Жерар Жилі (, 7 серпня 1952, Марсель) — французький футболіст, що грав на позиції воротаря. По завершенні ігрової кар'єри — тренер. Здобув широку відомість як наставник «Марселя», з яким став дворазовим чемпіоном Франції, а також володарем Кубка Франції.

Ігрова кар'єра Народився 7 серпня 1952 року в місті Марсель. Вихованець футбольної школи клубу «Марсель», де розпочав кар'єру наприкінці 1960-х років, приєднавшись до основної команди у сезоні 1970/71. У віці 18 років він був дублером основного воротаря Жана-Поля Ескаля та неодноразово викликався до юніорської збірної Франції. Не маючи ігрової практики в основі, після сезону 1972/73 він залишив Марсель і підписав контракт із «Бастією», де став основним воротарем у вищому дивізіоні. У грудні 1974 року зазнав тяжкої травми ноги в матчі проти «Сошо», що надовго перервало його виступи.

Після відновлення Жилі у 1976 році перейшов до «Руана», клубу Другої ліги, якому допоміг вийти до еліти французького футболу вже в першому сезоні. Втім, через рік команда знову вилетіла та потрапила в процес ліквідації. Наступним клубом воротаря став «Олімпік» (Алес), який виступав у Другому дивізіоні. Наприкінці 1970-х Жилі на короткий час повернувся до «Руана», але не зіграв жодного матчу.

Сезон 1980/81 він знову провів у «Бастії», де виконував подвійну функцію — запасного воротаря і наставника молодих гравців. Уже наступного року повернувся до «Марсель», який тоді виступав у Другій лізі. У Марселі Жилі став керівником клубної академії та протягом семи років займався підготовкою нових поколінь гравців, одночасно виконуючи роль дублера основного воротаря до 1983 року, коли завершив кар'єру футболіста.

Кар'єра тренера У 1988 році, після кількох років роботи в структурі «Марселя», президент клубу Бернар Тапі несподівано призначив його головним тренером першої команди. Без жодного досвіду на найвищому рівні, Жилі одразу привів «Марсель» до золотого дубля — чемпіонства та Кубка Франції, за що отримав звання найкращого тренера року за версією France Football. Наступного сезону він вдруге виграв чемпіонат, але зупинився за крок від фіналу Кубка європейських чемпіонів, програвши «Бенфіці» через знаменитий гол рукою Вати. У 1990 році, після призначення Франца Бекенбауера, Жилі залишив «Олімпік», вважаючи, що його авторитет підважено.

Після цього він очолив «Бордо», але через посередні результати залишив клуб через рік. Після короткої перерви в кар'єрі у 1992 році він очолив «Монпельє», з яким двічі фінішував у верхній половині таблиці та вийшов до фіналу Кубка Франції, де поступився «Осеру», а також виграв Кубок французької ліги у 1992 році. У листопаді 1994 року його було звільнено після невдалого старту сезону.

У 1995 році Жилі повернувся до «Марселя», який тоді виступав у Другій лізі. Він зумів підняти команду до еліти та дійшов з нею до півфіналу Кубка Франції. У сезоні 1996/97 його «Олімпік» посів 11-те місце в Лізі 1, після чого тренера замінив Роллан Курбіс.

У 1999 році Жерар Жилі вирушив до Єгипту, де очолив національну збірну, працюючи з нею до 2000 року, в тому числі на Кубку африканських націй 2000 року, дійшовши з командою до чвертьфіналу. Повернувшись до Франції, він тренував «Бастію» у 2002—2004 роках, а згодом став асистентом Анрі Мішеля у збірній Кот-д'Івуару. У 2006 році він очолив олімпійську команду Кот-д'Івуару, яку вперше в історії вивів на Олімпійські ігри 2008 року в Пекіні.

За два тижні до початку Кубка африканських націй 2008 року Жилі був призначений головним тренером основної збірної Кот-д'Івуару після відставки Ульріха Штіліке. Після завершення турніру його змінив Вахід Халілходжич.

Між 2008 і 2013 роками французький наставник тричі очолював катарський клуб «Умм-Салаль», з яким працював у різні періоди, зокрема в складні моменти для команди.

Титули і досягнення

Як гравця Чемпіон Франції (1): «Марсель»: 1971/72 Володар Кубка Франції (1): «Бастія»: 1980/81

Як тренера Чемпіон Франції (2): «Марсель»: 1988/89, 1989/90 Володар Кубка Франції (1): «Марсель»: 1988/89 Володар Кубка французької ліги (1): «Монпельє»: 1992

Особисті Тренер року Франції за версією France Football: 1989

Примітки

Посилання