДмитро Федорович Гончаренко – будівельник, дослідник, педагог, доктор технічних наук | Краснопілля Інфо. https://krasnopillia.info/2015/09/25/dmytro-fedorovych-honcharenko-budivelnyk-doslidnyk-pedahoh-doktor-tehnichnyh-nauk/.

На основі цих досліджень він розробив та впровадив інноваційні організаційно-технологічні рішення. Одним із таких підходів стала реконструкція склепіння колектора без повної заміни труби: пошкоджена верхня частина замінювалася новою конструкцією з кислототривкої цегли або полімербетону, яка спиралася на вцілілу нижню частину (ложе). Ця технологія, апробована на об'єктах у Харкові, виявилася значно ефективнішою та економічнішою за повну заміну комунікацій.

Наукова школа та відомі учні Дмитро Гончаренко створив потужну наукову школу, присвячену підвищенню експлуатаційного ресурсу інженерних систем. За час своєї діяльності він підготував 37 кандидатів та 5 докторів технічних наук. Багато його учнів стали відомими науковцями, керівниками та державними діячами.

Серед його учнів, які захистили дисертації під його керівництвом: Бабаєв Володимир Миколайович – доктор наук з державного управління, професор, Заслужений будівельник України, ректор Харківського національного університету міського господарства. Зубко Геннадій Григорович – український політик, Віце-прем'єр-міністр — Міністр регіонального розвитку, будівництва та ЖКГ України (2014–2019). Корінько Іван Васильович – доктор технічних наук, професор, один з провідних фахівців України у сфері водопровідно-каналізаційного господарства. Савйовський Володимир Вікторович – доктор технічних наук, професор, фахівець з організаційно-технологічного проєктування реконструкції цивільних будівель. Старкова Ольга Володимирівна – доктор технічних наук, професор, продовжувачка наукової школи Д. Ф. Гончаренка в ХНУБА. Шумаков Ігор Валентинович – доктор технічних наук, проректор з наукової роботи ХНУБА.

Організаційна та громадська діяльність Керівник Харківського обласного територіального відділення Академії будівництва України. Голова секції «Технологія будівництва, дизайн та архітектура» наукової ради Міністерства освіти і науки України. Член наукової ради МОН України. Протягом багатьох років був членом Атестаційної колегії МОН України та заступником голови експертної ради ВАК України з будівництва, архітектури та геодезії. Голова спеціалізованої вченої ради із захисту кандидатських та докторських дисертацій у ХНУБА. Член редакційних колегій декількох наукових видань, у тому числі наукометричних закордонних.

Міжнародна діяльність Дмитро Гончаренко вільно володів німецькою мовою та підтримував активні наукові зв'язки з міжнародною спільнотою. Ключовим напрямом його міжнародної роботи була багаторічна співпраця (1987–2020) з Рурським університетом у Бохумі (RUB) у Німеччині .

Він двічі був стипендіатом Німецької служби академічних обмінів (DAAD). У рамках співпраці з RUB він брав участь у спільних дослідженнях у сфері безтраншейної санації трубопроводів, зокрема на кафедрах цивільного будівництва під керівництвом провідних німецьких фахівців, як-от професор Дітріх Штайн. Його науковий авторитет у Німеччині підтверджувався визнанням його наукових ступенів як Prof. Dr.-Ing. Dr. habil. у професійних німецьких виданнях, наприклад, у журналі DWA (Німецької асоціації водного господарства).

Результати його досліджень, отримані в Бохумі, були інтегровані в міжнародний науковий простір, на них посилаються німецькі фахівці при обговоренні проблем відновлення каналізаційних тунелівCorrosion of Concrete in a Water Management Structure in Conditions of Biogenic Sulfuric Acid Aggression | Scientific.Net. https://www.scientific.net/KEM.953.55.

Окрім Німеччини, успішно читав лекції в університетах Польщі та Китаю.

Вибрані публікації та винаходи Дмитро Гончаренко є автором понад 370 наукових публікацій, серед яких 21 монографія та навчальні посібники.

