Джон Родеріґо Дос Пассос (; 14 січня 1896, Чикаго — 28 вересня 1970, Балтимор) — американський письменник португальського походження. Дід письменника за батьком, Мануел Жоакім Душ Пассуш (Manuel Joaquim Dos Passos), — виходець із селища Понта-ду-Сол на острові Мадейра, який емігрував до США в 1830 році."Don Passos Sees The Better Side", The Kansas City Star, Kansas City, Missouri, volume 72, number 75, December 1, 1951, page 1B.

Життєпис Народився в Чикаго в сім'ї успішного адвоката. Після закінчення престижної школи в Коннектикуті в 1907 році в супроводі наставника відправився за кордон вивчати класичне мистецтво, літературу й архітектуру. Протягом шести місяців він відвідав Францію, Англію, Італію, Грецію і Близький Схід.Carr, Virginia Spencer (1984). Dos Passos: A Life. Evanston, IL: Northwestern University Press. . pages 114–117. The acknowledgement was never full or warm, nor were relations between the half-brothers Louis and John. Закінчив Гарвардський університет (1913–1916). Влітку 1918 року був мобілізований в армію США і відправлений до Парижа. Армійське начальство дозволило йому відвідувати курси з антропології в Сорбонні. У роки першої світової війни працював водієм санітарної машини. Писати почав у воєнні роки. Після війни багато подорожував по Європі як кореспондент кількох американських газет.See, e.g., John R. Dos Passos, "The Negro Question", Vol. 12, No. 8, Yale Law Journal 467 (1903) (arguing for returning power to states governing African American voting).

У 1927 році відбулася подія, що істотно вплинула на світогляд Дос Пассоса, — страта анархістів Нікола Сакко і Бартоломео Ванцетті. Дос Пассос пережив душевну кризу, підсумком якої стала трилогія «США»: «42-а паралель» (1930), «1919» (1932) і «Великі гроші» (1936). Ця трилогія — вершина творчості Дос Пассоса. З роками він ставав дедалі консервативнішим у своїх поглядах, і це не могло не позначитися на його творчості. В 1960-ті роки книги Дос Пассоса ще продовжували виходити, але ані критики, ані широка публіка їх практично не помічали.Dos Passos, The Head and Heart of Thomas Jefferson, dust jacket, first edition, 1954, Doubleday.

Товаришував з Гемінґвеєм. До його розриву з Гемінґвеєм привела поїздка з останнім добровольцем на Громадянську Війну в Іспанії. За іншими даними, Дос Пассос виїхав з Іспанії і згодом порвав з лівим рухом після того, як резидентура НКВС у Мадриді розстріляла його друга-вченого і перекладача Хосе Роблеса.

Спосіб життя і дух 20 століття найповніше зображені в романі «Мангаттен» (Manhattan Transfer, 1935), який досліджує міське життя Нью-Йорка, і в трилогії «США» (U.S.A., 1930–1936) — «42-а паралель» (The 42nd Parallel, 1930), «1919» (Nineteen-Nineteen, 1931), «Великі гроші» (The Big Money, 1936), яка дає докладний огляд індустріальної Америки за 1898–1929 роки. Трилогія позбавлена зв'язної фабули, це калейдоскоп епізодів з життя найрізноманітніших персонажів, свого роду зріз американського суспільства.

