Донні Едвард Гетевей (1 жовтня 1944 – 13 січня 1979) - американський соул-співак, клавішник, автор пісень, бек-вокаліст та аранжувальник. Журнал Rolling Stone називав його «легендою соулу». Серед найпопулярніших пісень — « The Ghetto », « This Christmas », « Someday We'll All Be Free » та «Little Ghetto Boy».
Гетевей також відомий виконаннями пісень « A Song for You », «For All We Know», « Jealous Guy », «I Love You More Than You'll Ever Know», а також «Where Is the Love» та « The Closer I Get to You » - дві з багатьох спільних пісень із Робертою Флек .
Він отримав зірку на алеї слави Сент-Луїса та одну премію «Греммі» з чотирьох номінацій. Посмертно, у 2019 році, Гетевей заробив ще одну - за життєві досягнення.
Нідерландський режисер Девід Клейвегт зняв документальний фільм під назвою «Mister Soul - A Story About Donny Hathaway», прем'єра якого відбулася на Міжнародному кінофестивалі в Роттердамі 28 січня 2020 року.
Ранні роки Гетевей, син Друзелли Гантлі, народився в афроамериканській родині в Чикаго, штат Іллінойс. Виховувався у житловому комплексі Карр-сквер у Сент-Луїсі, штат Міссурі, своєю бабусею, Мартою Піттс, яка була також відома як Марта Крамвелл.
З нею він почав співати в церковному хорі, оскільки бабуся була ще й професійною співачкою госпел. У три роки Донні вже вивчав гру на фортепіано.
Закінчив середню школу Вашон у 1963 році. Потім вивчав музику в Університеті Говарда у Вашингтоні, округ Колумбія за стипендією. Там він познайомився з сусідом по кімнаті - барабанщиком Ріком Пауеллою. З цього почалася музична кар'єра Донні як учасника "The Ric Powell Trio". У Говарді він також був членом братства Альфа Фі Альфа, але в 1967 році, якраз перед завершенням навчання, Донні та Рік покинули Говард, бо отримали пропозицію роботи в музичному бізнесі: у Curtom Records Кертіса Мейфілда в Чикаго.
Кар'єра На лейблі Curtom Records Гетевей працював автором пісень, сесійним музикантом і продюсером. Він робив аранжування для хітів Unifics ("Court of Love" та "The Beginning of My End") і брав участь у проектах Staple Singers, Джеррі Батлера, Арети Франклін, Impressions та самого Кертіса Мейфілда.
Коли ж він став "хаус-продюсером" у Curtom, то почав і сам записуватися. Донні записав свій перший сингл під власним ім'ям у 1969 році: дует зі співачкою Джун Конквест під назвою "I Thank You, Baby". Вони також записали пісню під назвою "Just Another Reason", випущену як сторона B (b-side).
Колишній президент Cleveland Browns Білл Фаттерер, який ще у студентські роки просував Curtom на південному сході, потоваришував з Гетевеєм і згадував його вплив на власні проекти.
У 1969 році Гетевей підписав контракт з лейблом Atco Records, який тоді був підрозділом Atlantic Records. Підписання відбулося після того, як його помітив продюсер Кінг Кертіс.
Тоді Донні Гетевей випустив свій перший помітний сингл « The Ghetto, Pt. 1 », написаний разом із ще одним колишнім сусідом по кімнаті, Лероєм Хатсоном. Лерой став виконавцем, автором пісень і продюсером Curtom.
Трек з'явився наступного року у складі дебютного альбому Гетевея «Everything Is Everything», який він спродюсував разом з Ріком.
Його другий альбом під назвою «Donny Hathaway», складався переважно з кавер-версій сучасних поп-, соул- та госпел- пісень.
Третя ж платівка «Roberta Flack & Donny Hathaway» складалася з дуетів з колишньою співробітницею Університету Говарда та колегою по лейблу, Робертою Флек. Раніше Гетевей з'являвся на бек-вокалі для її пісні «Killing Me Softly with His Song», що зміцнило його позиції, особливо в поп-чартах.
Альбом мав комерційний успіх не лише у стилі R&B, але й потрапив до п'ятірки найкращих у поп-чарті Hot 100. Він був проданий тиражем понад мільйон копій і нагороджений золотим диском від RIAA 5 вересня 1972 року. Платівка також містила інші кавер-версії, зокрема пісень Керол Кінг«You've Got a Friend<i id="mwbQ">»</i>, «Baby I Love You» та «You've Lost That Loving Feeling».
Найвпливовішим записом Гетевея є його альбом 1972 року - « Live ». Деріл Іслі з BBC назвав його «одним із найкращих концертних альбомів, коли-небудь записаних».
Він також входить до списку «40 улюблених концертних альбомів», опублікованого британським онлайн-журналом про музику та культуру«The Quietus» . Платівка записувалась на двох концертах: перша сторона в клубі «Troubadour», а друга - в клубі «The Bitter End».
Гетевей був співавтором та виконавцем пісні « This Christmas ». Вона була випущена у 1970 році, стала святковим хітом і часто використовується у фільмах, на телебаченні та в рекламі.
