Керування рухом камери, автоматичний повтор переміщення камери, «моушен контрол» () — технологія комбінованої зйомки з багаторазовою експозицією, заснована на точному повторенні руху знімальної камери за допомогою роботизованих панорамних головок, та .

На відміну від звичайних технологій і «хромакей», можливих лише за знімання нерухомою камерою, автоматичне керування переміщенням допускає її довільний рух, а також панорамування та роботу трансфокатора. Це додає комбінованим кадрам достовірності, характерної для звичайного знімання.

Історична довідка Вперше спробу поєднати рухомий об'єкт зі знятим окремо тлом за рухомої камери зроблено 1916 року під час знімання фільму «Політ голландця». При цьому кінознімальний апарат рухався на візку рейками зі спеціальною розміткою. Так вдалося поєднати зображення привида, знятого заздалегідь на ту саму кіноплівку, зі стіною замку, точно повторивши рух камери під час обох експозицій. Подальшого розвитку технологія набула лише за 30 років потому, коли інженер кінокомпанії MGM Олін Дюпі створив систему, яка записує параметри рухів камери на тонфільм. Під час другого експонування за методом , приводи візка і панорамної головки точно повторювали переміщення апарата, які відбувалися під час першого експонування. Систему застосовано під час знімання кількох фільмів,як от музична картина «Американець у Парижі». У ці роки компанія Paramount Pictures створила комплекс, що вимагає попереднього програмування руху. Одним із найвідоміших фільмів із повтором руху знімальної камери стала «Космічна одіссея 2001 року» Стенлі Кубріка 1968 року. 1971 року на зйомках фільму «Штам "Андромеда"» використано систему, в якій рух камери записувався на магнітофон.

Уперше масштабно технологію використано 1975 року під час створення першої частини кіносаги "Зоряні війни". Керувальний комп'ютер системи «», розроблений спеціально для цього фільму, записував для кожного кадра одночасно кілька параметрів: швидкість руху камери, її орієнтацію за трьома осями, фокусну відстань об'єктива та інші, всього 12 каналів. У пам'ять уміщалося до 30 секунд руху. Завдяки цьому вдалося створити близько 350 комбінованих монтажних кадрів, на яких камера панорамувала за космічними кораблями, які пролітали на тлі окремо знятого зоряного неба. При цьому під час знімання рухалися не макети літальних апаратів, а камера, закріплена на кран-візку, що дало змогу виготовляти моделі досить великими і підвищити достовірність зображення. Досі комбіновані кадри знімали нерухомою камерою, що давала статичне зображення, в межах якого рухалися макети. Нова технологія принесла на екран динаміку і достовірність, характерні для кінохроніки повітряних боїв. За рік потому установку використано для створення комбінованих кадрів фільму «Близькі контакти третього ступеня». 1978 року творця системи та двох його співавторів нагороджено Оскар за технічні досягнення.

Подальшого розвитку технологія набула під час знімання продовження саги «Імперія завдає удару у відповідь». Для створення комбінованих кадрів також записувалося 12 параметрів руху камер формату «», які знімали окремо тло та акторів. Поєднання відбувалося за технологією рухомої маски під час оптичного друкування на з двома парами кінопроєкторів цього ж формату. Система, що отримала назву ASEC, передбачає кріплення кінознімального апарата на візку, встановленому на прецизійні нерозбірні рейки завдовжки 20,7 м. Комплекс включав кінопроєктор для та синій екран розміром 11,5×22 м, установлений на рейках довжиною 61 м. На штативі з роботизованою головкою, що переміщався окремими рейками довжиною 9 м, можна було встановити будь-який макет. Комп'ютер забезпечував точне повторення 12 параметрів переміщень перелічених об'єктів у режимі знімання та репетиції. Фокусування всіх об'єктивів під час переміщення відбувалося автоматично. Система успішно працювала на зніманні фільму «Чорна діра», а її модифікацію Vista Flex використано в картині «Зоряний шлях».

Сучасне використання Цифрові технології кіновиробництва зробили використання прийому доступнішим, оскільки поєднання різних експозицій відбувається за гнучкішою системою «Хромакей». Крім запису руху камери, її положення та фокусної відстані зуму, сучасні системи «моушен контрол» дають змогу програмувати частоту кадрів кінозйомки, кут розкриття та багато інших параметрів. Поширення операторських кран-візків та панорамних головок із дистанційним керуванням робить технологію доступною більшості кінопродюсерів, і навіть відеографів. Роботизовані візки та панорамні головки з мікропроцесорним керуванням за заданою програмою використовують для знімання відео в техніці «гіперлапс», де вони дають змогу покроково переміщати камеру і панорамувати її.

Різновидом прийому можна вважати синхронізацію руху різних камер, які одночасно знімають різні частини однієї сцени. Такий спосіб комбінованих зйомок використано під час знімання акторських діалогів у кінотрилогії «Хоббіт», щоб досягти на тривимірному зображенні різного зросту персонажів, ролі яких виконують актори однакової комплекції. Знімання велося одночасно на двох різних майданчиках камерами, рух яких синхронізувався. Остаточне зображення, "зібране" комп'ютером, дає ілюзію великої різниці розмірів персонажів без порушення глибини тривимірного кадру. Така технологія дає змогу успішніше знімати складні діалогові сцени, в яких актори мають взаємодіяти один з одним. При цьому камери можуть вільно рухатися та панорамувати, зберігаючи динаміку зображення, звичну для сучасного кіно.

Див. також

Дистанційне керування Мультиекспозиція

Примітки

Література

Посилання