Рейзеле ( трояндочка, від רויז ройз – троянда) — народний вид вирізання з паперу, що зародився в єврейських громадах Східної Європи, схожий на розети та витинанки.

Для традиційної рейзеле, як і для української витинанки, та інших подібних творів, характерна вертикальна симетрія. Зображення створюється вирізанням малюнка на складеному аркуші паперу, як новорічні сніжинки, коли папір розгортається, малюнок стає симетричним. Папір ріжуть ножицями або канцелярським ножем.

Історія

Мистецтву вирізання картинок з паперу — цзяньчжи, яке виникло у Китаї, вже майже півтори тисячі років. Цей вид образотворчого мистецтва проник звідти, в країни Євразії через Японію завдяки Шовковому шляху.

Першу згадку про єврейське вирізання з паперу можна знайти в трактаті «Битва пера та ножиць» XIV століття (в місті Сорія) рабина (1290–1369), який описує, як він вирішив вирізати літери на папері, коли його чорнило замерзло під час суворої зими. Він був дослідником історії іспанської літератури, відомим як рабі Шем Тов де Карріон з Карріон-де-лос-Кондес, також був придворним кастильським трубадуром, автором для Педро Жорстокого.

У р.Ф., Білорусі та Україні це мистецтво зветься «вистріґанки», «вицінянки», та «витинанки». Східноєвропейські євреї запозичили мистецтво вирізання з паперу у своїх сусідів і з любов'ю назвали свої твори прикладного мистецтва «рейзеле», що з мови їдиш перекладається як «трояндочка», адже вирізане ножицями з аркуша паперу ажурне диво нагадує квітку.

Витинанка, на відміну від рейзеле, бере свій початок в українських селах, де її використовували для прикрашання хат до святкових подій. Це мистецтво вирізання орнаментів з паперу поширилося в Україні у XVIII ст., але його корені сягають ще давніх часів Русі. Витинанка, як і рейзеле, має символічне значення, часто втілює образи природи, сонця, зірок, тварин. Тоді ж, у XVIII столітті, папір став доступним, навіть вічно гнаним бідним містечковим євреям, які вже могли собі дозволити такий вид творчості.

У євреїв мистецтво вирізання з паперу не було заняттям переважно жіночим, як це було, наприклад, в українців.  Як це не дивно, за традицією їх робили, головним чином, чоловіки або юнаки — учні релігійних шкіл (єшив), нерідко під час перерви між вивченням священних книг — робота над прорізною картиною дозволяла подумати над змістом сакральних текстів. Тому в рейзеле, як правило, немає нічого випадкового.

На Шавуот вікна в будинках польських та слов'янських євреїв були прикрашені ажурними вирізками з паперу — як вид народної творчості, характерний для неєврейського населення, що оточувало їх. При цьому відбувалося наповнення запозичених форм єврейським змістом: вирізкам надавали схожість із трояндою — одним із символів Ізраїлю (Пісня 2:2,16), за що вони отримали назву рейзеле. У країнах Заходу до східної стіни синагоги чи приватного будинку прикріплювалася декоративна табличка, часто різьблений паперовий аркуш з орнаментом та текстом — мізрах (направлення у бік зруйнованого Храму).

Із добре збережених, понад 80 можна з певністю віднести до Галичини та прилеглих Карпатських гір; приблизно 30-40 — до Польщі та слов'янської смуги заселення; щонайменше стільки ж — до Центральної Європи, від Ельзасу на заході через Німеччину до західної Польщі, Богемії-Моравії та німецької Австро-Угорщини; приблизно 25 — до Сполучених Штатів; і близько 30-40 сефардських вирізок з паперу, з яких приблизно третина походить з Османської Туреччини, а дві третини — з земель Магрибу в Північній Африці. Декілька походять з північної Італії, Палестини/Сирії та Багдада. Інші мають невизначене, різноманітне походження.

Характеристики Стилі

Матеріали

Символізм

В побуті Ктуба

Мізрах

Святкові прикраси

Вплив на єврейське мистецтво

Сучасні майстри Київський майстер рейзеле, захоплений її популяризацією, художник Пінхас Фішель, спільно з Матвієм Вайсбергом, створили виставку робіт в ЦСМ «Біле світло». Дебора Угорець, майстриня з рейзеле, до пандемії мала персональну виставку в Музеї на Елдрідж-стріт (в одній будівлі із Синагогою на Елдрідж-стріт), де вона викладала практичний курс з єврейського вирізання з паперу, а також проводила майстер-класи в . Марта Ґолоб, графічна художниця та мастриня рейзеле. Її вирізки з паперу виставлялися в , у Лос Анджелесі, синагозі в Сан-Франциско, синагозі в Гробцігу (Німеччина) та на Фестивалі єврейської культури в Кракові. Моніка Краєвська, членкиня Гільдії американських вирізальників з паперу, художниця мізрах, спеціалістка з каліграфії, також цікавиться символами, пов'язаними як з єврейським рейзеле, так і з мистецтвом мацева, оскільки вони тісно пов'язані.

Галерея

Посилання Коллекція юдаїки, Смітсонівського інституту Книга «Рейзеле» видавництва Дух і Літера автор Олена Фінберг, іллюстрації Пінхас Фішель.

Джерела та література

Старовинне мистецтво «рейзеле» // Ірина Климова, директор Музею Шолом-Алейхема Traditional Jewish Papercuts: An Inner World of Art and Symbol // Гановер:

Примітки

Див. також Витинанка Цзяньчжи Кіригамі Оригамі