«Учень воїна» («») — англомовний науково-фантастичний роман Лоїс Макмастер Буджолд, частина «Саги про Форкосіганів». Це була друга опублікована книга серії, і п'ята історія, включаючи повісті, у внутрішній хронології циклу. «Учень воїна» вперше був опублікований видавництвом «Баєн Букс» 1986 року та був включений до збірки «Молодий Майлз» 1997 року.
Стислий зміст сюжету Коли Майлза Форкосігана дискваліфікують під час вступу до Бараярської Імперської Академії Служби, бо він ламає обидві свої тендітні ноги під час вступного іспиту з фізичної підготовки, він намагається довести свою гідність іншими способами, особливо враховуючи, що звинувачує себе у смерті свого старого діда за батьківською лінією незабором після цього. Щоб підняти настрій Майлзу, його мати відправляє його до колонії Бета відвідати бабусю за материнською лінією. Майлзу доводиться взяти з собою свого довічного охоронця, Ботарі, тому він користується нагодою, щоб мати запросила дочку Ботарі, Єлену для розширення її кругозору.
У колонії Бета Майлз стикається з напруженим протистоянням: "пілот-стрибун" Арде Мейх'ю відмовляється дозволити будь-кому захопити його застарілий зореліт, єдиний, на якому він може літати, забарикадувавшись усередині та погрожуючи підірвати його, а не дозволити здати на металобрухт. Майлз розряджає ситуацію, купуючи вантажне судно у кредитора, використовуючи як заставу землі предків на Барраярі (не повідомивши продавця, що регіон радіоактивний внаслідок колишньої цетагандійської окупації). Він також отримує члена екіпажу, бараярського дезертира База Джесека. Щоб покрити кредит, що був потрібний йому для купівлі вантажного судна, Майлз маскується під лідера найманців (під час транзиту) та погоджується на ризиковану, але дуже добре оплачувану роботу, запропоновану майором Карлом Даумом: перевезти вантаж на війну на боці Тау Верде IV, що програла, Феліче. Ботарі та Елена погоджуються.
Однак зоряна система перебуває під блокадою, яку підтримує флот найманців під командуванням адмірала Осера. Коли вантажне судно зупиняють для огляду, відповідальний вирішує забрати Єлену, тому Майлзу не залишається іншого вибору, окрім як здолати його та його неохайний, невеликий екіпаж. Майлз продовжує вдавати впливового члена тіньового найманого угруповання, яке він називає Дендарійцями, і переконує своїх в'язнів стати членами на випробувальному терміні, враховуючи, що у нього занадто мало людей для їх безпечної охорони. З часом Майлз використовує свій військовий геній, щоб спочатку захопити та завербувати все більше персоналу та кораблів Осера, а потім непомітно саботувати стосунки Осера з його роботодавцями. Перехитрений знову і знову, Осер нарешті здається та пропонує приєднатися до дендарійців під командуванням «адмірала Майлза Нейсміта».
Однак, це не кінець бід Майлза. Спочатку Єлена та Баз закохуються, і Баз просить його дозволу, як сюзерена База, одружитися з нею. Майлз, після суперечки з Єленою, неохоче дає його. Потім з'являється безвідповідальний двоюрідний брат Майлза, Іван Форпатріл. З того, що Іван може йому розповісти, Майлз робить висновок, що його батька звинувачують або будуть звинувачувати у державній зраді, що виникла через придбання Майлзом флоту; графам та їхнім спадкоємцям дозволено мати лише невелику особисту охорону. Майлз поспішає повертатися на Бараяр якраз вчасно, щоб визволити батька. Щоб врятуватися від того ж звинувачення, Майлз пропонує Імператору Бараяра (і зведеному братові) Ґрегору Форбаррі таємно прийняти дендарійців як своїх, щоб використовувати їх щоразу, коли сили Бараяра не можуть бути відкрито використані.
Відгуки критиків Джо Волтон, пишучи для Tor.com, описала роман «Учень воїна» як такий, що має «приблизно на дев'яносто відсотків більше глибини, ніж можна було б очікувати», водночас зазначаючи, що «цикл стає набагато глибшим і складнішим у міру розвитку сюжету».
Обкладинка Буджолд повідомляє, що обкладинка роману спочатку призначалася для роману Кіта Ломера, «але не була використана з причин, які ніхто не назвав. Пара була одягнена точно так, як їх бачиш; командне крісло було порожнім. Тож єдиним доповненням був Майлз, одягнений у одяг. (Можливо, на жаль.) Ми почали називати відверту пурпурову сукню «бойовою нічною сорочкою Єлени»».
Посилання