Проєкт Закону про внесення змін до Податкового кодексу України та Закону України «Про банки і банківську діяльність» щодо впровадження міжнародного автоматичного обміну інформацією про доходи, отримані через цифрові платформи (відомий як «податок на OLX») — резонансний законопроєкт, схвалений Кабінетом Міністрів України щодо особливостей оподаткування інтернет-платформ. Документ пропонує забов'язати платформи утримувати ПДФО за ставкою 18 % + 5 % (разом 23 %) або за пільговою ставкою 10 % від вартості проданого товару (зокрема вживаного) або послуги фізичними особами на онлайн-майданчиках.

На думку OLX цей законопроєкт надто жорсткий та такий, що суттєво відрізняється від європейських норм і сприятиме розвитку тіньової економіки, стимулюючі продавців уникати платформи.. У тому числі, відповідно до законопроекту, платформи зобов’язані стягнути податок із користувачів, навіть якщо розрахунок між ними було здійснено напряму, наприклад готівкою, за умови що платформі могла бути відома сума проданого товару або наданої послуги. Несплата користувачем податку платформі не звільняє платформу від відповідальності за його стягнення та сплату.

Друге читання

6 травня 2026 року податковий комітет розглянув законопроєкт і суттєво змінив його умови, що спричинило серйозні зауваження Головного юридичного управління, яке розглянуло внесені правки у найкоротший строк. Ставку податку було підвищено до 10 % від вартості проданого товару, зокрема вживаного або наданої послуги. Також було передбачено блокування сайтів і мобільних додатків, не обмежуючись лише платформами, за запитом державної фіскальної служби, зокрема без рішення суду. Окремі зміни стосувалися онлайн-казино, а саме передачі ПлейСіті Міністерству фінансів, норм щодо протидії легалізації коштів, звітності за банківськими рахунками та банківського обміну. Також було встановлено умови для закордонних майданчиків щодо виконання функцій податкового агента та звітування до українського податкового органу.

Відповідно до зауважень Головного юридичного управління, назва проєкту не відповідає його змісту, оскільки під виглядом євроінтеграційного законопроєкту щодо впровадження звітності DAC7 ним передбачається створення окремого податкового режиму без огляду на чинне законодавство та внесення змін до законів України, не пов'язаних з оподаткуванням доходів, отриманих через цифрові платформи, зокрема до законів України «Про ставки вивізного (експортного) мита на брухт легованих чорних металів, брухт кольорових металів та напівфабрикати з їх використанням», «Про запобігання корупції», «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення».

Проєкт Закону Проєкт Закону вносить низку змін до статей Податкового кодексу України у частині оподаткування продажу товарів та послуг, здійснених із використанням українських та зарубіжних онлайн-платформ громадянами — резидентами України, а також у частині податкового обміну в межах DPI-MCAA.

Попри запевнення авторів, проєкт закону суттєво відрізняється від стандартної європейської регуляції в межах директиви DAC7 (яка передбачає виключно щорічну звітність платформ) і запроваджує одні з найжорсткіших у Європі вимог до онлайн-майданчиків. Зокрема, законопроєкт встановлює обов’язок платформ виступати податковими агентами та здійснювати утримання податку безпосередньо з користувачів — фізичних осіб, які здійснюють продаж товарів або послуг із використанням таких платформ.

Базова ставка податку з продажу товарів або послуг розраховується від ціни товару чи послуги та становить 23 % (включно з 5 % військового збору), а для фізичних осіб-продавців передбачена знижена ставка податку в розмірі 10 %. Пільгову ставку пропонується застосовувати за умови, що фізична особа не зареєстрована як ФОП із відповідним КВЕД та здійснює розрахунки виключно через банківський рахунок, про який повідомлено платформу для звітування до податкового органу. Сплата податку здійснюється шляхом його утримання онлайн-платформою або шляхом виплати податку користувачем платформі, якщо платформа не проводила транзакцію, але могла знати про факт укладення користувачем угоди купівлі-продажу товару чи послуги.

Передумови 3 липня 2020 р. ОЕСР ухвалила Model Reporting Rules for Digital Platforms (MRDP), що встановили міжнародну рамку збору та обміну даними про доходи користувачів цифрових платформ.

Після цього 9 червня 2021 р. ОЕСР відкрила для підписання багатосторонню угоду компетентних органів — DPI-MCAA, яка забезпечує автоматичний обмін податковою інформацією між юрисдикціями, що впровадили MRDP .

22 березня 2021 р. Рада ЄС ухвалила Директиву 2021/514 ('DAC7), якою доповнила DAC. Мета — змусити цифрові платформи збирати інформацію та щорічно звітувати податковим органам про доходи продавців . На відміну від проекту закона №15111-д, директива DAC7 та угода DPI-MCAA не передбачають статус податкового агента і регламентують виключно звітність платформ.

