— японський короткометражний науково-фантастичний анімаційний фільм (OVA), створений і анімований Макото Шінкаєм. Історія розповідає про двох близьких друзів дитинства — хлопця і дівчину, які змушені розлучитися, коли дівчину відправляють у космос для участі у війні проти прибульців. У міру того, як 15-річна дівчина віддаляється все далі у глибини космосу, її повідомлення до Землі надходять із дедалі більшими затримками. Фільм паралельно показує її бої в космосі та життя хлопця, який отримує її повідомлення протягом багатьох років.
OVA мала прем'єрний показ у Японії в лютому 2002 року під час попереднього перегляду. Після цього відбулися два DVD-релізи 19 квітня та 6 жовтня 2002 року. У тому ж році стрічка отримала премію Animation Kobe у категорії «найкраща робота». Також у 2003 році вона здобула премію Seiun за «Найкраще медіа». Фільм був дуже схвально сприйнятий критиками, які відзначали його художню глибину, сюжет та музику.
OVA була адаптована у вигляді радіодрами на компакт-диску компанією Pioneer LDC, а роман був написаний Ваку Обою, проілюстрований Макото Шінкаєм та Коу Ягінумою та опублікований імпринтом видавництва Media Factory MF Bunko J. Макото Шінкай створив манґу на основі, проілюстровану Мідзу Сахарою; Kodansha серіалізував її у своєму журналі манґи Afternoon з квітня 2004 року та випустив манґу у вигляді ван-шоту 23 лютого 2005 року. Манґу було ліцензовано в Україні видавництвом «Сафран» у 2025 році.
Сюжет Школярка на ім’я Мікако Наґаміне була завербована до Космічної армії ООН для участі у війні проти раси прибульців, відомих як тарсіани — названих на честь регіону Тарсис на Марсі, де їх уперше виявили. Як спеціальний агент, Мікако пілотує велетенського бойового меха під назвою «Трейсер» у складі ескадри, що діє з борту космічного корабля-носія «Лісітея». Коли «Лісітея» залишає Землю в пошуках тарсіан, друг Мікако, Нобору Терао, залишається на Землі. Вони продовжують підтримувати зв'язок за допомогою електронної пошти через мобільні телефони. Проте, чим далі «Лісітея» просувається в глибини космосу, тим довше повідомлення добираються до Нобору — згодом затримка в листуванні охоплює вже роки.
Історія починається у 2047 році. Мікако, здається, перебуває в моторошно порожньому місті, намагаючись зв’язатися з людьми через мобільний телефон. Вона прокидається у своєму «Трейсері», що обертається на орбіті планети за межами Сонячної системи. Потім вона прибуває на Агарту — вигадану четверту планету зоряної системи Сіріуса. Мікако надсилає Нобору електронний лист (з датою 2047-09-16) з темою «Я тут» — лист, який дійде до нього лише через вісім років. Далі з'являються уривки образів — можливо, спогадів, галюцинацій або навіть містичних видінь. Кімната з початку фільму знову показується: Мікако сидить навприсядки в кутку, плаче й благає свою двійницю дозволити їй побачити Нобору ще раз, щоб сказати йому, що вона його кохає.
Тривожна сигналізація корабля попереджає Мікако, що тарсіани оточили її, але вона цього не розуміє. Відбувається кульмінаційна битва. Тим часом на Землі Нобору отримує її повідомлення майже через дев’ять років. На Агарті з чотирьох кораблів-носіїв, оснащених варп-двигунами, що доправили експедиційні сили до Сіріуса, три були знищені. Завдяки втручанню Мікако вдається врятувати лише «Лісітею». Після перемоги в бою її пошкоджений «Трейсер» дрейфує в космосі.
У манзі 16-річна Мікако надсилає повідомлення 25-річному Нобору, освідчуючись йому в коханні. До того часу Нобору вже вступив до лав ООН, яка організувала рятувальну місію для «Лісітеї». Дізнавшись, що ООН направляє допомогу, Мікако переглядає список членів екіпажу і знаходить там ім’я Нобору. Манґа завершується словами Мікако про те, що вони неодмінно зустрінуться знову.
