Ярослав Миколайович Сумишин (нар. 5 травня 1969, Наркевичі, Хмельницька область) – родознавець , дослідник , журналіст, автор книг : «Мультикультурне Поділля. Поселення Водички як віддзеркалення історії краю», «Чорноострівський спадок Речі Посполитої», «Польська ідентичність та російське самодержавство. Подільський зріз», «Чорноострівський спадок – ІІ». Автор медійного проєкту «Хроніки генеалога (CHG)».
Життєпис
Народився 5 травня 1969 року в селищі Наркевичі Хмельницької області. Дитинство і юність минули в Хмельницькому, куди сім’я переїхала в 1972 році. Батько Микола Сумишин – журналіст, письменник, драматург, мати Галина Сумишина – бібліотекар.
У 1995 році закінчив факультет журналістики Львівського національного університету імені Івана Франка. Працював кореспондентом у декількох обласних виданнях. Основна трудова діяльність припала на службу в СБУ, полковник запасу. Нині займається дослідницькою діяльністю, родознавець, автор низки науково-популярних статей і книг. Проживає з родиною в Києві.
Родина та особисте життя • дружина Олена
• син Гнат
• котики Бася і Шаня
Дослідження родоводу
У 2016 році почав предметно займатися дослідженням свого родоводу. На даний момент вдалося встановити більше 230 прямих предків та дізнатися про долю багатьох із них, в тому числі спростувавши чи підтвердивши низку родинних легенд та історій.
Батьківська гілка родоводу походить із села Водички (нині – Хмельницький район Хмельницької області). Материнська – з сіл Рідкодуби, Бережанка і селища Чорний Острів (всі – Хмельницького району Хмельницької області).
Переважна більшість родин належали до стану селян. Водночас вдалося встановити декілька маргіналізованих шляхетських родів, зокрема Яворських, Карпінських і Совінських, які станом на XVIII ст. вже були позбавлені будь-яких привілеїв і де-юре вважалися посполитими.
Цікаві факти • Найдавніший предок за шляхетською лінією Яворських – волоський граф Ванчо Волох. У 1431 році отримав привілей від польського короля Владислава Ягайла на с. Турку (Львівська область). Можливо брав участь у Грюнвальдській битві 1410 року на боці об’єднаних сил.
• Найдавніший встановлений прямий предок – пра(7)бабця Марія Шумиха. Померла 24 листопада 1765 року у віці 85 років.
• Серед предків були панські садівники, кухарі, ковалі, мельники, гуменні і ставничі.
• Прізвище Сумишин утворилося від Шумишин, яке еволюціонувало від антропоніма Шум.
• Найдавніший запис, де фігурує прізвищева назва «Шумишин», датований 25-м жовтням 1751 року.
• Пра(5)дід Іван Оґродник, садівник землевласника Вільгельма Залеського міг особисто контактувати з відомою історичною особою, зокрема бути учнем популярного в Східній Європі ландшафтного дизайнера XVIII – ХІХ ст. Деніса Макклера.
• Пра(4)дід Іван Ковалишин був замінений на собаку – такий собі бартер між поміщиками в першій половині ХІХ ст. Родинна легенда частково підтверджена.
• Прадід Леонтій Сумишин побував на заробітках за океаном. Прибув до Нью-Йорка на лайнері «Марта Вашингтон» 24 жовтня 1911 року. Перед І Світовою війною повернувся в Україну. Дані про нього зберігаються в Музеї імміграції Нью-Йорка.
Книги • «Мультикультурне Поділля. Поселення Водички як віддзеркалення історії краю»
• «Чорноострівський спадок Речі Посполитої»
• «Польська ідентичність та російське самодержавство. Подільський зріз»
• «Чорноострівський спадок – ІІ»
Проєкт «Хроніки генеалога (CHG)»
У 2022 році створив медійний проєкт «Хроніки генеалога (CHG)», до якого входять:
• ютуб-канал
• патреон
• сайт
• тікток-канал
Основна тематика – генеалогія, історія та краєзнавство. На вказаний платформах автор ділиться своїми дослідженнями у сферах практичного родознавства, вивчення сімейної історії, українського минулого, повернення історичної спадщини та формування національної ідентичності, в тому числі завдяки розвінчуванню російських колоніальних міфів. Також предметом численних статей та відео є окремі роди і постаті, котрі відіграли значну роль у формуванні українського етносу і державницької ідеології, невідомі факти локальної історії, особливості української мови в контексті практичної генеалогії, зокрема, що стосується походження власних назв, топонімів, діалектизмів тощо.
Публікації
Де зброя - там заколотники? "Чорний протест" і польські визвольні змагання ХІХ століття «Польська» ідентичність і російське самодержавство «Розполячення» костьолу як знаряддя русифікації Українська латинка в царській Росії?
Джерела