Романи «Пригоди молодої людини» (Adventures of а Young Man, 1939), «Перший номер» (Number One, 1943) і «Великий задум» (The Grand Design, 1949) склали другу трилогію Дос Пассоса, яка вийшла в 1952 році окремою книгою під назвою «Округ Колумбія» (District of Columbia). Йому належать іще кілька романів, у тому числі «Як найлегше досягти успіху» (Most Likely to Succeed, 1954) і «В середині століття» (Midcentury, 1961), збірка віршів «Візок на прив'язі» (A Pushcart at the Curb, 1922); п'єси «Сміттяр» (The Garbage Man, 1926), «Авіакомпанія» (Airways, Inc., 1929) і «На висотах успіху» (Fortune Heights, 1934); книги дорожніх нотаток «Росінант знову в дорозі» (Rossinante to the Road Again, 1922), «Східний експрес» (Orient Express, 1927), «У всіх краях» (In All Countries, 1934), «З війни на війну» (Journey Between Wars, 1938); і дві збірки соціологічних статей — «На чому ми стоїмо» (The Ground We Stand On, 1941) і «Стан країни» (State of Nation, 1944). Серед його останніх творів — «Війна містера Вілсона» (Mr. Wilson's War, 1962) і «Найкращі часи» (The Best Times, 1967).

Помер Джон Дос Пассос у Балтиморі 28 вересня 1970 року.

Політичні погляди У молодості дотримувався лівих поглядів. Вважав США «нацією двох народів» — багатих та бідних. Із захопленням відгукувався про робітничий рух в США.

У 1928 році провів декілька місяців в СРСР, вивчаючи комунізм.

У 30-х роках працював у комісії Дьюї — суспільній групі, яка розслідувала звинувачення проти Троцького на Першому московському процесі (1936).

Розірвав з комунізмом радянського типу після поїздки в Іспанію під час громадянської війни.

Переклади українською Українською мовою окремі твори Джона Доса Пассоса перекладали Василь Мисик, Ганна Касьяненко, Марія Лисиченко тощо.Коломієць, Л. Масштаби перекладацької діяльності українських літераторів 1920-30-х років (на матеріалі перекладів з англійської) // Часопис "Літературознавчі студії". 2011 №33 стор. 224-232

Найперший український переклад письменника, роману «The 42nd Parallel», в 1931 р. виконав на той момент поет-«плужанин», прозаїк і дипломований перекладач Василь Мисик (1907—1983), надалі — лауреат профільної премії імені Максима Рильського (1977), перший відомий на ім’я перекладач Джона Дос Пассоса в Україні взагалі, редактор і куратор багатотомного видання цього прозаїка, публікація якого розпочалася, але так і не була завершена в столичному видавництві «Література і мистецтво» (1934—1935). На жаль, згідно з рукописним автопереліком перекладених В. Мисиком творів, що зберігається в Харківському літературному музеї (НДФ-8576), завершений переклад роману «42-а паралеля», яким перекладач намагався випередити російського видавця, з невідомих причин опубліковано так і не було, а сам автограф утрачено. За спогадами Григорія Костюка (1902—2002), товариша В. Мисика і на той момент аспіранта НДІ літературознавства ім. Шевченка (тобто суч. Інститут літератури імені Тараса Шевченка НАН України), перекладач так говорив про свою роботу над текстом: «Для мене це корисна вправа. Я все глибше і глибше входжу в світ англійської мови, в її синтаксу, синоніміку, а головне — ідіоматику. Дос Пассос у цьому сенсі для мене цілий скарб»Костюк Г. Зустрічі і прощання : спогади. Кн. 1 / Г. Костюк. — Едмонтон, 1987. — 743 с.. У 1950/51 р. в рамках Гарвардського проекту (Harvard Refugee Interview Project / Harvard Project on the Soviet Social System) Григорій Костюк стверджував, що Василь Мисик переклав три томи Джона Дос Пассоса, але найпевніше, це є помилкоюЛаас Н. Із закордонних архівів: невідомі інтерв’ю Григорія Костюка (Німеччина, 1950–1951 роки) / Н. Лаас // Україна XX століття: культура, ідеологія, політика. – 2016. – Вип. 21. – С. 264..

