«Порок» () — американський психологічний трилер 2001 року, знятий Біллом Пекстоном в його режисерському дебюті, який також виконав головну роль, спільно з Метью Макконагі та Пауерсом Бутом.
Сюжет зосереджений на дивних стосунках між двома молодими братами та їхнім батьком, який вірить, що Бог наказав йому знищувати демонів, які маскуються під людей.
Сюжет У своєму офісі в Далласі агента ФБР Веслі Дойла відвідує чоловік на ім’я Фентон Мейкс. Він каже, що його брат Адам — винуватець серії вбивств, відомих як «Рука Божа», які зараз розслідує Дойл. Фентон додає, що Адам наклав на себе руки, і тепер він мусить виконати обіцянку — поховати брата в міському розарії рідного міста Тюрман, штат Техас. Спершу Дойл не вірить цій історії, але після дзвінка до шерифського управління Тюрмана черговий підтверджує, що Фентон справді того дня викрав карету “швидкої” разом із тілом брата. Тоді Фентон починає розповідати про їхнє дитинство — і натякає, що в розарії можуть бути поховані інші жертви «Руки Божої».
Минуле. Літо 1979 року Брати Фентон і Адам жили з батьком — місцевим механіком і вдівцем — у будиночку біля розарію. Одного вечора батько розповів їм, що до нього з’явився ангел і повідомив: Бог доручив їхній сім’ї особливу місію — “знищувати демонів”, які ховаються серед людей. Про це ніхто не повинен знати. Фентон сприйняв розповідь із жахом, а молодший Адам — як щось цілком природне. Невдовзі батько почав бачити нові видіння, які підказали йому три “святі” знаряддя: сокиру з вигравіруваним іменем “Отіс”, пару робочих рукавиць і металеву трубу. Згодом ангел нібито передав йому список людей, яких треба “знищити”.
Першою жертвою стала жінка на ім’я Синтія Харбридж. Батько вдарив її трубою, приніс додому, зняв рукавиці — і, поклавши руку їй на голову, сказав, що бачить її “зло”. Після цього він убив Синтію сокирою й змусив синів допомогти поховати тіло в розарії. Фентон жахнувся, вирішивши, що батько збожеволів. Натомість Адам заявив, що теж бачить ті самі видіння, і підтримав батька.
Після цієї розповіді Дойл закував Фентона в наручники, посадив у машину й повіз до Тюрмана. В дорозі він зізнався, що його власну матір колись убили, а вбивцю так і не знайшли. Фентон продовжив свою історію: батько змусив його допомогти заманити наступну жертву — Едварда Марча — просто з парковки біля магазину, запевнивши, що Бог “осліпить” усіх свідків. Вони привели Марча додому, де батько знову вбив його сокирою.
Психіка Фентона почала ламатися від жаху. Одного разу батько сказав, що молився, аби ангел з’явився й самому Фентону, але натомість почув “щось страшне” про нього — те, у що відмовився повірити. Він наказав Фентону копати в саду глибоку яму, “щоб зміцнити віру”. Хлопець рив землю кілька днів без рукавиць, аж поки повністю втратив віру у “божественну” місію. Згодом батько перетворив яму на підземелля й пересунув зверху сарай.
Коли батько викрадав чергового “демона”, Фентон втік і привів місцевого шерифа. Той не повірив, але погодився подивитися підвал. Там було порожньо. Шериф вирішив, що хлопець усе вигадує, і вже збирався піти — але батько вбив його сокирою.
Збожеволівши від жалю, батько сказав, що ангел відкрив йому: Фентон — демон. Щоб “врятувати” його душу, він зачинив сина в підвалі на тиждень, даючи лише склянку води на день. Коли Фентон зламався й заявив, що бачив “світло Боже”, батько випустив його й обійняв — мовляв, тепер він готовий.
Під час наступного викрадення чоловіка на ім’я Бред Вайт, Фентон зрадив свого батька: замість того, щоб убити “демона”, він вдарив сокирою самого батька. Адам кинувся до нього, і в останню мить батько прошепотів йому щось на вухо. Фентон спробував звільнити Бреда, але Адам убив і його. Потім брати поховали обох — і Фентон змусив Адама пообіцяти, що коли-небудь “якщо він стане злим”, брат поховає і його тут, у розарії.
