Жозеф Еміль Мерварт (; 4 червня 1869, Львів, Австро-Угорщина — 7 вересня 1960, Париж, Франція) — французький колоніальний адміністратор, молодший брат художника Поля Мерварта.
Біографія
Під час навчання в університеті в Парижі він був президентом та одним з організаторів помітної участі студентів у святкуванні 1894 рокуЙого брат Поль, разом з іншими відомими ілюстраторами, такими як Жуль Шере чи , проілюстрував програмний буклет під назвою «Au Quartier Latin».. Знову привернув увагу преси, коли вийшов на дуель із полемістом у липні 1895 року.
Призначений адміністратором колоній після закінчення в 1895 році, він був відправлений поза штат, щоб виконувати обов'язки заступника керівника кабінету з 1896 до 1898 року. Після повернення до колоніальної служби у 1899 році отримує підвищення до посади генерального секретаря колоній і до 1903 року служить у Гвіані, де тимчасово виконує обов'язки губернатора. У 1904—1905 роках працює в Кот-д'Івуарі. Отримавши підвищення до звання губернатора колоній у 1906 році, він послідовно служив в Убангі-Шарі та Чаді з 1906 по 1909 рік, потім у Дагомеї з 1911 по 1912 рік і, нарешті, у Гваделупі з 1913 по 1917 рік.
Під час його управління Гваделупою, саме він у червні 1914 року офіційно встановлює святкування «» на 21 липня, у день святого Віктора, а 4 листопада 1916 року зводить пам'ятник у , що в Капестерр-Бель-О, присвячений прибуттю Христофора Колумба на острів у 1493 роціMémorial de Christophe Colomb sur www.guadeloupe-fr.com, consulté le 4 août 2017..
У 1908 році лейтенант-губернатор Мерварт уникнув засідки під час інспекційної поїздки до Якубу в Конго та зумів дістатися берегів Убангі.
Отримавши право на вихід на пенсію як старший колоніальний чиновник у 1918 році, Еміль Мерварт потім обіймав прибуткову посаду на Реюньйоні з 1918 року щонайменше до 1933 року. Дуже активний у світі наукових товариств, колекціонер дагомейського мистецтва, він також був досвідченим геральдистом, творцем в 1901 році, а потім герба Реюньйону в 1925 році.
У 1938 році група пам'яті Віктора Шельше, за ініціативи Еміля Мервара, звертається з проханням перенести його останки до Пантеону. У вересні 1947 року він очолює Федеральний комітет вихідців із заморських територій, метою якого є організація вшанування скасування рабства, а згодом — перенесення праху Віктора Шельше та до Пантеону.
Відзнаки
Командор ордена Почесного легіону: 1950
Його ім'ям названо пішохідний маршрут, розташований на острові Бас-Тер, що в : маршрут Мерварта.
Примітки
Джерела
Dossier de Légion d'honneur d'Émile Merwart