Катала́нська мо́ва (; вимовляється або ) — мова Західного Середземномор'я, належить до романської групи індоєвропейської мовної родини.
У період з 1979 р. до 2007 р. каталанська мова отримала певний офіційний статус на всіх адміністративних територіях, які є частиною каталанських країн, окрім Ал-Карші та Західної смуги. В Автономній області Каталонія вона є однією з трьох офіційних мов та єдиною «власною (або історичною) мовою» з 1979 р.
З точки зору фонетики, лексики та граматики найближчою до каталанської є окситанська моваЗокрема за списками Сводеша. (з VIII до XIII ст. каталанська мова являла собою діалект окситанської).
Граматика та фонетика каталанської мови має як спільні (зокрема 2 числа та 2 роди у іменника, прикметника та артикля, відмінникова система у займенника), так і відмінні риси (8, а не 7 голосних, як у більшості романських мов, вживання означеного артиклю перед іменами) з сусідніми галло-романськими та східно-іберійськими мовами.
Каталанська мова регулюється кількома закладами, зокрема Інститутом каталонських студій (який підтримує норму IEC) та Валенсійською мовною академією (яка підтримує норму AVL).
Морфологія Артикль та іменник Іменник у каталанській мові може бути чоловічого або жіночого роду, вживатися у множині чи однині : el / un llibre - книга (чол. рід, однина), els / uns llibres - книги (чол. рід, множина), la /una taula - стіл (жін. рід, однина), les / unes taules - столи (жін. рід, множина). Показником роду / числа виступає артикль та закінчення іменника.
Іменники жіночого роду в однині часто мають закінчення -a, хоча з цього правила є численні винятки. Іменники з закінченням -ció, -iva та -essa завжди жіночого роду. Слова з закінченням -iu завжди чоловічого роду.
Показником множини є закінчення -s для обох родів. Ті іменники, які в однині закінчуються на -s, мають таку саму форму множини : la pols / les pols, la tos / les tos.
Артиклі мають такі форми:
Означений артикль
Число Чоловічий рід Жіночий рід Однина el, l' la, l' Множина els les
Неозначений артикль
Число Чоловічий рід Жіночий рід Однина un una Множина uns unes
Артикль «salat»
На узбережжі Коста Брава та на Балеарських о-вах паралельно зі стандартною формою означеного артиклю вживається інша форма, яка називається «salat» (ця назва складається зі стандартної форми означеного артикля жіночого роду однини la та його місцевої форми sa).
Число Чоловічий рід Жіночий рід Однина es, so (після amb), s' sa, s' Множина es / ets, sos (після amb) ses
Прикметник Прикметник у каталанській мові змінюється за родами (чоловічий / жіночий) та числами (однина / множина). Прикметники діляться на три групи:
що мають чотири форми - білий: чол. рід, однина: blanc, жін. рід, однина: blanca, чол. рід, множина: blancs, жін. рід, множина: blanques. що мають три форми - щасливий: однина: feliç, чол. рід, множина: feliços, жін. рід, множина: felices. що мають дві форми - відмінний, той що відрізняється: однина: diferent, множина: diferents.
Слід зазначити, що більшість прикметників має форми чоловічого та жіночого роду (синій / синя - blau / blava), однак прикметники, утворені від іменників, мають лише одну форму для обох родів (пр., рожевий / рожева - rosa, брунатний / брунатна - marró).
Якщо відіменникові прикметники супроводжуються прислівниками, прикметники та прислівники за родами не змінюються (пр., сині штані - uns pantalons blaus, світло-сині штані - uns pantalons blau clar).
Як і у французькій мові, і на відміну від іспанської, найчастіше прикметник ставиться після іменника (пр., Камп Ноу («Новий стадіон», назва одного зі стадіонів Барселони) - Camp Nou).
Правила утворення форми множини У множині іменники та прикметники приймають закінчення -s без виключень. У більшості випадків -s додається до форми однини: пр., roure, roures; fort, forts.
Слова, що закінчуються в однині на ненаголошений -a, змінюють -a на -e, та додають обов'язкове закінчення -s. У деяких словах відбуваються додаткові зміни при формуванні форми множини:
- заміна ç на c: balança, balances; dolça, dolces - заміна c на qu: cuca, cuques; seca, seques - заміна cu на qü: pascua, pasqües; iniqua, iniqües - заміна j на g: platja, platges; roja roges - заміна g на gu: vaga, vagues; groga, grogues - заміна gu на gü: llengua, llengües; ambigua, ambigües.
Деякі слова мають дві форми множини, з закінченням -s або з закінченням -ns (ases або àsens, coves або còvens, freixes або fréixens, homes або hòmens, joves або jóvens, marges або màrgens, orfes або òrfens, raves або ràvens, termes або térmens, verges або vèrgens).
Слова, що в однині закінчуються на голосний під наголосом, у множині додають закінчення -ns: cantó, cantons; ple, plens.
