Пауль Людвіг фон Мюльберг (; 17 травня 1847, Берлін — 12 січня 1926, Берлін) — німецький воєначальник, генерал-майор Прусської армії.

Біографія Він був сином рантьє Отто Германа Мюльберга (1815–1884) та його дружини Луїзи Емми, уродженої Циммерманн (1825–1904). Його брат Отто фон Мюльберг (1843–1934) був послом Святого Престолу в Римі з 1908 по 1919 рік.

Мюльберг навчався у Французькій гімназії в Берліні, а згодом служив добровольцем протягом року в Королівському гусарському полку (1-й Рейнський) №7 у Бонні. Потім він вступив до Боннського університету. З мобілізацією на війну проти Австрії Мюльберг повернувся до свого полку та брав участь як фанен-юнкер у битвах під Гюнервассером, Мюнхенгрецем та Кеніггрецем. Після війни 13 жовтня 1866 року його підвищили до другого лейтенанта. Навесні 1869 року Мюльберг отримав важкий перелом ноги і став придатним до служби лише влітку наступного року.

У війні проти Франції 1870/71 років він та його полк брали участь в облозі Меца та битвах при Аллю, Бапомі та Сен-Кантені. У битві при Ам'єні він забезпечив фланг 15-ї дивізії та був нагороджений Залізним хрестом другого класу. Після мирного договору Мюльберг дослужився до звання ротмістра та командира ескадрону до середини січня 1878 року. У вересні 1889 року його підвищили до звання майора запасу, а 19 листопада 1889 року він отримав відповідний патент. 3 листопада 1891 року його було направлено до Вюртемберга, де у квітні 1894 року він командував 2-м Вюртембергським уланським полком № 20 (короля Вільгельма). У квітні 1894 року Мюльбергу надали шестимісячну відпустку, а 14 липня 1895 року його призначили командиром 2-го Рейнського гусарського полку № 9 у Трірі. На цій посаді 18 серпня 1895 року його було підвищено до оберстлейтенанта, а 21 квітня 1898 року — до оберста. 22 травня 1900 року його призначили командиром 4-ї кавалерійської бригади в Бромберзі й почесним шефом свого старого полку. На цій посаді 7 липня 1901 року його підвищили до генерал-майора. Під час осінніх навчань того ж року Мюльберг тяжко захворів і пішов у відставку, а його законну пенсію надано для використання 22 квітня 1902 року.

Сім'я Мюльберг одружився з Еммою Крістіною Віберт (1850–1924) у Берліні 5 червня 1873 року. У подружжя було дві доньки, Паула Крістіана Емма (1874) та Ельза (1877). Остання 8 березня 1898 року вийшла заміж за лейтенанта Роберта фон Клюбера.

Нагороди Залізний хрест 2-го класу Хрест «За вислугу років» (Пруссія) (25 років) Столітня медаль Орден Корони (Пруссія) 2-го класу (14 вересня 1900) Орден Червоного орла 2-го класу з дубовим листям

Література Kurt von Priesdorff: Soldatisches Führertum. Band 9, Hanseatische Verlagsanstalt Hamburg, o. O. [Hamburg], o. J. , DNB 986919780, S. 402–403, Nr. 2967. Kurt Riezler: Tagebücher, Aufsätze, Dokumente. Vandenhoeck & Ruprecht, Göttingen 2008, ISBN 978-3-525-35817-7, S. 174.