Дрогобицький костел-фортеця (також Дрогобицький замок) — оборонна споруда (фортеця), розташована в місті Дрогобич на Замковій горі. Основну частину фортифікаційних споруд розібрали в першій третині XIX століття. Єдиними збереженими елементами фортеці є Костел святого Апостола Варфоломея та його дзвіниця.
Історія
Давньоруський період Питання щодо фортифікацій на території сучасного Костелу Святого Апостола Варфоломея в давньоруський період залишається дискусійним і охоплює кілька гіпотез.
Деякі краєзнавці, зокрема Г. Полячкувна, вважали, що на місці костелу існував дерев’яний замок, на фундаменті якого згодом спорудили костел. Інші дослідники припускали, що там розташовувався терем княжого воєводи, на місці якого спочатку звели дерев’яну церкву Пречистої Діви Марії, а в грудні 1392 року, за наказом короля Владислава Ягайла, заклали мурований костел, який поєднував релігійну та оборонну функції.
У 1980-х роках археологічна експедиція дослідила елементи фортифікацій давньоруського періоду на території костелу. Встановлено, що стіни були з брускової цегли на вапняному розчині з додаванням цем’янки. Система кладки — поперечник-довжик — збереглася на різну висоту: північна стіна до 18,5 м, південна — близько 4 м, фрагментарно до верху. На думку дослідників, розміри терема, характер розбивки квадрата, розміри цегли та швів, рисунок мурів, хімічний склад розчинів, а також принципи виведення фундаментів і цоколів відповідають давньоруським спорудам ХІІ–ХІІІ століть.
Литовсько-польська період У грудні 1392 року король Владислав Ягайло, перебуваючи в Дрогобичі, видав розпорядження про закладення мурованого Костелу Святого Апостола Варфоломея, який мав виконувати релігійну та оборонну функції.
У цей період, окрім укріплень довкола костелу, були ще вали навколо центру міста — так званого чотирикутного міста. Міський вал являв собою широкий земляний вал, по зовнішній і внутрішній сторонах якого йшов паркан — дерев’яний частокіл, вкритий ґонтовим дашком. Відстань між обома рядами паркана становила 30–37 метрів. Потрапити до чотирикутного міста можна було через чотири брами — Львівську (на сучасній вулиці Ковальській), Замкову (на сучасній вулиці Івана Мазепи), Угорську (на сучасній вулиці Ярослава Осмомисла), Жупну (навпроти дзвіниці костелу). Окрім брам, на валі було три кам’яні й дерев’яні оборонні вежі.
Деякі місцеві, користуючись його шириною та висотою, споруджували собі будинки на міському валі. Таких мешканців називали „валянами”.
У XVI столітті розпочалося спорудження оборонної вежі, відомої нині як дзвіниця Костелу Святого Апостола Варфоломея. Перші два поверхи вежі звели в 1550–1551 роках: перший етап будівництва тривав із весни до осені 1550 року, другий — із квітня до червня 1551 року. Для спорудження третього поверху в 1551 році уклали угоду з муляром Я. Грендошем. Над будівництвом працювали його представник Йосиф Ліхна, член мулярського цеху Варфоломій Хочинський, тесляр Микола та каретний майстер Франциск.
На той час костел був оточений валом із чотирма вежами (включно з брамою), довкола стін розташовувався рів, через який було перекинуто дерев’яний міст до чотирикутного міста.
Також відомий опис замку в люстрації 1663-1664 років:
У 1648 році, під час Національно-визвольної війни, війська Богдана Хмельницького обложили Дрогобицький замок. Місцеве польське населення сховалося в замку, тоді як українське (русинське) населення здебільшого приєдналося до козацьких загонів, піднявши повстання напередодні їхнього прибуття. Під час кількагодинного штурму козаки розділили оборонців на тих, хто тримав оборону в костелі, і тих, хто захищався у вежі. Після нетривалої облоги через парадний вхід козаки увірвалися до костелу, винищивши всіх, хто там перебував. У живих залишилися лише оборонці вежі. Фортифікації козаки не руйнували.
Вже у візитації костьолу за 1743 рік стан фортифікацій був описаний так:
Австрійський період Із XVIII століття вежу почали використовувати з сакральною метою, а в першій третині XIX століття оборонні споруди було розібрано.
Примітки