Перші опубліковані переклади з'явилися в періодиці. Всі вони фрагментарні: Пасос Дос, Джон. Уеслей Еверест: ОповіданняРозділ із роману «1919». [ймовірно, пер. з рос.] / Худож. Д. Журавицький // Всесвіт. — 1933. — № 2. — С. 14-15. Пасос Дос, Джон. "Мангатан". Уривок із роману. Пер. з англійської В. Лисиченко (sic! Напевне, треба: Марії Лисиченко) //Глобус, №5, березень 1933, с. 11-13. Пассос, Джон. 1919: Роман-кінохроніка XX / Пер. з англ. В. Мисика // Червоний шлях. — 1934. — № 1. — С. 134-165; № 2/3. — С. 135-153; № 4. — С. 126-146; № 5. — С. 134-162; № 6. — С. 109-124; № 7/8. — С. 90-136; № 9. — С. 80-109; № 10. — С. 72-117.

З рецензії Тетяни Якимович (1905-1994) на другий том творів Дос Пассоса:

"Українське видання творів Дос Пассоса треба вітати, бо воно популяризує твори одного з найкращих революційних письменників Заходу. Переклад "Менгеттен" М. Лисиченко за редакцією В. Мисика цінний своєю точністю, хоч і позбавлений легкості російського переклад цього твору В. Стеніча". ("Життя й революція, 1933. - Серпень, №8. - С. 86).

"Першовідкривач" і кращий в СРСР перекладач Дон Пассоса ленінградець Валентин Стеніч (Сметанич, 1897-1938), переклад яким "Мангаттану вийшов за три роки до українського, не приховував антисталінських поглядів і був невдовзі репресований більшовиками.

Надалі Джона Дос Пассоса видавало харківсько-київське видавництво «Література і мистецтво», запланувавши кількатомне видання «Творів». Перший том, виданий 1934 році, містив роман «Три солдати» в перекладі Ганни КасьяненкоКоломієць Л. Маловідомі Сторінки Українського художнього перекладу 1920-30-х років, створені жінками Часопис "Літературознавчі студії". 2012 №35 стор. 342-348, другий том, виданий у 1933 році, містив роман «Менгеттен» у перекладі Марії Лисиченко, а четвертий том, виданий у 1935 році, містив роман «1919» у перекладі Василя Мисика, чиє імя в самій публікації вже не згадано через арешт перекладача. Збірку творів у повному обсязі не було завершено, світ побачили лише 1, 2 та 4 томи.

Джон Дос Пассос. Три солдати (Твори. Т.1). Переклад з англійської Ганни КасьяненкоУ публікації помилково названа «Касяненковою».. Київ-Харків: Література і мистецтво, 1934. с. 278. Джон Дос Пассос. Менгеттен (Твори. Т.2). Переклад з англійської Марії Лисиченко. Київ-Харків: Література і мистецтво, 1933. с. 268. Тираж 5.000. Джон Дос Пассос. 1919 (Твори. Т.4). Київ-Харків: Література і мистецтво, 1935. с. 300. Опубліковано анонімно.Сузір'я Інни Мельницької. Антологія вибраних творів та перекладів випускників Студії перекладача і молодого автора кафедри теорії та практики перекладу англійської мови ХНУ ім. В.Н.Каразіна під керівництвом Інни Мельницької - Упорядник та автор передмови: Олександр Кальниченко; редактор передмови та біографічних довідок: Л.М. Черноватий. Вінниця: Нова книга, 2013. 600 стор.: стор. 18-19 (серія "Dictum Factum"). ISBN 978-966-382-388-1

Посилання

Твори Дос Пассоса англійською — на сайті Проект «Гутенберг»

Джерела Лада В. Коломієць: Забуті Перекладачі 1920-30-Х Років: Олекса Варавва, Микола Іванов, Іван Кулик, Люціана Піонтек, Дмитро Та Марія Лисиченки, Євген Касяненко, Ганна Касьяненко, Ганна Та Петро Чикаленки, Варвара Чередниченко- Наукові записки. – Випуск 104 (1). Серія: Філологічні науки (мовознавство): У 2 ч. – Кіровоград: РВВ КДПУ ім. В. Винниченка, 2012. – 482 стор.: 48-61. ISBN 966-8089-24-3

Примітки