Виробництво «Голос далекої зірки» був написаний, зрежисований та спродюсований Макото Шінкаєм на його Power Mac G4 з використанням програмного забезпечення LightWave, Adobe Photoshop 5.0, Adobe After Effects 4.1 та Commotion 3.1 DV. Приблизно в червні 2000 року Шінкай намалював перший малюнок для «Голосу» — дівчину, яка тримає мобільний телефон у кабіні пілота.
Шінкай сказав, що він надихався «Дракулою» та «Лапутою» під час створення твору. За його словами, виробництво фільму тривало сім місяців. Шінкай також зазначав, що на створення фільму вплинув доступ до цифрового обладнання та програмного забезпечення для обробки зображень на його тодішньому місці роботи, компанії Falcom, а також думка друзів про те, що з розвитком споживчої електроніки індивідуальне виробництво фільмів стало можливим.
Макото Шінкай та його тодішня дівчина Міка Шінохара озвучили персонажів у робочій версії дубляжу. Пізніше для DVD-релізу було створено другий японський дубляж з участю професійних сейю. Саундтрек до фільму написав друг Макото, композитор Тенмон, з яким він раніше працював у компанії з розробки відеоігор. Пісня та фільм створювалися синхронно ще на етапі розкадрування. Іноді навіть доводилося змінювати таймінг анімації, щоб вона відповідала музиці.
Фінальну тему OVA «Through the Years and Far Away (Hello, Little Star)» написав Тенмон, слова написала К. Джуно, а виконав Лоу.
Медіа
OVA Режисером, сценаристом та продюсером OVA «Голос далекої зірки» став Макото Шінкай. Шінкай та його наречена Міка Шінохара озвучили персонажів оригінального відео. OVA вийшла для попереднього перегляду в лютому 2002 року. DVD-реліз продюсував Йошіхіро Хагівара, а акторами озвучування стали Чіхіро Судзукі та Сумі Муто. Компанія CoMix Wave Inc. випустила його на DVD 19 квітня 2002 року. 6 жовтня 2002 року видавництво Tokuma Shoten випустило спеціальне видання — DVD-книгу за мотивами цієї історії.
Інше 25 червня 2002 року компанією Pioneer LDC було випущено радіодраму. За мотивами OVA також було створено роман, адаптований Ваку Обою, з ілюстраціями Макото Шінкая та Коу Яґінуми. Він був опублікований імпринтом видавництва Media Factory, MF Bunko J, 25 липня 2002 року.
Аніме також було адаптоване у вигляді манґи Макото Шінкаєм з ілюстраціями Мідзу Сахари. Вона випускалася в журналі Afternoon видавництва Kodansha з квітня 2004 року. Kodansha випустило манґу в одному томі 23 лютого 2005 року. Манґу було ліцензовано для випуску в Україні видавництвом «Сафран» у 2025 році. Другий роман, «Слова кохання/Крізь зірки», був написаний Аратою Кано та спочатку випущений у 2006 році.
Сприйняття «Голос далекої зірки» отримав спеціальний приз на 6-му Японському фестивалі медіа-мистецтва. Він також отримав премію Animation Kobe у 2002 році та премію Seiun Award за найкраще медіа у 2003 році. Фільм посів 100-е місце у списку 100 найкращих DVD-фільмів за версією DVD Verdict.
