USS Ентерпрайз (NCC-1701) () — вигаданий зореліт Зоряного флоту класу «Конституція» із серіалу «Зоряний шлях: Оригінальний серіал». Протягом 40 років використання пройшов модернізацію, не менше двох ремонтів. З його допомогою здійснено подорожі у часі, що зробило його найвідомішим кораблем Зоряного флоту того періоду. Головні здобутки відбулися під час п'ятирічної місії (2265—2270) під командуванням Джеймса Кірка.
Метт Джеффрі спроєктував «Ентерпрайз» для телебачення, і його основні компоненти дизайну, первинний корпус у формі блюдця, дві початкові мотогондоли і вторинний циліндричний вторинний корпус використано в декількох телевізійних і кінопроєктах. Після загибелі «Ентерпрайза» в третьому франчайзинговому фільмі його знімальну модель виправлено та зображено як його наступника-зорельота .
На початку ери космічних польотів для людини оригінальний «Ентерпрайз» став іконою популярної культури. Початковий вигляд судна вплинув yf дизайн наступних космічних апаратів франшизи. Модель, зняту для «Зоряного шляху», десятиліттями демонстрували в Національному музеї авіації і космонавтики у Вашингтоні. NCC-1701 неодноразово визнавали одним із найкращих за конструкцією та найвпливовішим науково-фантастичним космічним апаратом.
Історія зорельоту у франшизі
Битви «Династія» кораблів, що носять назву «Ентерпрайз», має тривалу земну (а потім і федеративну) історію, від ери мореплавання до епохи варп-двигунів. l'Entreprenant (Enterprising) — французький корабель 1671 року. Перший атомний авіаносець мав назву USS Ентерпрайз (CVN-65). Його показано у фільмі «Зоряний шлях 4: Подорож додому». Також існує думка, що, за численними пропозиціями фанатів Зоряного шляху, перший шатл «Enterprise» названо саме на честь його вигаданого тезка́. Перший земний зореліт далекого радіусу дії уведено в дію 2151 року під командуванням капітана Джонатана Арчера, що відкрило нову еру досліджень людьми глибокого космосу. (Раніше людям Землі космос був доступний лише в радіусі близько 60 світлових років від Сонця.)
Рання історія У першій половині XXIII століття командування Зоряного Флоту ввело в дію не менш ніж 12 зорельотів класу «Конституція». Клас «Конституція» представлено близько 2240 року. На цей проміжок часу корабель був найпотужнішим, найшвидшим і найважкоозброєнішим. 12 одиниць цього класу перебували на службі до 2242 року. Починаючи з корабля «Ентерпрайз» 2271 року, кораблі класу «Конституція» зазнали глибокої модернізації. Зокрема замінено інженерні корпуси та «шиї», збільшилася секція тарілки (блюдця), а також з'явилися нові варп-гондоли та модулі містка. Судна могли бути списані на кінець XXIII століття, одне з них виставлено на показ у Музеї Зоряного флоту. Кораблі класу «Конституція» були противагою суднам клінгонів, з якими Федерація перебувала в стані війни, що, втім, не заважало потрапляти цим судам у засідки та гинути на полі бою. Судно з реєстровим індексом NCC-1701, побудоване в доку станції-верфі «Сан-Франциско», названо «Ентерпрайз». Одним із дизайнерів, які працювали над «Ентерпрайз», був Ларрі Марвік, доктор Річард Дейстром спроєктував комп'ютерні системи, а капітан Роберт Ейпріл був першим капітаном цього зорельота. Він провів випробувальний політ, а також кілька ранніх місій. Сара Ейпріл служила головним бортлікарем і розробила деякі прилади для корабельного лазарету.
Від 50-х до 60-х років XXIII століття кораблем командував капітан Крістофер Пайк. Його місія включала польоти до системи Рігель, Вега та Талос.
П'ятирічна місія Кірка 2265 року «Ентерпрайз» призначено на п'ятирічну дослідницьку місію в глибокий космос під командуванням наймолодшого на той час капітана Зоряного флоту Джеймса Т. Кірка. Головною метою місії був пошук і контакт із невідомими Федерації .
Протягом цієї місії «Ентерпрайз» захищав територію Федерації від агресорів, укладав мирні угоди, також і з новознайденими іншопланетними расами, проводив дослідження і допомагав нужденним на різних планетах.