Критика

Позиція OLX

Платформа OLX охарактеризувала законопроєкт як надто жорсткий і такий, що не відповідає нормам ЄС, та попередила про ризик тінізації: продавці уникатимуть платформ і переходитимуть до анонімних каналів (групи у соціальних мережах, Telegram-канали).

Ризики для міжнародних платформ

Фахівці вказують, що вимоги законопроєкту із постановки закордонних платформ на облік та звітність в державну фіскальну службу України не відповідають концепту DPI-MCAA та з великою ймовірністю стануть підставою для призупинення доступу українських продавців до міжнародних платформ (eBay, Etsy, Vinted тощо) через низьку частку українських продавців, відсутність відповідного функціоналу, несумісність механізму звітності, передбаченому законопроектом із DPI-MCAA та умовами роботи цих сервісів.

Висновок Головного юридичного управління ВР

6 травня 2026 року Головне юридичне управління Верховної Ради видало офіційний висновок, в якому зазначило:

назва законопроєкту не відповідає його змісту; законопроєкт під виглядом євроінтеграційного документа про звітність DAC7 запроваджує окремий податковий режим, змінюючи вже наявні норми діючого законодавства; до тексту включено зміни до законів, не пов'язаних з оподаткуванням доходів від цифрових платформ, зокрема норм про онлайн-казіно, законів про вивізне мито на брухт, про запобігання корупції та про протидію легалізації доходів.

База оподаткування та подвійне оподаткування

На відміну від більшості країн ЄС, законопроєкт встановлює базою оподаткування повну суму виручки від продажу без можливості відрахування витрат на придбання товару. Продаж вживаної особистої речі нижче ціни її придбання оподатковується у повному обсязі суми продажу.

У Великій Британії звільнені від оподаткування продажі на суму до 6 000 фунтів, на залишок застосовується податок на приріст капіталу. У Німеччині продажі особистих речей повністю звільнені від оподаткування, для комерційного продажу база — прибуток операції, і лише якщо він перевищує 1 000 євро на рік. У Франції продажі особистих речей дешевше 5 000 євро не декларуються і не оподатковуються.

Порівняльна таблиця бази оподаткування з країнами ЄС

Країна База оподаткування Поріг звільнення Можливість врахування витрат Україна (проєкт) Вся сума винагороди (ціна продажу) 2 000 євро/рік (лише товари), особисті речі: оподатковуються Велика Британія Приріст капіталу (різниця між ціною продажу та придбання) 6 000 фунтів /рік, вживані речі: не оподатковуються, якщо продані дешевше ціни покупки Німеччина Прибуток операції Особисті речі — повне звільнення; комерційний продаж — 1 000 євро/рік Франція Приріст капіталу Особисті речі до 5 000 євро — повне звільнення

Лоббіювання Незважаючи на те, що проєкт закону суттєво відрізняється від норм Європейського Союзу, законопроєкт активно лобіюється та підтримується Європейською бізнес асоціацією, а також платформами доставки Glovo та платформою таксі Uklon, які є її учасниками. Пільговий 10% режим оподаткування (включаючи 5% ВЗ) дозволить цим платформам, а також таксопаркам, що працюють через них, уникнути ризику класифікації відносин як трудових. Водії-працівники таксопарків, які надають послуги через ці платформи, будуть класифікуватись, як користувачі платформ, а не працівники і сплачуватимуть лише 10% податку замість 18% ПДФО, 5% ВЗ та 22% ЄСВ, передбачених для трудових відносин за чинним законодавством .

Порівняльна таблиця: DAC7/DPI-MCAA та законопроєкту №15111-д

Параметр Директива DAC7 / DPI-MCAA Законопроєкт № 15111-д Відповідність Основний обов'язок платформи Збір і передача інформації до податкового органу (звітність) Збір і передача інформації + утримання та сплата ПДФО як податковий агент Звіт В податкову службу за місцем реєстрації організації із подальшим обміном даними з Україною В державну фіскальну службу України Статус платформи щодо податку Не є податковим агентом Є податковим агентом (ст. 178-1 ПКУ) Утримання податків Не передбачено Щомісяця до 30-го числа, ставка 10 % або 23 % Тригер реєстрації Наявність підзвітних продавців 60 днів від підписання договору з будь-яким продавцем (ширше) Звітний період Річний (до 31 січня наступного року) Річний звіт + обов'язкова квартальна деталізація доходів всередині нього (суперечить DPI-MCAA) Виключені оператори Не зобов'язані реєструватися у місцевих органах Зобов'язані реєструватися в ДПС та підтверджувати статус Блокування платформ Не передбачено Передбачено (судове та позасудове) База оподаткування продавця Не регулюється (питання національного законодавства) Вся сума винагороди без вирахування витрат Охоплення Транскордонна звітність Також внутрішні угоди між українськими сторонами (ширше) Норми щодо трудових відносин Відсутні Зміни до КЗпП: виведення платформних відносин з-під трудового права

Примітки

Посилання Картка законопроєкту на сайті Верховної Ради