Зо́я Олексі́ївна Котляро́ва (31 жовтня 1911, Харків — 1 листопада 1980, Полтава) — архітекторка, член Спілки архітекторів УРСР (1963).

Біографія Народилася 31 жовтня 1911 року в Харкові.

У 1931 році закінчила Харківський художній технікум, з 1937 по 1941 і з 1945 по 1946 рік навчалася у Харківському інженерно-будівному ін­ституті.

З 1931 по 1933 рік працювала у проєктному від­ділі будівельної контори Управління Південно-Західної залізниці у Харкові. З 1933 по 1937 та з 1946 по 1958 — в ін­ституті «Хар­­ківді­протранс».

З 1942 по 1943 — під­собниця їдальні, рахівниця лазарету в Харкові, а з 1943 по 1945 — на примусових роботах у Німеч­чині.

З 1959 року — у технічному бюро Управління головного ар­­хітектора Полтави.

З 1960 по 1967 рік — у Полтавській філії ін­ституту «Укр­місто­­буд­­­проект»: з 1962 по 1967 рік — головний архітек­­тор планувальної майстерні.

З 1967 року — доцент кафедри промислових і цивільних будівель Полтавського інженерно-будівельного ін­ституту.

Померла 1 листопада 1980 року в Полтаві.

Творча робота Серед реалізованих проєктів — відбудова зруйнованого під час Другої світової війни вокзалу залізничної станції Полтава-Київська (1955; фасади вирішено у формах класицизму), керамічне облицювання житлових і громадських будівель Полтави, планування перспективних сіл Полтавської області, зокрема Ковалі, Петрівка, Покровська Багачка Хорольського району та Кошманівка Машівського району (усі — 1960-ті роки).

Авторка статей з питань архітектури та містобудува­н­ня.

Примітки

Джерела

Література

Бєлявська О. Ю. Котлярова, Зоя Олексіївна // Архітектори і місто: [монографія] / Карюк М. В., Бєлявська О. Ю., Дмитренко А. Ю., Негай Г. А.; уклад. та ред. Бєлявська О. Ю.; Полтавська організація Національної спілки архітекторів України — Полтава: ТОВ «АСМІ», 2018. — 187 с.: іл. — С. 139.