Мико́ла Олі́мпійович Грице́нко (4 (17) липня 1912, Ясинувата, Бахмутський повіт, Катеринославська губернія (нині Донецька область) — 8 грудня 1979, Москва) — український і радянський актор театру і кіно. Лауреат Державної премії СРСР (1952). Народний артист СРСР (1964). Лауреат Державної премії РРФСР імені К. С. Станіславського (1970). Брат акторки Лілії Гриценко.

Життєпис Народився 4 (17) липня у Ясинуватій у родині селянина села Перегонівка Кобеляцького повіту Полтавської губернії Олімпія Івановича Гриценка та його дружини Феодосії Василівни. Закінчив училище при МАДТ ім. Є. Б. Вахтангова (1940) (нині — Театральний інститут імені Бориса Щукіна).

У 1937—1941 і 1942—1979 рр. працював у Державному академічному театрі ім. Є. Вахтангова (Москва). Один з провідних майстрів сцени.

Багато знімався у кінофільмах (зокрема, «Старовинний водевіль» (1946), «Анна Кареніна» (1967, Олексій Олександрович Каренін), «Земля Саннікова» (1973), «Два капітани» (1976, Микола Антонович Татаринов).

Зіграв у низці українських картин: «Доля Марини» (1953), «Два роки над прірвою» (1966), «Веселі Жабокричі» (1971).

Помер в Москві. Похований на Новодівичому кладовищі.

Фільмографія : «Машенька» (Коля) : «Старовинний водевіль» (Антон Петрович Фадєєв, гусар) : «Кавалер Золотої Зірки» (Олексій Степанович Артомашов, голова колгоспу) : «Прощавай, Америко!» (Арманд Хауорд) : «Вихори ворожі» (Шредер) : «Доля Марини» (Терентій) : «Велика родина» (завідувач клубом Веніамін Семенович) : «Шведський сірник» (Псеков, керуючий Кляузова) : «Дорога» (Іван Олексійович, капітан держбезпеки) : «Ходіння по муках» («Сестри», «Вісімнадцятий рік», «Похмурий ранок») (Рощин) : «Фуртуна» (полковник Перкінс) : «Бар'єр невідомості» (Лагін Вадим Семенович) : «Вільний вітер» (Георг Стан) : «Щур на підносі» (господар) : «Російський ліс» (академік Олександр Грацианський) : «Мати і мачуха» (Федір Антонович Журбенко (голова колгоспу)) : «Два роки над прірвою» (Міллер) : «Людина без паспорта» (Петро Ізмайлов) : «Анна Кареніна» (Олексій Олександрович Каренін) : «Місця тут тихі» (Савелій Петрович Фисюк, полковник) : «Журавушка» (Василь Купріянович Маркелов, голова колгоспу) : «Ад'ютант його високоповажності» (Вікентій Павлович Сперанський, керівник київського білого підпілля) : «Сімейне щастя» (Дмитро Йосипович Ваксін) : «Я, Франциск Скорина...» (барон Рейхенберг) : «Розв'язка» (Олександр Петрович Терехов, вчитель малювання) : «Веселі Жабокричі» (Василь Миронович, старшина) : «Земля Санникова» (Трифон Степанович Перфільєв, золотопромисловець) : «Сімнадцять миттєвостей весни» (генерал у вагоні поїзда) : «Таланти і шанувальники» (князь Іраклій Саратонич Дулєбов) : «Людина в штатському» (барон Еріх Остен-Фельзен, полковник Генштабу) : «Чорний принц» (Ананій Дмитрович Митников, старший товарознавець) : «Час її синів» (Антон Трохимович Гуляєв, старший із братів, бригадир колгоспу, депутат) : «Життя і смерть Фердинанда Люса» (Фрідріх Дорнброк) : «Злочин» (Петро Єгорович, батько Надії) : «Два капітани» (Микола Антонович Татаринов) : «Бунтівна барикада» (прокурор) : «Отець Сергій» (генерал Коротков, чоловік Мері) : «Засланець № 011» (Варламцев, лікар)

Література Кино: Энциклопедический словарь. М., 1987. — С.105; Митці України. К., 1992. — С.188; Мистецтво України: Біографічний довідник. К., 1997. — С.178; Всемирный биографический энциклопедический словарь. М., 1998. — С.212.

Посилання Донецький: авторський сайт Е. Ясенова. «Загадка генія» (2011)