У запалі боротьби – повість українського письменника Адріана Кащенка, написана у 1914 році. Опублікована того ж року у Полтаві.
Сюжет Висвітлені у повісті події розгортаються під час національно-визвольної боротьби українського народу під проводом Богдана Хмельницького.
Козацький полковник Іван Чорнота в ході розвідувального рейду виявляє, що Пилявський замок, в якому мала знаходитися польська залога, захоплений повсталими селянами.
Сповнені ненависті до поляків, вони планують вчинити розправу над власником замку Янушем та його донькою Галиною.
Галина уроджена шляхтянка, але через смерть матері її виховувала сільська жінка у любові до українського народу.
Її батько, навпаки, ненавидить все українське, вважаючи, що українці народжені слугувати польським панам.
Побачивши Галину, Чорнота закохується в неї та, не бажаючи розправи над неозброєними полоненими, забирає їх, пояснюючи, що Януш буде корисним, оскільки може знати плани ворожих військ.
Він освідчується Галині та вона розуміє, що їй теж подобається Чорнота. Дізнавшись про це, Януш погрожує вбити доньку.
При цьому, перебуваючи у положенні полоненого, Януш дає слово не вдаватися до втечи, але в ході бою під Пилявою втікає до польських військ, силоміць забравши доньку з собою.
Оскільки війська Речі Посполитої зазнають поразки, Януш із Галиною прямує до Львова, який здається безпечним місцем.
Але невдовзі козаки підходять до Львова, а польське військо відходить до Замостя.
Чорнота бере участь у штурмі Львова, а згодом і Замостя.
В бою він отримує поранення та лікуючи рани зустрічається із Галиною, яка за допомогою друзів уходить з польського стану.
В цей час гетьман сподівається укласти справедливу угоду із королем Речі Посполитої, яка має покласти край війні.
До Києва приїздять королівські посли, але не доходять до згоди із гетьманом та козацькою старшиною.
Серед прибулих перебуває Януш, який не може пробачити зраду доньки та бажає помсти.
Відшукавши будинок Чорноти, Януш вбиває доньку та вкорочує собі віку.
Чорнота після смерті коханої воював шукаючи смерті та загинув у битві під Берестечком.
Сприйняття За висновками критиків та дослідників творчості А. Кащенка, повісті "У запалі боротьби" притаманна "… ґрунтовність в описі історичних подій і психології героїв, розгорнутий сюжет".
Як зазначив літературознавець Степан Пінчук, "… «У запалі боротьби" — чи не найхудожніший з усіх творів А. Кащенка. Її можна було б розглядати як своєрідний український аналог роману "Вогнем і мечем" Г. Сенкевича, якщо взагалі такий аналог можливий, адже вирішальним у ній є не стиль і техніка письма, а її ідейна насиченість. Твір набуває гуманістичного, прогресивного суспільного звучання, оскільки звеличує визвольну боротьбу українського народу…
"У запалі боротьби", крім усього іншого, становить і досить велику історичну цінність в контексті нашої досьогочасної історіографії. Адже предметом художнього зображення в повісті є історичні події другої половини 1648 року, зокрема найважливіші з них: пилявецька поразка польсько-шляхетського посполитого рушення, облога військами Б. Хмельницького Львова та Замостя".
Примітки