Шту́чний інтеле́кт у військо́вій спра́ві (також військовий ШІ) — напрям розвитку військових технологій, що передбачає застосування систем штучного інтелекту (ШІ) для підвищення бойової ефективності, автоматизації озброєнь та процесів ухвалення рішень, аналізу розвідданих та управління військами. Інтеграція ШІ докорінно змінює сучасні стратегії, тактику та технології ведення бойових дій, стаючи ключовим елементом Четвертої промислової революції у військовій сфері.

Концепція Розвиток військового ШІ тісно пов'язаний з концепцією Четвертої промислової революції, яка характеризується розмиттям меж між фізичним, цифровим та біологічним світами. Вона дала старт новому рівню гонки озброєнь, спрямованому на створення роботизованих бойових платформ, здатних у перспективі повністю виключити присутність людини на полі бою. Такі системи, відомі як смертоносна автономна зброя (САЗ) або «роботи-вбивці», мають низку переваг перед людським солдатом: вони не потребують фінансового чи продовольчого забезпечення, не страждають від втоми чи посттравматичного синдрому, здатні діяти цілодобово в будь-яких умовах, мають надлюдські рефлекси та точність і бездоганно виконують накази, що робить їх концепцією «ідеального солдата».

Військові аналітики, зокрема з корпорації RAND, пропонують класифікувати застосування ШІ в армії на три основні категорії, що залежать від рівня управління та наслідками у випадку збоїв: Enterprise AI — використовується в системах управління ресурсами, фінансами, логістикою та медичними даними у контрольованих середовищах з мінімальними наслідками збоїв. Mission-Support AI — застосовується для підтримки ухвалення рішень, планування операцій та покращення ситуаційної обізнаності командування в умовах реальних бойових дій. Operational AI — інтегрується безпосередньо в системи озброєнь для підвищення їхньої ефективності та автономності в динамічному та агресивному середовищі.

Сфери застосування Штучний інтелект знаходить застосування в усіх аспектах сучасної військової справи, від стратегічного планування до безпосереднього ведення бойових дій.

Аналіз даних Системи ШІ здатні обробляти величезні обсяги даних (Big Data) із різноманітних джерел (супутникові знімки, дані з БПЛА, РЕР, соціальні мережі, відкриті джерела) для виявлення закономірностей, ідентифікації цілей та прогнозування дій противника. Це дозволяє значно прискорити цикл ухвалення рішень. Наприклад, американська компанія Palantir надає Україні програмне забезпечення, яке автоматично обробляє супутникові знімки та інші дані, заощаджуючи десятки годин аналітичної роботи.

Технології розпізнавання облич, як-от від компанії , використовуються в Україні для ідентифікації російських військових, воєнних злочинців та диверсантів, а також для пошуку депортованих дітей. Американська компанія Primer використовує ШІ для автоматичної транскрипції та аналізу перехоплених розмов російських військових.

В Україні розроблено розвідувальну систему Griselda, яка за лічені секунди обробляє інформацію з різних джерел і передає дані до систем ситуаційної обізнаності, таких як Delta.

Автономні системи ШІ є ключовим компонентом смертоносних автономних систем, які здатні діяти з мінімальним втручанням людини. До них належать безпілотні літальні апарати (БПЛА), наземні роботизовані комплекси (НРК), морські дрони та автоматизовані системи ППО. Такі системи можуть самостійно виконувати розвідувальні, ударні та логістичні завдання.

Прикладами таких систем є ізраїльські баражуючі боєприпаси IAI Harop, турецькі БПЛА Bayraktar Kızılelma, російський НРК Уран-9 та американський корабельний комплекс Mark 15 Phalanx. В Україні розроблено розвідувально-ударний комплекс Saker Scout, здатний автономно розпізнавати до 64 типів цілей, та роботизовані турелі ТГП і Wolly, які використовують комп'ютерний зір для виявлення та супроводу цілей.

Одним з найперспективніших напрямків є розробка «рою дронів» — групи БПЛА, що діють скоординовано як єдиний організм, обмінюючись даними та самостійно розподіляючи завдання. Це дозволяє долати системи ППО противника та виконувати складні місії. Такі системи розробляються в США (програма OFFSET від DARPA), Китаї та Україні (система Styx від компанії Swarmer).

Кібербезпека ШІ відіграє ключову роль у захисті військових мереж від кібератак. Алгоритми машинного навчання аналізують поведінку мережі в реальному часі, виявляють аномалії та несанкціоновані дії, що дозволяє запобігати вторгненням ще до їхнього початку. На відміну від традиційного антивірусного програмного забезпечення, яке покладається на відомі сигнатури, ШІ здатен виявляти нові, невідомі штами шкідливих програм, аналізуючи їхню поведінку. Такі системи, як SIEM (Security Information and Event Management) та (eXtended Detection and Response), використовують ШІ для аналізу величезних обсягів даних з різних джерел, що дозволяє оперативно реагувати на загрози.

В інформаційних операціях ШІ використовується для поширення пропаганди та дезінформації, а також для протидії їм. Алгоритми можуть генерувати реалістичні дипфейки політичних лідерів, як це було зафіксовано під час російсько-української війни із зображеннями президентів України та Росії. З іншого боку, ШІ допомагає виявляти ботів та інформаційні кампанії, спрямовані на дестабілізацію суспільства.

Логістика Системи ШІ допомагають оптимізувати військову логістику, аналізуючи дані про запаси, транспортування та потреби військ, що дозволяє підвищити ефективність ланцюгів постачання. Алгоритми можуть планувати оптимальні маршрути, прогнозувати потреби в пальному та боєприпасах, моделювати сценарії доставки в зонах бойових дій, як, наприклад, у системі Joint Precision Airdrop System (JPADS) армії США. У сфері військової юстиції ШІ може використовуватися для аналізу великих обсягів документів, прогнозування судових рішень та моделювання юридичних сценаріїв, що значно прискорює та спрощує процеси в умовах військових трибуналів.