Слова, що в однині закінчуються на голосний під наголосом, але були запозичені не з латини, приймають закінчення -s: sofà - sofàs, cafè - cafès тощо.
Іменники та прикметники чоловічого роду, що в однині закінчуються на -s, -ç, -x та мають наголос на останньому складі, у множині приймають закінчення -os. Деякі слова, які в однині закінчуються на -s , у множині приймають закінчення -ssos: gas, gasos; gos, gossos; braç, braços; reflex, reflexos; gris grisos, але espès, espessos тощо. З цього правила є численні винятки.
Іменники та прикметники чоловічого роду, що в однині закінчуються на -sc, -st, -xt та мають наголос на останньому складі, у множині приймають або закінчення -os, або -s: bosc, boscos або boscs; impost, imposts або impostos; text, texts або textos. Слова post та host є жіночого роду, у множині приймають закінчення -s або -es: posts або postes.
Деякі іменники та прикметники чоловічого роду, що в однині закінчуються на -ig, можуть мати такі закінчення у множині: faig: faigs або fajos; passeig: passeigs або passejos; desig: desigs або desitjos. Деякі слова цієї групи у множині мають лише закінчення -s: raig - raigs (пр., raigs x - «рентгенівське проміння», raigs ultraviolats - «ультрафіолетове проміння»).
Займенник Особові (сильні) займенники Каталанські займенники Українські еквіваленти jo я tu ти ell він ella вона nosaltres ми vosaltres ви ells вони (чол. рід) elles вони (жін. рід)
Особові займенники зазвичай використовуються з дієсловом лише для того, щоб підкреслити, хто саме робить ту чи іншу дію. Після прислівників у першій особі однини замість jo вживається mi : amb mi «зі мною».
Займеннику «Ви» (шанобливе звернення до однієї особи) відповідає каталанський займенник vostè, у множині - vostès. З цим займенником дієслово вживається у 3-ій особі.
Слабкі займенники + Таблиця слабких займенників Особа Синтаксична функція Перед дієсловом, щопочинається з приголосної Перед дієсл., щопочинається з голосної Після дієслова, щозакінчується приголосною Після дієслова, щозакінчується голосною 1 ос. одн. em m' -me 'm 2 ос. одн. et t' -te 't 3 ос. одн. (a) зворотний / підмет es s' -se 's 3 ос. одн. (b) прямий додаток (чол.) el l' -lo 'l 3 ос. одн. (c) прямий додаток (жін.) la l' -la 3 ос. одн. (d) додаток сер. роду ho -ho 3 ос. одн. (e) непрямий додаток (чол. або жін.) li -li 1 ос. множ. ens -nos 'ns 2 ос. множ. us -vos us 3 ос. множ. (a) зворотний / підмет es s' -se 's 3 ос. множ. (b) прямий додаток (чол.) els -los 'ls 3 ос. множ. (c) прямий додаток (жін.) les -les 3 ос. множ. (e) непрямий додаток (чол. або жін.) els -los 'ls — (f) частковий (партитивний) en n' -ne 'n — (g) місцевий (локативний) hi -hi
Дієслово Див. додаткову інформацію про відмінювання дієслів на Wiktionary на сторінці Catalan conjugation . ,
Правильні дієслова
У каталанській мові існує три дієвідміни (для правильних дієслів).
<Table border> Дієвідмінювання правильних дієслів у каталанській мові MODELS PER A LA CONJUGACIÓ DELS VERBS REGULARS EN CATALÀ ЗайменникPRONOMS (7) Перша дієвідмінаPRIMERA CONJUGACIÓ Друга дієвідмінаSEGONA CONJUGACIÓ Третя дієвідмінаTERCERA CONJUGACIÓ Прості часи дієслів - TEMPS SIMPLES Неозначена форма - INFINITIU cant-ar (1) perd-re, tém-er sent-ir, acolor-ir </tr> Герундій - GERUNDI cant-ant perd-ent, tem-ent sent-int, acolor-int Дієприкметник - PARTICIPI (6) cant-at perd-ut, tem-ut sent-it, acolor-it Дійсний спосіб - INDICATIU Теперішній час - Present jo cant-o perd-o, tem-o sent-o, acolor-eix-o (3) tu cant-es perd-s, tem-s sent-s, acolor-eix-es ell/ella/vostè cant-a perd, tem sent, acolor-eix nosaltres cant-em perd-em, tem-em sent-im, acolor-im vosaltres cant-eu