Пауль Кнойссль, з 1913 року — Ріттер фон Кнойссль (; 27 червня 1862, Ліндау — 16 лютого 1928, Мюнхен) — німецький штабний офіцер і воєначальник, генерал піхоти Баварської армії. Кавалер ордена Pour le Mérite з дубовим листям.

Біографія Пауль був сином районного адміністратора Йоганна Баптіста Кнойссля та його дружини Клари, уродженої Вігль.

Після навчання в торгово-промисловій школі він два роки навчався в Технічному вищому училищі та у 1880 році вступив до 4-го польового артилерійського полку «Король» Баварської армії як однорічний доброволець. Згодом його призначили капітулянтом у 3-й піхотний полк «Принц Карл Баварський»

Він став ад'ютантом полку в 1889 році та закінчив Військову академію з 1892 по 1895 рік, що дало йому кваліфікацію для служби в Генеральному штабі, вищого ад'ютантства та тактики. Після цього Кнойссль очолив роту в 2-му єгерському батальйоні. У 1899 році його спочатку перевели до Генштабу 2-го армійського корпусу, а в 1900 році — до 3-го армійського корпусу. 17 жовтня 1905 року був призначений командиром батальйону піхотного лейб-полку. Потім, 12 грудня 1906 року, його перевели до Центрального штабу Генштабу. 30 грудня 1907 року Кнойсля призначили директором Військової академії на два роки, а 19 грудня 1909 року він став начальником Генштабу 3-го армійського корпусу в Нюрнберзі. 15 жовтня 1910 року він очолив 3-й піхотний полк. На початку 1912 року його перевели на посаду начальника відділу Військового міністерства та призначили повноправним державним радником.

Він очолив 8-му піхотну бригаду в Меці, а з початком Першої світової війни йому доручили командування 1-ю резервною піхотною бригадою, з якою він служив на півночі Франції. Згодом, 25 березня 1915 року, Кнойслю доручили командування новоствореною 11-ю дивізією. На початку червня 1915 року 11-та дивізія під його командуванням відіграла ключову роль у відвойуванні фортеці Перемишль.

З березня по травень 1916 року його дивізія брала участь у Верденській битві, а потім з липня по жовтень 1916 року брала участь у Брусиловській наступальній операції в районі Ковеля. Його війська довели свою спроможність у гірській війні на румунському театрі військових дій і втрутилися в битву при Аргеші (грудень 1916 року) під час наступу на Бухарест. У квітні 1917 року дивізія Кнойссля відбила французькі атаки в битві на Ені, а потім була розгорнута поблизу Пашендейла на завершальному етапі Третьої битви при Іпрі. Залишаючись у Фландрії протягом останнього року війни, його війська брали участь у наступі на Кеммельберг у квітні 1918 року. Незадовго до закінчення війни, у серпні 1918 року, його призначили командувачем 15-го резервного корпусу, який він очолив після Комп'єнського перемир'я.

Кнойссль вийшов у відставку 18 серпня 1919 року.

Звання Фенріх портупеї (27 листопада 1882) Другий лейтенант (22 грудня 1883) Перший лейтенант (13 червня 1892) Гауптман (17 березня 1897) Майор без патенту (28 жовтня 1903) — 21 вересня 1904 року отримав патент. Оберстлейтенант (11 вересня 1907) Оберст (7 березня 1910) Генерал-майор (23 січня 1913) Генерал-лейтенант (29 травня 1915) Генерал піхоти запасу (18 серпня 1919)

Нагороди Орден «За військові заслуги» (Баварія) лицарський хрест 2-го класу (23 червня 1898) 3-го класу (8 березня 1910) офіцерський хрест (28 жовтня 1912) 2-го класу з мечами (11 вересня 1914) зірка до ордена 2-го класу (24 листопада 1915) 2-го класу із зіркою, короною і мечами (4 серпня 1918) Медаль принца-регента Луїтпольда (12 березня 1905) Орден Червоного орла 4-го класу (15 листопада 1905) 2-го класу з дубовим листям і мечами (5 червня 1915) Орден дому Ліппе, почесний хрест 4-го класу (25 травня 1906) Орден Корони (Пруссія) 3-го класу (8 вересня 1909) Орден Святого Михайла (Баварія), почесний хрест (12 вересня 1911) Орден «За заслуги» Баварської корони, лицарський хрест (30 грудня 1913) Орден Франца Йосифа, великий хрест (Австро-Угорщина; 16 квітня 1914) Залізний хрест 2-го класу (16 жовтня 1914) 1-го класу (26 листопада 1915) Pour le Mérite з дубовим листям орден (3 червня 1915) дубове листя (11 січня 1917) Військовий орден Максиміліана Йозефа лицарський хрест (3 червня 1915) командорський хрест (8 жовтня 1915) Орден Залізної Корони 1-го класу з військовою відзнакою (Австро-Угорщина; 21 червня 1915) — за заслуги у взятті фортеці Перемишль. Хрест «За військові заслуги» (Австро-Угорщина) 2-го класу з військовою відзнакою (21 червня 1915) Князівський орден дому Гогенцоллернів, почесний хрест 1-го класу з мечами (28 липня 1915) Срібна медаль «Імтіяз» з шаблями (Османська імперія; 26 лютого 1916) Галліполійська зірка (Османська імперія; 26 лютого 1916) Орден Фрідріха (Вюртемберг), командорський хрест 1-го класу з мечами (5 квітня 1917) Почесний знак Австрійського Червоного Хреста, почесний офіцерський знак з військовою відзнакою (12 травня 1917) Почесний доктор Ерлангенського університету (20 травня 1925) Почесний громадянин міста Ліндау

Вшанування пам'яті У 1937 році на його честь назвали казарми вермахту в Аугсбурзі.

Примітки

Література Othmar Hackl: Die Bayerische Kriegsakademie (1867–1914). C.H. Beck’sche Verlagsbuchhandlung, München 1989, ISBN 3-406-10490-8, S. 493–494. Rudolf von Kramer, Otto Freiherr von Waldenfels: VIRTUTI PRO PATRIA. Der königlich bayerische Militär-Max-Joseph-Orden. Kriegstaten und Ehrenbuch 1914–1918. Selbstverlag des königlich bayerischen Militär-Max-Joseph-Ordens, München 1966, S. 335–338.

Посилання Кнойссль на сайті The Prussian Machine.