Монографії та навчальні посібники Опыт возведения телевизионной башни высотой 240,7 м в г. Харькове (1982, у співавторстві). Строительство многоэтажных каркасных зданий из сборных железобетонных конструкций (1981, у співавторстві). Возведение многоэтажных каркасных зданий с наружными кирпичными стенами (1981, у співавторстві). Монтаж строительных конструкций при реконструкции машиностроительных заводов города Харькова (1989). Организационно-технологические системы надежности временных параметров реконструкции предприятий машиностроения: Учебное пособие (1990). Сокращение трудоемкости монтажа сборных железобетонных конструкций (1990, у співавторстві). Реконструкция зданий и сооружений: Учебное пособие (1991, у співавторстві). Ремонтно-восстановительные работы на канализационных сетях в водонасыщенных грунтах (1999, у співавторстві). Ремонт и восстановление канализационных сетей и сооружений: Монография (1999, у співавторстві). Сторінки історії: ХІБІ-ХДТУБА - 70 років: Нарис (2000, у співавторстві). Український тлумачний словник будівельних термінів (2006, у співавторстві). Эксплуатация, ремонт и восстановление сетей водоотведения: Монография (2008). Возведение многоэтажных каркасно-монолитных зданий: Монография (2013, у співавторстві). Строительство и реконструкция стадионов: Монография (2013, у співавторстві). Эксплуатация, ремонт и восстановление трубопроводов водоснабжения: Монография (2015, у співавторстві). Технология строительного производства: Тексты лекций для иностранных студентов. Часть 1 (2017, у співавторстві).

Статті в міжнародних виданнях Дмитро Гончаренко активно публікував результати своїх досліджень у провідних закордонних фахових виданнях, зокрема в офіційному журналі Німецької асоціації водного господарства (DWA) «Korrespondenz Abwasser, Abfall» (KA).

Tiefliegende Abwassertunnel in der Stadt Charkow (Глибоко закладені каналізаційні тунелі в місті Харків) // KA. — 2017. — № 12. (у співавторстві з Д. Бондаренком)Für Sie gelesen 2017 | Klärwerk.info. https://klaerwerk.info/archiv/fuer-sie-gelesen-2017/. — У статті описано досвід обстеження та методику відновлення великих каналізаційних тунелів Харкова, що зазнали корозійного руйнування. Renovierung von in geringer Tiefe verlegten Abwasserkanälen in offener Bauweise – Erfahrungen aus Charkiw (Реконструкція неглибоко закладених каналів відкритим способом: досвід Харкова) // KA. — 2020. — № 8.. — Автори обґрунтовують ефективність методу часткової заміни склепіння колектора з використанням жаростійкої цегли та полімербетону, що є альтернативою традиційним методам санації.

Його праці також цитуються в сучасних англомовних наукових оглядах, присвячених проблемам корозії бетону, що підкреслює актуальність його доробку на глобальному рівні.

Редакційна діяльність З 1997 року — незмінний головний редактор фахового збірника наукових праць «Науковий вісник будівництва». Виступив головним редактором та упорядником каталогів «Наукові розробки ХДТУБА» (2005) та «Каталог інноваційних розробок ХІБІ – ХДТУБА 80 років» (2010).

Винахідницька діяльність та патенти Дмитро Гончаренко є автором та співавтором 12 авторських свідоцтв і патентів на винаходи. Серед них: Патент на винахід 47926 A (Україна) «Спосіб ліквідації локального відкритого завалу каналізаційного тунелю» (2002). Патент на винахід 54858 A (Україна) «Спосіб відновлення і захисту каналізаційних трубопроводів» (2003). Патент на винахід 61720 A (Україна) «Спосіб відновлення і захисту каналізаційного трубопроводу» (2003). Патент на винахід 99042247 (Україна) «Ковзна опалубка для зведення вторинних облицювань» (2002).

Захоплення Музика

Зі шкільних років Дмитро Гончаренко займався музикою. У 1962–1965 роках..., граючи на трубі, входив до складу джазового секстету при місцевому палаці культури. Протягом 14 років був учасником та солістом (труба) джазового оркестру професорів і викладачів ХНУБА «7+1». У 2009 році цей колектив відкривав міжнародний джазовий фестиваль у Коктебелі.

Виступи джаз-бенду «7+1» Виступ джаз-бенду «7+1» з Дмитром Гончаренком Виступ джаз-бенду «7+1» з Дмитром Гончаренком Виступ джаз-бенду «7+1» з Дмитром Гончаренком

Літературна творчість Дмитро Гончаренко мав тонке почуття гумору та був упорядником серії з трьох збірок анекдотів, веселих історій та афоризмів, які він збирав із різних джерел на прохання читачів. Книги були продовженням одна одної:

«Посміхайтесь, і все буде добре!» (2015) — перша збірка, до якої увійшли історії, зібрані протягом багатьох років. «Щоб усе було добре, посміхайтесь!» (2019) — друга книга, що стала продовженням першого видання. «Посміхаймося разом!» (2021) — третя збірка, до якої увійшли раніше не опубліковані історії.

Відеозаписи презентацій книг Відео з презентації збірки анекдотів Дмитра Гончаренка Відео з презентації збірки анекдотів Дмитра Гончаренка Відео з презентації збірки анекдотів Дмитра Гончаренка Відео з презентації збірки анекдотів Дмитра Гончаренка

Нагороди та відзнаки