Пате́нтний пул () — це консорціум двох або більше компаній, які укладають угоду про перехресне ліцензування патентів, що стосуються певної технології. Створення такого об'єднання дозволяє патентовласникам і ліцензіатам значно заощадити час та гроші. У випадках, коли патенти блокують один одного, що унеможливлює створення кінцевого продукту без порушення чиїхось прав, патентний пул може стати єдиним розумним способом зробити технологію доступною для суспільства«The pooling of the patents, licensing all patents in the pool collectively, and sharing royalties is not necessarily an antitrust violation. In a case involving blocking patents such an arrangement is the only reasonable method for making the invention available to the public.» — International Mfg. Co. v. Landon, 336 °F.2d 723, 729 (9th Cir. 1964). Водночас створення великих патентних пулів неминуче привертає увагу регуляторів та порушує питання дотримання антимонопольного законодавства.

Історична довідка Концепція патентних пулів не є новою. Вона виникала в ключові моменти промислового розвитку для вирішення патентних конфліктів, усунення юридичних перешкод та прискорення технологічного прогресу. Ці об'єднання мали стратегічне значення, оскільки дозволяли стабілізувати цілі галузі, що опинялися на межі колапсу через нескінченні судові позови.

Історичні приклади демонструють ефективність цього інструменту:

Швейні машини (1856). Виробники швейних машин Grover & Baker, Singer та Wheeler & Wilson звинувачували один одного в порушенні патентних прав, що загрожувало існуванню всієї галузі. За пропозицією юриста та президента компанії Grover & Baker Орландо Поттера, замість того, щоб витрачати прибутки на судові процеси, фірми об'єднали свої патенти. Так було створено перший в історії патентний пул, що врятувало індустрію від краху

Авіабудування (1917). Під час Першої світової війни патентна війна між двома основними власниками патентів на конструкцію літака, та Curtiss Company, фактично заблокувала виробництво нових повітряних суден, які були вкрай необхідні Сполученим Штатам. Уряд США, за рекомендацією комітету, сформованого тодішнім помічником міністра ВМС Франкліном Д. Рузвельтом, змусив галузь утворити патентний пул — ().

RFID-технології (2005). Близько 20 компаній, що активно працювали у сфері радіочастотної ідентифікації (RFID), створили патентний пул. У 2006 році адміністратором цього пулу було призначено компанію Via Licensing.

Ці приклади ілюструють ключове значення патентних пулів для стабільного розвитку цілих галузей.

Мета створення та ефективність дії патентних пулів Основна мета створення патентних пулів полягає у зниженні транзакційних витрат та юридичних ризиків. Це дозволяє учасникам ринку зосереджуватися на інноваціях та розробці продуктів, а не на нескінченних судових спорах. Однак, незважаючи на очевидні переваги, існують і потенційні недоліки, пов'язані з проблемами в управлінні пулом та ризиками обмеження конкуренції.

Зниження ризиків та витрат Патентні пули є ефективним інструментом для зниження ризиків. У багатьох технологічно складних галузях без них координаційні витрати (переговори, оцінка юридичних ризиків, судові процеси) були б настільки високими, що це унеможливило б будь-яку діяльність. Це приклад «коокуренції» — ситуації, коли конкуренти співпрацюють для досягнення спільної вигоди, розробляючи спільну інфраструктуру або стандарти, щоб знизити колективні ризики та операційні витрати, що дозволяє їм ефективніше конкурувати на рівні кінцевих продуктів. Подібні механізми існують і в інших сферах: страхова галузь: компанії обмінюються даними про збитки для колективного зниження ризиків; автомобільна промисловість: виробники співпрацюють для стандартизації компонентів. ІТ-сектор: компанії беруть участь у проєктах з відкритим кодом, створюючи спільні ресурси.