Сучасність. Приїхавши до розарію, Дойл дивується формулюванням Фентона — адже той казав, що Адам помер. Тоді “Фентон” відкриває правду: він і є Адам. Насправді Фентон виріс і став справжнім серійним убивцею — “Рукою Божою”, вбиваючи людей, не пов’язаних із їхньою сімейною “місією”. Дойл у жаху бачить безліч могил.
Адам пояснює, що насправді бачив ті самі видіння, що й батько, і всі їхні “жертви” справді були злочинцями. Поклавши руку на Дойла, він дізнається, що той убив власну матір. Дойла паралізує від видіння. Адам каже, що Дойл був у його списку, тому він продовжив справу батька. На слова агента, що його шукатимуть, Адам лише відповідає, що Бог його захистить — і вбиває Дойла сокирою “Отіс”, поховавши тіло в розарії.
Після зникнення Дойла агент Галл із ФБР, який бачив Адама в Далласі, раптом не може згадати його обличчя. Камери спостереження дивним чином вкриті шумом саме тоді, коли Адам з’являється у кадрі. Розслідуючи справу, ФБР знаходить у підвалі будинку Фентона список “Руки Божої” з іменем Дойла і докази його злочинів — тож саме його визнають серійним убивцею.
Згодом агент Галл приїжджає до Тюрмана й зустрічається з Адамом, який тепер став місцевим шерифом. Потиснувши руку Адаму, він не бачить ніяких видінь, а той каже йому, що він — добра людина. Коли агент їде, вагітна дружина Адама (та сама заступниця шерифа, що підтвердила історію по телефону) питає, чи все гаразд. Адам усміхається й відповідає: — Усе добре. Божа воля звершилася.
Акторський склад
Виробництво У жовтні 2000 року оголосили, що Lionsgate Films повністю профінансує дебютну режисерську роботу Білла Пекстона «Frailty». Спочатку фільм планувалося знімати компанією Atlantic Streamline, але через небажання Atlantic займатися не тільки закордонними, а й внутрішніми правами, угоди так і не уклали. На той момент «Frailty» став найбільшою інвестицією Lionsgate у власне виробництво.
Том Хакабі, давній друг Білла Пекстона, став виконавчим продюсером. Однак в інтерв'ю 2019 року Хакабі сказав: «... мій внесок був здебільшого каталізаторським. Я зазначений як виконавчий продюсер, що може змусити людей думати, що я мав щось спільне з фінансуванням, але це не так. Окрім того, що я «знайшов» цей матеріал і нав'язав його Біллу, я, можливо, зробив невеликий внесок у сценарій на останніх етапах розробки, але я не хотів би забирати заслуги у єдиного автора, Брента Хенлі, а також головних продюсерів Пакстона, Девіда Кіршнера та Корі Сінеги...».
Нагороди і номінації Список нагород та номінацій Кінофестиваль/Кінопремія Категорія Номінант(и) Результат International Horror Guild2002Найкращий фільмПорок Премія Брема Стокера2002Найкращий сценарійБрент Генлі Сатурн2003Найкращий режисерБілл Пекстон Найкращий сценарійБрент Генлі Найкращий молодий актор Найкращий фільм жахівПорок
Відгуки На агрегаторі відгуків Rotten Tomatoes 75% із 155 критиків дали фільму позитивну оцінку, середній рейтинг склав 6,9/10. Metacritic, який використовує зважену середню оцінку, дав фільму 64 бали зі 100 на основі 32 рецензій критиків. Глядачі, опитані CinemaScore, дали фільму середню оцінку «B−» за шкалою від A+ до F.
Роджер Еберт виділив цей фільм, давши йому чотири з чотирьох зірок і заявивши: «Frailty — це надзвичайний твір, що приховує в собі не тільки несподівані повороти сюжету, але й приховані спочатку наслідки, які роблять його ще глибшим і сумнішим».
Bloody Disgusting надав фільму «Почесну згадку» у своєму списку двадцяти найкращих фільмів жахів 2000-х років, назвавши фільм «недооціненою перлиною [...] невеликим, спонукаючим до роздумів фільмом жахів, який заслуговує на повторний перегляд».
Примітки
Посилання