perd-eu, tem-eu sent-iu, acolor-iu ells/elles/vostès cant-en perd-en, tem-en sent-en, acolor-eix-en Минулий недоконаний час - Imperfet jo cant-av-a perd-i-a, tem-i-a sent-i-a, acolor-i-a tu cant-av-es perd-i-es, tem-i-es sent-i-es, acolor-i-es ell/ella/vostè cant-av-a perd-i-a, tem-i-a sent-i-a, acolor-i-a nosaltres cant-àv-em perd-í-em, tem-í-em sent-í-em, acolor-í-em vosaltres cant-àv-eu perd-í-eu, tem-í-eu sent-í-eu, acolor-í-eu ells/elles/vostès cant-av-en perd-i-en, tem-i-en sent-i-en, acolor-i-en Простий минулий час - Passat (4) jo cant-í perd-í, tem-í sent-í, acolor-í tu cant-a-res perd-e-res, tem-e-res sent-i-res, acolor-i-res ell/ella/vostè cant-à perd-é, tem-é sent-í, acolor-í nosaltres cant-à-rem perd-é-rem, tem-é-rem sent-í-rem, acolor-í-rem vosaltres cant-à-reu perd-é-reu, tem-é-reu sent-í-reu, acolor-í-reu ells/elles/vostès cant-a-ren perd-e-ren, tem-e-ren sent-i-ren, acolor-i-ren Майбутній час - Futur jo cant-ar-é perd-r-é (5), tem-er-é sent-ir-é, acolor-ir-é tu cant-ar-às perd-r-às, tem-er-às sent-ir-às, acolor-ir-às ell/ella/vostè cant-ar-à perd-r-à, tem-er-à sent-ir-à, acolor-ir-à nosaltres cant-ar-em perd-r-em, tem-er-em sent-ir-em, acolor-ir-em vosaltres cant-ar-eu perd-r-eu, tem-er-eu sent-ir-eu, acolor-ir-eu ells/elles/vostès cant-ar-an perd-r-an, tem-er-an sent-ir-an, acolor-ir-an Кондиціоналіс - Condicional jo cant-ar-ia perd-r-ia (5), tem-er-ia sent-ir-ia, acolor-ir-ia tu cant-ar-ies perd-r-ies, tem-er-ies sent-ir-ies, acolor-ir-ies ell/ella/vostè cant-ar-ia perd-r-ia, tem-er-ia sent-ir-ia, acolor-ir-ia nosaltres cant-ar-íem perd-r-íem, tem-er-íem sent-ir-íem, acolor-ir-íem vosaltres cant-ar-íeu perd-r-íeu, tem-er-íeu sent-ir-íeu, acolor-ir-íeu ells/elles/vostès cant-ar-ien perd-r-ien, tem-er-ien sent-ir-ien, acolor-ir-ien Кон'юнктив (спосіб) - SUBJUNTIU Теперішній час - Present jo cant-i perd-i, tem-i sent-i, acolor-eix-i (3) tu cant-is perd-is, tem-is sent-is, acolor-eix-is ell/ella/vostè cant-i perd-i, tem-i sent-i, acolor-eix-i nosaltres cant-em perd-em, tem-em sent-im, acolor-im vosaltres cant-eu perd-eu, tem-eu sent-iu, acolor-iu ells/elles/vostès cant-in perd-in, tem-in sent-in, acolor-eix-in Минулий недоконаний час - Imperfet jo cant-és perd-és, tem-és sent-ís, acolor-ís tu cant-ess-is perd-ess-is, tem-ess-is sent-iss-is, acolor-iss-is ell/ella/vostè cant-és perd-és, tem-és sent-ís, acolor-ís nosaltres cant-éss-im perd-éss-im, tem-éss-im sent-íss-im, acolor-íss-im vosaltres cant-éss-iu perd-éss-iu, tem-éss-iu sent-íss-iu, acolor-íss-iu ells/elles/vostès cant-ess-in perd-ess-in, tem-ess-in sent-iss-in, acolor-iss-in Наказовий спосіб - IMPERATIU tu cant-a perd, tem sent, acolor-eix (3) vostè cant-i perd-i, tem-i sent-i, acolor-eix-i nosaltres cant-em perd-em, tem-em sent-im, acolor-im vosaltres cant-eu perd-eu, tem-eu sent-iu, acolor-iu vostès cant-in perd-in, tem-in sent-in, acolor-eix-in Складені форми - TEMPS COMPOSTOS Минула результативна неозначена форма дієслова - INFINITIU PERFET haver cantat haver perdut, haver temut haver sentit, haver acolorit Минулий результативний герундій (герундій-перфект) - GERUNDI PERFET havent cantat havent perdut, havent temut havent sentit, havent acolorit Дійсний спосіб - INDICATIU Минулий доконаний час - Perfet jo he cantat he perdut, he temut he sentit, he acolorit ... ... ... ... Давноминулий час - Plusquamperfet jo havia cantat havia perdut, havia temut havia sentit, havia acolorit ... ... ... ... Попередній минулий час - Passat Anterior (4) jo haguí cantat haguí perdut, haguí temut haguí sentit, haguí acolorit ... ... ... ... Описовий минулий час - Passat Perifràstic (4) jo vaig cantar