Походження Характер дослідницької місії передбачав, що «Ентерпрайз» часто був єдиною військовою одиницею Федерації в недослідженій, незахищеній ділянці. В битви проти невідомих ворогів корабель вступав із мінімальним шансом на допомогу ззовні. Тобто «Ентерпрайз» використовувано як далекий військово-дослідницький крейсер.
2266 року одне з ранніх зіткнень із оманливо-могутнім кораблем «Фезаріус» закінчилося дружнім першим контактом із Першою Федерацією. 2267 року, під час переслідування руйнівників колонії на Цестусі III, несподівана атака досі невідомого виду призвела до боротьби з .
У зоряну дату 4729.4 «Ентерпрайз», оснащений новим експериментальним комп'ютером M-5, став машиною-вбивцею, атакував однотипний зореліт «Екскалібур», сприйнявши його за ворога, і знищив усю команду до того, як Кірк повернув контроль над «Ентерпрайз».
Розробка та виробництво
Зоряний шлях: Оригінальний серіал Спочатку зореліт «Ентерпрайз» мав називатися «Йорктаун». Першим арт-директором, призначеним до «Зоряного шляху» був Пато Гусман. Коли він залишив проєкт, обов'язки арт-директора взяв на себе його помічник Метт Джеффрі. Джеффрі, який не був шанувальником наукової фантастики, був головним дизайнером «Ентерпрайза» і спирався на концепції, запропонованї творцем серіалу Джином Родденберрі. Родденберрі не мав жодних ідей про те, як має виглядати корабель, але він виклав деякі його параметри:«Ми […] в глибокому космосі, на еквіваленті космічного корабля розміром із крейсер. Ми не знаємо, який режим живлення, але я не хочу бачити жодних слідів вогню. Немає смуг диму, немає реактивних повітрозабірників, ракетних вихлопів чи чогось подібного […]. Це буде схоже на космічний корабель, який працює у всій нашій галактиці.»
Далі Родденберрі уточнив, що працюватиме «Ентерпрайз» переважно в космосі, матиме екіпаж 100—150 осіб і буде неймовірно швидким. І Джеффрі, і Роденберрі хотіли, щоб зореліт не виглядав як якийсь із ракетних кораблів, уже використовуваних в аерокосмічній промисловості або в популярній культурі. Багато проектів Джеффрі відхилені, оскільки вони були надто звичайними. Щоб відповідати вимогам Родденберрі щодо реалістичності вигляду корабля, Джеффрі спробував «візуалізувати четверте, п'яте або десяте покоління сучасної техніки, які були б схожі». Досвід Джеффрі в авіації призвів до того, що його проєкти прониклися тим, що він назвав «логікою літака».. Він припускав, що двигуни корабля будуть надто потужними, щоб бути поруч із екіпажем, тому запропонував відокремити їх від корпусу. Хоча спочатку Джеффрі відкинув дисковидний компонент, через схожість із літаючими тарілками, зрештою сферичний модуль сплющився в тарілку. Під час чергового візиту до Джеффрі до створення кінцевої конфігурації «Ентерпрайза» долучилися Родденберрі та співробітники NBC. Джеффрі створив невелику модель конструкції, яка, тримаючись на шнурку, висіла перекинутою — вигляд, який він повинен мав «скасувати». Корпус зроблено гладким, з відчуттям, що компоненти корабля обслуговувалися зсередини.
Судновий реєстр «NCC-1701» пов'язаний з тим, що «NC» — один із міжнародних кодів реєстрації повітряних суден, присвоєних США. Другу «C» додано, оскільки радянські літаки використовували «Cs», і Джеффрі вважав, що запуск «Ентерпрайз» у космос буде спільною операцією США і Росії. «NCC» — абревіатура Зоряного флоту для «контракту на військово-морське будівництво», подібно до того, як Військово-морський флот США ставить номери на своїх корпусах. Джеффрі відкинув цифри 3, 6, 8 і 9 як «надто схожі» на екрані; зрештою він міркував, що «Ентерпрайз» — перше судно 17-ї конструкції зорельота Зоряного флоту, отже, «1701». Творці «Зоряного шляху» пояснили, що «USS» означає «Об'єднаний космічний корабель» () і що «Ентерпрайз є членом класу зорельотів». З випуском 1975 року «Технічного посібника Зоряного флоту» клас корабля змінено на «Конституція».