Проблеми та критика Патентні пули лише пом'якшують ризики, а не усувають їх повністю. Патентовласники, що не є членами пулу, все ще можуть становити загрозу для галузі. Крім того, існують внутрішні ризики, пов'язані з недоліками в управлінні пулом, що може призвести до порушення спільних інтересів групи одним із її членів.

Прикладами проблемних об'єднань є пули для стандартів кодування відео MPEG-2, MPEG-4 Part 2 та H.264, а також пул DVD6C. Особливо гострою є критика пулу MPEG-2. Його ліцензійна угода вимагає від ліцензіатів сплачувати фіксовані роялті, навіть коли термін дії понад 90 % патентів у пулі вже закінчився. Платежі стягуються доти, доки залишається активним хоча б один патент у країні виробництва або продажу продукту.

Через потенціал як для сприяння конкуренції, так і для її обмеження, патентні пули є об'єктом пильної уваги регуляторів, особливо в контексті стандартизації нових технологій.

Патентні пули та стандартизація технологій У сучасних високотехнологічних галузях, таких як телекомунікації (5G), стандартизація є ключовою, і патентні пули відіграють тут стратегічну роль. У таких сферах часто виникає проблема, відома як «» (), коли для створення одного продукту необхідно ліцензувати технології у безлічі власників (Standard Essential Patents, SEP). Патентні пули стають ефективним вирішенням цієї проблеми.

На прикладі технології 5G видно, що власники SEP вимагатимуть ліцензійні відрахування, а патентні війни, відомі з індустрії смартфонів, поширюються на інші галузі, зокрема на автомобільну. Наприклад, нещодавній судовий процес, пов'язаний із патентами в автомобільній індустрії, демонструє, наскільки прибутковим є ринок ліцензування SEP.

Патентний ландшафт 5G демонструє високу концентрацію прав інтелектуальної власності.

Таблиця. Провідні компанії з декларування патентів на 5G (станом на лютий 2021 року)Хто очолює гонку патентів у сфері 5G? Аналіз патентного ландшафту та вдосконалення стандартів SEP // Huawei + Розподіл сімейств патентів на 5G за власниками Власник патентів (Країна) Сімейства патентів на 5G Видані та активні сімейства патентів на 5G Активні сімейства патентів на 5G, видані EPO/USPTO Видані та активні сімейства патентів на 5G EPO/USPTO, які ніколи не були заявлені для попередніх поколінь Huawei (Китай) 15,39 % 15,38 % 13,96 % 17,57 % Qualcomm (США) 11,24 % 12,91 % 14,93 % 16,36 % ZTE (Китай) 9,81 % 5,64 % 3,44 % 2,54 % Samsung Electronics (Південна Корея) 9,67 % 13,28 % 15,10 % 14,72 % Nokia (Фінляндія) 9,01 % 13,23 % 15,29 % 11,85 % LG Electronics (Південна Корея) 7,01 % 8,7 % 10,3 % 11,48 % Ericsson (Швеція) 4,35 % 4,59 % 5,25 % 3,79 % Sharp (Японія) 3,65 % 4,62 % 4,66 % 5,50 % Oppo (Китай) 3,47 % 0,95 % 0,64 % 1 % CATT Datang Mobile (Китай) 3,44 % 0,85 % 0,46 % 0,68 % Apple (США) 3,21 % 1,46 % 1,66 % 2,15 % NTT Docomo (Японія) 3,18 % 1,98 % 2,25 % 1,9 % Xiaomi (Китай) 2,77 % 0,51 % 0,23 % 0,32 % Intel (США) 2,37 % 0,58 % 0,32 % 0,4 % Vivo (Китай) 2,23 % 0,89 % 0,08 % 0,07 % InterDigital (США) 1,43 % 1,6 % 1,79 % 0,42 % Lenovo (США) 0,9 % 0,32 % 0,38 % 0,40 % NTT (Японія) 0,88 % 1,82 % 0 % 0 % Motorola Mobility (США) 0,78 % 0,72 % 0,59 % 0,84 % NEC (Японія) 0,71 % 0,79 % 0,8 % 0,52 % MediaTek (Китай) 0,70 % 1,19 % 1,42 % 1,79 % Shanghai Langbo (Китай) 0,65 % 0,81 % 0,14 % 0,22 %

