Вада Масахіро (, 21 січня 1965, Кобе) — японський футболіст, що грав на позиції захисника, півзахисника. По завершенні ігрової кар'єри — тренер.

Ігрова кар'єра Народився 21 січня 1965 року в місті Кобе, де під впливом старшого брата, який грав за місцевий футбольний клуб «Кобе», також розпочав займатися футболом. У 1982 році він був викликаний до юнацької збірної Японії на кваліфікацію до юніорського чемпіонату Азії. Під час навчання в старшій школі Мікаге Вада допоміг команді вперше в історії пробитися на загальнояпонський шкільний чемпіонат, де команда вибула в першому ж раунді. Серед його однолітків тоді був і відомий пізніше форвард Акіхіро Наґасіма, з яким Ваду часто порівнювали як конкурентів. Навчаючись у футбольній команді Університету Дзюнтендо, він у першому ж сезоні виграв Кубок прем'єр-міністра, забивши вирішальний гол у фіналі проти Цукубського університету (1:0).

У 1987 році Вада підписав контракт із клубом другого дивізіону Японської футбольної ліги «Мацусіта Елекрік» (з 1992 року — «Гамба Осака»), відмовившись від пропозиції «Міцубісі» заради гри у рідному регіоні та можливості виступати поруч з Наґасімою. У сезоні 1988/89 він став найкращим асистентом першого дивізіону, а влітку 1990 року отримав виклик до національної збірної Японії на Кубок династії, але за збірну так і не дебютував. Під час історичного старту Джей-ліги 16 травня 1993 року Вада забив перший офіційний гол «Гамби Осака» в матчі проти «Урава Редс». Протягом усіх років у клубі він стабільно грав на позиції лівого захисника та лівого півзахисника й входив до числа ключових футболістів, а у 1990 році здобув із командою Кубок Імператора, перший великий трофей в історії клубу. Водночас з 1994 року його ігровий час почав скорочуватися. Загалом Масахіро провів вісім сезонів у клубі, взявши участь у 152 матчах чемпіонату.

У липні 1995 року Вада перейшов до клубу «Віссел» (Кобе) з його рідного міста, який на той час виступав у Японській футбольній лізі. Він одразу став основним гравцем і зробив внесок у підвищення клубу до Джей-ліги у 1997 році. Однак після виходу в еліту його роль зменшилась, і наприкінці сезону 1998 року він завершив кар'єру гравця.

Кар'єра тренера Після завершення ігрової кар'єри Вада залишився у структурі «Віссела», де обіймав різні посади в тренерському штабі та менеджменті. У 2009 році він уперше виконував обов'язки головного тренера після відставки Кайо Жуніора, очоливши команду на п'ять матчів. Повернувшись до ролі асистента, він знову отримав призначення на посаду головного тренера 12 вересня 2010 року після відставки Тосії Міури. Вада провів команду через успішний фініш сезону, забезпечивши їй 15 місце і врятувавши від вильоту. Він працював головним тренером також у сезоні 2011 і у своєму першому повноцінному сезоні Вада привів команду до дев'ятого місця, найвищого в історії клубу на той момент. У 2012 році клуб поставив перед Вадою завдання увійти до першої четвірки та кваліфікуватися до Ліги чемпіонів АФК, однак невдала серія призвела до його відставки 30 квітня. Згодом він був призначений старшим директором клубу, а в 2013 році став віцепрезидентом компанії Crimson Football Club, що керувала «Вісселом».

Наприкінці 2013 року Вада за запрошенням Віттая Лаохакула, свого колишнього тренера, перейшов до тайського «Чонбурі», ставши першим японцем, який очолював команду в тайській Прем'єр-лізі. Сезон 2014 року виявився надзвичайно успішним: команда боролася за чемпіонство до останнього туру, фінішувала другою і вийшла у фінал Кубка Таїланду, а сам Вада отримав титул тренера року в тайській Прем'єр-лізі. Після завершення сезону він відмовився продовжувати контракт і повернувся до Японії.

У грудні 2014 року Вада очолив «Кіото Санга» в Джей-лізі 2, однак уже в липні 2015 року був звільнений через незадовільні результати, коли команда опустилася до зони вильоту. У жовтні 2015 року він повернувся до Таїланду, де наприкінці сезону керував клубом «Порт» у боротьбі за виживання. Попри хорошу серію, Вада не зміг утримати клуб у вищому дивізіоні, але продовжив роботу й у сезоні 2016. 11 липня 2016 року він був звільнений, коли команда, попри третє місце, відставала від лідера на п'ять очок. Пізніше того ж року Вада очолив іншу місцеву команду «Сісакет», з якою зумів зберегти місце в еліті, після чого подав у відставку.

У грудні 2016 року Вада прийняв пропозицію стати директором із розвитку та керівником академії у клубі «Цвайген Канадзава», де відповідав за поєднання роботи першої команди та молодіжних структур. У січні 2020 року він залишив клуб з особистих причин і через кілька днів повернувся до «Гамби Осака» як спеціальний радник з розвитку академії. 14 квітня 2020 року його призначили генеральним менеджером клубу, працював на цій посаді до завершення сезону 2023 року, а на сезон 2024 знову обійняв посаду генерального менеджера «Цвайген Канадзави».

Статистика виступів

Статистика клубних виступів СезонКомандаЧемпіонатНаціональний кубокУсьогоЛігаІгорГолівЛігаІгорГолівІгорГолів1987-88 «Мацусіта Елекрік»ЯСЛ22211КІ+КЛ?+2?+0??1988-89ЯСЛ1201КІ+КЛ?+0?+0??1989-90ЯСЛ1211КІ+КЛ?+1?+0??1990-91ЯСЛ1180КІ+КЛ?+1?+0??1991-92ЯСЛ1220КІ+КЛ?+3?+0??1992 «Гамба Осака»---КІ+КЛ3+90+01201993J342КІ+КЛ2+60+04221994J30КІ+КЛ0+00+0301995J120КІ00120Усього за «Гамбу Осаку»15215????1995 «Віссел» (Кобе)ЯФЛ162КІ301921996ЯФЛ300КІ303301997J00КІ+КЛ2+20+0401998J00КІ+КЛ0+00+000Усього за «Віссел» (Кобе)462100562Усього за кар'єру19817????

Титули і досягнення Володар Кубка Імператора (1): «Мацусіта Електрик»: 1990

Індивідуальні У символічній збірній Японської футбольної ліги: 1988/89 Найкращий тренер року Прем'єр-ліги Таїланду: 2014

Особисте життя Його другий син, , і третій син, , також були футболістами.

Примітки

Посилання