Перша мініатюра, побудована за кресленнями Джеффрі, була чотиридюймовою масштабною моделлю. , яка продюсувала «Зоряний шлях», найняла досвідченого кіно- та телевізійного моделіста Річарда К. Датіна (Richard C. Datin) зробити дослідний зразок. Для виготовлення основних компонентів Датін використовував субпідрядника з великим токарним верстатом, і працював над моделлю близько 110 годин у листопаді 1964 року. 33-дюймова (0,8 м) модель було зроблено переважно зі сосни, з деталями з оргскла та латуні. Після зауважень Родденберрі Датін зробив незначні зміни і в грудні 1964 року представив Desilu Studios завершену модель, яка коштувала близько $ 600.
Потім Desilu Studios замовила велику модель для знімання, яку Датін доручив виготовити Volmer Johnson і Production Model Shop у місті Бербанк. Датін керувала роботою і займалася деталізацією моделі, яка була виготовлена з гіпсу, листового металу та деревини. Готова модель мала довжину 11 футів 3,5 дюйма (3,4 м), масу 125 кг (276 фунтів) і коштувала $6000. Модель для знімання поставлено занадто пізно, щоб її можна було використати для початкового пілотного епізоду . Першим 11-футову модель зняв Говард Андерсон. Після затвердження Родденберрі другого пілота («», 1966) деякі деталі 11-футової моделі змінили, а також освітили зсередини вікна правого борту і ходові вогні. Після запуску серіалу у виробництво, модель змінено ще раз, а потім регулярно модифіковано протягом усього періоду знімання. Більшість дрібних деталей на моделі не були помітні телеглядачам. Андерсон не встигав за зніманням та потребами у спецефектах для регулярного виробництва, тому продюсери найняли кілька інших студій, щоб вони надали ефекти та додаткові кадри. Обладнання керування рухом було надто дорогим, тому корабель знято за допомогою лялькової анімації. Знігмання часто затримувалися через нагрівання студії освітленням. Більшість кадрів «Ентерпрайза» в третьому сезоні повторено з першого або другого сезону. Виробництво спецеефектів здешевили, наскільки це можливо.
«Ентерпрайз» мав відповідати знайомій, повторюваній обстановці, подібній Додж-Сіті в американському серіалі «Димок зі ствола» та Головному госпіталю Блер у серіалі ". Повторне використання декорацій також допомогло вирішити бюджетні проблеми Desilu. У міру просування зйомок, постійні локації, такі як машинне відділення та місток, ставали все більш докладними. Місток спочатку, в пілоті «Клітка», був монохромним, але потім його переробили в «Куди не ступала нога людини» через зростання популярності кольорових телевізорів. Родденберрі описав коридори корабля як «Des Moines Holiday Inn Style».. Суднові крісла, які виготовила компанія Burke з Далласа, подібні до оригінальних крісел , розроблених Ееро Сааріненом. Повні внутрішні плани палуби «Ентерпрайза» розробив 1974 року Франц Йозеф і схвалив Родденберрі. За завданням Родденберрі, дизайнер звукових ефектів створив різні звуки для різних частин судна. Фонові звукові ефекти часто створювали за допомогою електрооргана Гаммонда або іншого музичного інструмента, а звуки двигуна частково створювали за допомогою шумного кондиціонера.
Фільми франшизи
Новий зореліт «Ентерпрайз» розробив Метт Джеффрі для запланованого телевізійного серіалу «», за ним створено моделі. Джеффрі почав з «оригінального» дизайну «Ентерпрайза», потім уточнив компоненти, наприклад, двигуни. Деякі компоненти, як от сенсорний диск, переміщалися всередині корабля для легшого обслуговування. Відмова від серіалу «Фаза II» заради виробництва повнометражного фільму «Зоряний шлях: Фільм» зажадала додаткового опрацювання «Ентерпрайза»: фільм вимагав більшої деталізації, ніж телебачення. Хоча Джеффрі залишив проєкт, його концепції «Фази II» лягли в основу дизайну «Ентерпрайза» для фільму. Одним із найскладніших завдань, що постали перед кіновиробниками, було відтворення «Ентерпрайза» для кіно.