Хоча Huawei лідирує за загальною кількістю заявлених сімейств патентів, аналіз показує іншу картину щодо вже виданих патентів у ключових юрисдикціях. Зокрема, компанії Nokia (15,29 %) та Samsung (15,10 %) мають найбільші частки патентних сімейств 5G, виданих Європейським патентним відомством (EPO) або Відомством з патентів і товарних знаків США (USPTO). Така концентрація патентних прав у руках кількох гравців вимагає чітких антимонопольних правил для забезпечення справедливої конкуренції та доступу до технологій.

Правове регулювання та антимонопольне законодавство З точки зору законодавства патентні пули мають двоїсту природу. З одного боку, вони можуть сприяти інноваціям та поширенню технологій (проконкурентний ефект), а з іншого — створювати картелі, фіксувати ціни та придушувати конкуренцію (антиконкурентний ефект). Саме тому національні регуляторні органи ретельно аналізують діяльність таких об'єднань.

Сполучені Штати Америки Починаючи з 1990-х років, регуляторні органи США розглядають патентні пули переважно у позитивному світлі. У 1995 році Міністерство юстиції (DOJ) та Федеральна торгова комісія (FTC) видали документ «Antitrust Guidelines for the Licensing of Intellectual Property», де зазначалося про «проконкурентні переваги» пулів.Tirole, Josh Lerner and Jean. «Public Policy toward Patent Pools.» Innovation Policy and the Economy, 2007: 157—186.. Згодом антимонопольний підрозділ DOJ видав лист на підтримку створення пулу MPEG-2Antitrust Guidelines for the Licensing of Intellectual Property. U.S. Department of Justice and Federal Trade Commission, April 6, 1995..

Водночас для запобігання антиконкурентній діяльності DOJ висуває низку умов: патенти в пулі мають бути суттєвими (essential) та незамінними (non-substitutable); власники патентів повинні зберігати право індивідуально ліцензувати свої патенти поза межами пулу; Міністерство юстиції може здійснювати моніторинг розміру роялті, що збираються пулом.

Європейський Союз та Україна В українському законодавстві концепція патентних пулів детально не врегульована. Проте вона вписується в ширшу парадигму відкритих інновацій, яка активно досліджується в контексті євроінтеграції України. Виявлено тенденцію в ЄС та окремих країнах-членах ЄС, США та країнах Азії до поступового переходу до нових відкритих інноваційних екосистем і пошуку інноваційної взаємодії у зовнішньому інноваційному середовищі. Зауважується, що концепція відкритих інновацій в Україні застосовується не повною міроюЯрмолюк А. А. Охорона прав інтелектуальної власності в умовах використання концепції відкритих інновацій. — Кваліфікаційна наукова праця на правах рукопису. Дисертація на здобуття ступеня доктора філософії за спеціальністю 081 — «Право». — Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Київ, 2022.. Існуючі правові інструменти, такі як ліцензійний договір, механізми трансферу технологій та створення стратегічних альянсів, є правовою основою для створення подібних об'єднань. Для формалізації сучасних екосистем обміну патентами науковці обґрунтовують необхідність розробки нового законодавства, яке б закріпило визначення таких понять, як «інноваційний технологічний стартап» та «платформа відкритих інновацій». На шляху до членства в ЄС, будь-яке створення та функціонування патентних пулів в Україні має відповідати нормам європейського антимонопольного законодавства, щоб уникнути ризиків обмеження конкуренції.

Див. також Перехресне ліцензування Патентна війна Патентний троль Антимонопольне законодавство Ліцензійний договір Стандартизація

Примітки