«This Christmas» переспівувало багато виконавців, зокрема: The Whispers, Diana Ross, Aretha Franklin, The Temptations, The Four Tops, Stevie Wonder, Alexander O'Neal, Christina Aguilera, Chicago, Harry Connick-jr ., Dru Hill, *NSYNC, Gloria Estefan, Boney James, The Cheetah Girls, Chris Brown, Anthony Arnett ( First Baptist Bracktown Christmas Celebration ), Patti LaBelle та Mary J. Blige ( A Mary Christmas ), Seal, Train, CeeLo Green тощо.
Після цього Гетевей зробив свій внесок і у створення саундтреків: записав головну пісню до телесеріалу «Мод», написав і диригував музикою до фільму «Come Back Charleston Blue» . .
У середині 1970-х років він продюсував альбоми для інших виконавців, зокрема для «Cold Blood», де розширив музичний діапазон вокалістки Лідії Пенс .
Його останній студійний альбом «Extension of a Man» вийшов у 1973 році, а два треки - «Love Love Love» та «I Love You More Than You'll Ever Know» - потрапили до поп- та R&B-чартів.
У 1973 році Гетевей сказав британському музичному журналісту Девіду Натану : «Мені завжди подобалася гарна музика, і я завжди хотів її написати». Автор додав: «Він відмовився назвати когось конкретного як джерело впливу чи натхнення, але сказав, що серед тих, кого він вивчав, були Равель, Дебюссі та Стравінський ».
Він повернувся до чартів у 1978 році, знову об'єднавшись із Робертою Флек для дуету « The Closer I Get to You », що вийшов як частина її студійного альбому «Blue Lights in the Basement» . Пісня очолила чарт R&B і досягла другого місця в Hot 100. Потім Atlantic випустив ще один сольний сингл «You Were Meant For Me» незадовго до раптової смерті Донні Гетевея.
Особисте життя
Сім'я У 1967 році Гетевей одружився з Юлаулою Ванн. Вони познайомилися під час навчання в Університеті Говарда, в якому разом вивчали музику.
У них народилися дві доньки: Юлаула Донілл (Лала) та Кенія Канк'Лібра. Лала реалізувалася у сольній кар'єрі, тоді як Кенія є сесійною співачкою та однією з трьох бек-вокалісток популярної телевізійної програми American Idol.
Обидві доньки закінчили Музичний коледж Берклі.
Психічне здоров'я На піку своєї кар'єри Гетевей почав відчувати сильні напади депресії та поводитись незвично. У 1973 - 1974 роках його госпіталізували декілька разів і поставили діагноз: параноїдна шизофренія . Гетевею призначили ліки. У певний момент це було чотирнадцять різних ліків, які він приймав двічі на день.
Після того, як Гетевею поставили діагноз і він розпочав лікування, стан покращився. Але Юлаула Гетевей, дружина виконавця, сказала, що її чоловік став менш відповідально ставитися до режиму прийому препаратів. У 1973 - 1977 роках хвороба Гетевея завдала шкоди його життю та кар'єрі, тож його госпіталізували ще декілька разів.
Наслідки його депресії та сильних перепадів настрою також відобразилися на дружбі між Гетевеєм та Флек; Кілька років вони не випускали спільної музики, поки не відбувся успішний реліз "The Closer I Get To You" у 1978 році.
Після цього Флек і Гетевей відновили роботу на студії для створення другого альбому з дуетами.
Смерть
Сесії для чергового альбому дуетів розпочалися в 1979 році. 13 січня Гетевей розпочав запис з продюсерами Еріком Мерк'юрі та Джеймсом Мтумом . Вони повідомили, що Донні співав добре, але почав поводитися ірраціонально. Їм здавалося, що він має марення.
За словами Мтума, Гетевей казав, що білі люди намагалися його вбити та підключили його мозок до машини з метою викрадення його музичного матеріалу та голосу. З огляду на поведінку Гетевея, Мерк'юрі вирішив, що запис варто зупинити. UnSung, Episode 104, TV One
Через кілька годин Гетевея знайшли мертвим на тротуарі під вікном його номера в готелі Essex House, що знаходився на 15 поверсі. Повідомлялося, що він вистрибнув зі свого балкону. Двері номера були замкнені зсередини, а скло обережно вийняте. Ознак боротьби не було, тому смерь визнали самогубством .
Флек була спустошена, але випустила кілька дуетів, які вони завершили, у своєму альбомі під назвою «Roberta Flack Featuring Donny Hathaway» (1980). За словами Мерк'юрі, останнім записом Гетевея була пісня «You Are My Heaven», яку Ерік написав у співавторстві зі Стіві Вандером .
Похорон Гетевея провів преподобний Джессі Джексон . Пізніше, у 1979 році, гурт Whispers записав триб'ют-пісню «Song for Donny» для свого однойменного альбому. Пісня досягла 21-го місця в чарті R&B. Того ж року вони використали аранжування цієї триб'ют-пісні, щоб зробити кавер на пісню Гетевея «This Christmas». Композиція увійшла до їх різдвяного альбому, який отримав назву «Happy Holidays to You» .
Примітки
Посилання