Джонатан Мейс із Anime News Network піддав критиці англомовний дубляж фільму, зроблений Стівеном Фостером. Він зазначив: «Фостер необережно опускає важливі деталі, повністю переписує деякі сцени, неправильно передає емоції і навіть додає нові репліки там, де в оригіналі була тиша». В інтерв’ю для Anime News Network сам Фостер пояснив, що «вніс деякі зміни, щоб жарти були зрозумілішими». Попри це, Мейс високо оцінив візуальну складову фільму: «Анімація захоплює дух. Фони Шінкая — це справжні витвори мистецтва, яким мало хто може дорівнювати. Дизайни персонажів здаються простими, навіть посередніми, але на тлі прекрасних світів, створених аніматором, ця загальна зовнішність ніби розчиняється в чарівності сцени». Він також назвав роботу зі світлом «майстерною», «надзвичайно реалістичною» і такою, що добре передає емоційний стан героїв, хоча самих персонажів вважає «неоригінальними». Роб Лайнберґер з DVD Verdict похвалив музичний супровід, сказавши: «Простий саундтрек наповнює анімацію сенсом. Одинокі ноти фортепіано звучать повільно, ніби піаністу не вистачає енергії підняти пальці. Але щойно починається дія — усе змінюється: динаміка вибухає з динаміків 5.1. Ракети свистять навколо, птахи пролітають над головою, двигуни гудуть позаду. Саундтрек виконує своє завдання: переносить тебе в інший світ».
Карлос Росс з THEM Anime Review зазначив: «Озвучення вражає, режисура міцна, а музика цілком гідна. Але справжнім сюрпризом є якість анімації, яка не поступається (а іноді й перевершує) відомі телесеріали, такі як Vandread та Full Metal Panic! ... сюжет багатогранний, добре прописаний і реалізований, не затягується. Шінкай однаково приділяє увагу як видовищним бойовим сценам, так і щирому, тонко переданому роману». A.E. Сперроу з IGN сказав: «Хоча цей фільм візуально був одним із найкращих видовищ, які я бачив за останній рік, по суті це просто звукова доріжка поверх красивих картинок. Не подумайте, що це погано — він дійсно прекрасний, але мені хотілося б більшого». Кріс Беверідж з Mania похвалив студію ADV Films за те, що вони отримали оригінальні комп’ютерні файли для створення релізу. Він сказав: «Переклад тут просто приголомшливий. Кольори насичені, глибокі, без розтікання. Ефект крос-кольорів відсутній, і лише в деяких дуже незначних моментах трапляється легке «зубчасте» зображення. Єдина реальна «вада» — це невелика затримка під час деяких панорамних рухів вгору та вниз, що є природною особливістю вихідних матеріалів». Йоганна Дрейпер Карлсон з DVDs Worth Watching зауважила: «Дизайн персонажів знайомий і не надто оригінальний, а монтаж із різкими переходами виглядає трохи рваним».
Манґа A.E. Сперроу з IGN зазначив, що порівняно з фільмом, манґа має «значну кількість додаткових сюжетних ліній, персонажів і діалогів». Він також додав, що «ілюстрації Мідзу Сахари роблять сцени більш чіткими, тоді як в аніме деякі з них могли здатися заплутаними». Терон Мартін з Anime News Network вказав, що манґа має «сильний сюжет із доброю емоційною наповненістю, що розкриває оригінальне аніме», але при цьому зазначив, що вона «непотрібно доповнює фінал», а також додав, що «дизайн персонажів ніколи не був сильною стороною Шінкая, а роботи Сахари лише трохи кращі».
Йоганна Дрейпер Карлсон з Manga Worth Reading сказала: «Малюнок у манзі більш насичений, ніж у багатьох інших манґах, з тонованими фонами, що надійно тримають зображений світ. Обличчя часто перебувають у тіні, що символізує відчуження та втрату». Мелінда Бізі з Pop Culture Shock написала: «Манґа абсолютно прекрасна. Малюнок деталізований і дуже виразний, а розташування панелей, включно з оформленням діалогів та наративного тексту, робить історію візуально цікавою і легкою для сприйняття». Вона також додала, що «Сахара приділяє більше уваги дослідженню почуттів як Мікако, так і Нобору щодо призначення Мікако на Лісітею, що дуже розкриває обох персонажів». Сакура Еріс з Mania.com зауважила: «Фони не дуже деталізовані, дизайн меха нудний, а сцени варпу, які в аніме були дуже видовищними, у манзі не справляють сильного враження».
Примітки
Посилання