Рибостаміцин — це аміноглікозидний-аміноциклітольний антибіотик, виділений зі стрептоміцету Streptomyces ribosidificus, вперше ідентифікованого у зразку ґрунту з міста Цу префектури Міє в Японії. Він складається з 3 кільцевих субодиниць: 2-дезоксистрептаміну, неозаміну C та рибози. Рибостаміцин, разом з іншими аміноглікозидами з дезоксистрептаміновою субодиницею, є важливим антибіотиком широкого спектра дії, що може застосовуватися в пацієнтів із ВІЛ. Всесвітня організація охорони здоров'я вважає рибостаміцин критично важливим антимікробним засобом. Резистентність до аміноглікозидних антибіотиків, як-от рибостаміцин, викликає зростання занепокоєння. Резистентні бактерії містять ферменти, які модифікують структуру шляхом фосфорилювання, аденілювання та ацетилювання, та запобігають взаємодії антибіотика з бактеріальними рибосомними РНК.
Біосинтез Біосинтез рибостаміцину починається з цукру D-глюкози, який фосфорилюється в положенні 6 з утворенням глюкозо-6-фосфату. Фермент rbmA містить генетичну послідовність, що відповідає зв'язуванню НАД+ та каталізує утворення 2-дезокси-сцило-інозами. Потім фермент rmbB каталізує трансамінування 2-дезокси-сцило-інозами до 2-дезокси-сцило-інозаміну з L-глутаміном та піридоксальфосфатом. Фермент rbmC окислює кільце до 2-дезокси-3-аміно-сцило-інозами, яка потім трансамінується ферментом rmbB до дезоксистрептаміну. Потім дезоксистрептамін глікозилується глікозилтрансферазою rmbD з уридиндифосфатом-N-ацетилглюкозаміном з утворенням 2'-N-ацетилпаромаміну. Деацетилаза racJ видаляє ацетильну групу та утворює паромамін. Паромамін окислюється ферментом rbmG, а потім фермент rmbH трансамінує з утворенням неаміну. Неамін потім рибозилюється з утворенням рибостаміцину.
Примітки