Сьюзен Ста́мберг (, до шлюбу Сьюзен Левітт; , Ньюарк, Нью-Джерсі, США — ) — американська радіожурналістка. У 1972—1986 роках була співведучою флагманської програми NPR «All Things Considered», ставши першою жінкою, яка вела національну програму новин. Її вважали однією з засновниць NPR разом з Ніною Тотенберг, Ліндою Вертгаймер і Кокі Робертс. Працювала в NPR на різних посадах, зокрема спеціальним кореспондентом.

Ранні роки та освіта Народилася у Ньюарку, штат Нью-Джерсі, 7 вересня 1938 року. Була єдиною дитиною в сім'ї батьків литовсько-єврейського походження. Росла на Мангеттені та навчалася в школі у Верхньому Вест-Сайді. У дитинстві захоплювалася радіопрограмою «Grand Central Station». 1955 року закінчила Вищу школу музики та мистецтва в Гамільтон-Гайтс.

Перша у своїй родині, хто вступив до коледжу, спочатку навчалася у Квінз-коледжі, а потім перевелася до Барнард-коледжу, який закінчила 1959 року зі ступенем з англійської літератури. Після закінчення навчання влаштувалася на літню роботу секретарем у журналі «16». Восени 1959 року три місяці вивчала англійську мову в Брандейському університеті, але кинула навчання.

Кар'єра У Бостоні працювала секретарем у «Daedalus», виданні Американської академії мистецтв і наук. Саме в Бостоні вона познайомилася з Луїсом Стамбергом, з яким одружилася 1962 року. Пара переїхала до Вашингтона, коли Луїс отримав роботу в Агентстві США з міжнародного розвитку.

У Вашингтоні влаштувалася продюсеркою на радіостанцію WAMU. Дебютувала в ефірі, коли «ведуча погоди» станції захворіла. Вона продовжувала замінювати ведучу прогнозу погоди на WAMU, іноді додаючи вірші, що відповідають погоді, щоб боротися з монотонністю.

Коли її чоловік два роки працював у Нью-ДеліSullivan, Patricia (October 10, 2007). «Obituaries». The Washington Post. p. B8., Стамберг працювала на дружину американського посла та писала історії для «Голосу Америки».

1 вересня 2025 року вийшла на пенсію.

NPR Першою роботою на NPR було налаштування аудіозаписів. Згодом стала продюсеркою вечірніх новин "All Things Considered".

Протягом 14 років, починаючи з 1972 року, була співведучою програми «All Things Considered». Стала першою жінкою, яка обіймала посаду ведучої вечірніх новин на національному рівні в США на повну ставку. Окрім труднощів, пов'язаних з тим, що вона була жінкою на радіо, її також критикували деякі члени правління NPR за те, що вона була «занадто нью-йоркською» (Стамберг відзначалася сильним нью-йоркським акцентом). Була головним редактором програми протягом перших кількох років її існування.

У жовтні 1979 року вела програму «Ask the President» — двогодинний прямий радіовиступ, під час якого учасники могли ставити запитання тодішньому президенту Джиммі Картеру.

Вела програму «Weekend Edition Sunday» з січня 1987 року по жовтень 1989 року. У перший рік роботи в програмі представила недільну головоломку та запропонувала ведучим «Car Talk» мати власний сегмент.

Кілька разів брала інтерв'ю у Фреда Роджерса як ведуча програми «All Things Considered». У 1980-х роках Стамберг з Роджерсом записала кілька телевізійних спецвипусків.

Після звільнення з «Weekend Edition Sunday», працювала спеціальним кореспондентом NPR. Також була запрошеною ведучою на «Morning Edition», «Weekend Edition Saturday» та «Weekend Edition».

Одне з її найпам'ятніших інтерв'ю було з лавреатом Нобелівської премії з економіки Мілтоном Фрідманом. Вона сперечалася з Фрідманом щодо переваг вільного ринку, стверджуючи, що її розмови з «російськими таксистами» на вулицях Нью-Йорка показали, що емігранти надають перевагу життю в колишній комуністичній країні, аніж «такому надмірно важкому життю тут (у США)». Фрідман відкинув зауваження Стамберг, стверджуючи: «Я кажу, що якщо ви дійсно хочете знати, у що вони насправді вірять щодо відносних переваг двох систем, подивіться, що вони роблять, а не що говорять. А те, що вони роблять, це залишаються тут. Вони не повертаються назад».

Запис голосу Стамберга використовується для оголошення прибуття пасажирів на ліфтовий поверх у штаб-квартирі NPR у Вашингтоні.

Журналістські інтереси та стиль Стамберг вважала політику «найнуднішим, що тільки можна уявити», надавала перевагу висвітленню культурних новин «із серйозністю та метою». Наприклад, у своєму репортажі про мемуари Елії Казана 1988 року вона почала з суперечливих свідчень 1952 року в Комісії з розслідування антиамериканської діяльності. На церемонії вручення премії «Оскар» любила висвітлювати роботу номінованих на премію працівників за лаштунками фільмів.

1982 року газета «The Christian Science Monitor» зазначила, що під час інтерв'ю Стамберг мала «інтуїтивне чуття, коли продовжувати питання, а коли відступити». Стамберг сказала про себе: «Я хочу, щоб люди відчували, що я людина, яка їх поважає, яка чинитиме для них правильно, яка не збирається їх експлуатувати. Мені не подобається вся ця танкова манера вести суперечливі інтерв'ю, тому я їх не роблю».

Прагнула залучити більше жінок до радіо, тиснучи на продюсерів, щоб вони «публікували історії, написані жінками та про жінок, та використовували жінок-аналітиків».

Рецепти журавлинного соусу Щороку з 1971 року на День подяки ділилася зі слухачами NPR рецептом своєї свекрухи соусу з журавлини, який відрізнявся тим, що одним з основних інгредієнтів є хрін. Щороку Стамберг вигадувала новий спосіб подачі рецепта, зокрема, 2010 року поділилась стравою з репером Coolio. Рецепт знаний як «Рецепт журавлинного соусу мами Стамберг»; старша Стемберг спочатку взяла його з кулінарної книги 1959 року Крейга Клейборна, який 1993 року дав Стамберг дозвіл продовжувати ділитися рецептом. У наступні роки Стамберг додала додатковий рецепт свого улюбленого журавлинного чатні.

PBS У 1985—1986 роках була першою ведучою мистецької PBS «Alive from Off Center». Була оповідачкою у документальному фільмі PBS «Sharon Isbin: Troubadour», що отримав нагородиSharon Isbin: Troubadour.

Публікації

Нагороди та визнання

Премія Едварда Р. Мерроу 1980 року (CPB) Введена до Зали слави мовлення 1994 року Введена до Зали слави Національного радіо 1996 року Зірка Голлівудської алеї слави, 3 березня 2020 року, за її внесок у радіогалузі

Особисте життя та смерть Була одружена з Луїсом Стамбергом, який помер 9 жовтня 2007 рокуSullivan, Patricia (October 10, 2007). «Obituaries». The Washington Post. p. B8.. Її син — актор Джош Стамберг. Належала до євреїв. Була далекою родичкою ведучого програми «All Things Considered» Арі Шапіро.

Померла 16 жовтня 2025 року у 87 років.

Примітки

Посилання