Навчання ШІ дозволяє створювати реалістичні віртуальні симулятори для тренування військових. Такі системи можуть адаптуватися до дій солдата в реальному часі, імітуючи різноманітні бойові сценарії — від несприятливих погодних умов до відмови обладнання. Наприклад, система Air-Guardian, розроблена в MIT, відстежує погляд пілота для визначення потенційних ризиків, підвищуючи безпеку польотів.

У військовій медицині ШІ має потенціал для автоматизованого сортування поранених, діагностики травм на основі аудіо- та відеозаписів у поєднанні з біометричними даними, а також для підтримки прийняття рішень медиками на полі бою. Роботизовані системи можуть використовуватися для евакуації поранених та надання дистанційної хірургічної допомоги.

Штучний інтелект у російсько-українській війні Російсько-українська війна стала першою великою війною, де технології ШІ застосовуються настільки масово, перетворивши Україну на своєрідний полігон для їх випробування та вдосконалення.

Застосування в Україні Україна активно інтегрує ШІ для отримання технологічної переваги над чисельно переважаючим противником. Українські розробники використовують ChatGPT для інженерних рішень, наприклад, для зменшення вразливості БПЛА до російських засобів РЕБ.

Для стимулювання розробок у квітні 2023 року було запущено оборонний кластер Brave1. Станом на кінець 2023 року на платформі було зареєстровано 35 розробок із застосуванням ШІ. У 2024 році Міністерство оборони України ініціювало програму K4 Startup Studio для підтримки військових стартапів у галузі ШІ.

Серед конкретних прикладів застосування: Системи ситуаційної обізнаності: Delta, Griselda, а також програмне забезпечення від Palantir використовуються для аналізу розвідданих та координації військ. Розпізнавання облич: Технології Clearview AI допомагають ідентифікувати російських військових та воєнних злочинців, а також виявляти колаборантів. Автономні системи: На озброєнні ЗСУ є БПЛА Saker Scout з елементами ШІ, а також роботизовані турелі ТГП та Wolly. Активно розробляються «рої дронів».

Застосування в Росії Росія також впроваджує ШІ у свої системи озброєнь. Відомо про використання елементів ШІ для автоматичного наведення в баражуючих боєприпасах «Ланцет» та в наземному роботизованому комплексі «Уран-9».

Правові виклики Широке застосування ШІ у військовій справі породжує складні етичні та правові питання. Однією з ключових проблем є визначення відповідальності за помилкові дії автономної системи: чи несе її розробник, оператор, командир, чи держава. Іншою проблемою є прозорість алгоритмів, оскільки багато систем ШІ діють як «чорні скриньки», що ускладнює контроль та аналіз їхніх рішень. Також існує ризик переходу від концепції «людина в контурі» () до «людина поза контуром» (), що може призвести до непередбачуваних наслідків та ескалації конфліктів. На міжнародному рівні ведуться дискусії щодо регулювання військового ШІ, зокрема в рамках ООН, яка у грудні 2024 року прийняла резолюцію, що закликає до відповідального використання ШІ у військовій сфері та дотримання норм міжнародного права.

Глобальний контекст Розвиток військового ШІ відбувається в умовах глобальної технологічної конкуренції, лідерами в якій є США та КНР. Ці країни демонструють різні підходи до розробки та поширення технологій ШІ. США переважно розвивають закриті, пропрієтарні моделі, такі як ChatGPT від OpenAI, Claude від Anthropic та Gemini від DeepMind. Такий підхід дозволяє зберігати технологічну перевагу, але викликає критику через монополізацію знань. Натомість Китай активно просуває відкриті (open-source) моделі, як-от DeepSeek, що дозволяє їх вільне завантаження та модифікацію. Проте ця відкритість має свої особливості: у моделі вбудовано фільтри контенту відповідно до китайського законодавства, що дозволяє здійснювати централізований контроль. США сприймають таку стратегію як інструмент демпінгового проникнення на глобальні ринки з метою їх захоплення.

Важливу роль у цьому процесі відіграють великі технологічні компанії, які поступово змінюють свою політику щодо співпраці з оборонними відомствами. Якщо раніше багато з них дотримувалися принципів, що забороняли використання їхніх технологій у військових цілях, то геополітичні реалії та інтереси національної безпеки змусили їх переглянути ці позиції. У 2018 році Google відмовилася від продовження контракту з Пентагоном за проєктом Maven (використання ШІ для аналізу зображень з дронів) через масові протести співробітників. Однак на початку 2025 року компанія видалила зі своїх принципів заборону на використання ШІ для створення зброї, пояснивши це зміною геополітичного ландшафту та інтересами національної безпеки. OpenAI, розробник ChatGPT, у січні 2024 року також прибрала зі своєї політики заборону на «військову діяльність» і згодом оголосила про партнерство з оборонною компанією Anduril Industries для інтеграції своїх моделей у системи протидії безпілотникам. Компанія Anthropic об'єдналася з Palantir та Amazon Web Services для надання доступу до своїх моделей ШІ розвідувальним та оборонним службам США. Meta оголосила про надання доступу до своїх моделей Llama державним установам, що працюють у сфері оборони, на основі яких вже створено спеціалізований чат-бот Defense Llama для підтримки планування військових операцій.

Ці зміни свідчать про те, що співпраця між технологічними гігантами та оборонним сектором стає новою нормою, а цивільні розробки ШІ неминуче інтегруються у військову сферу. Така тенденція прискорює технологічний прогрес, але водночас стимулює нову глобальну гонку озброєнь у галузі штучного інтелекту.

Примітки