Педро Леонардо Мемельсдорф (; 1959, Буенос-Айрес, Аргентина) — аргентинський диригент, музикознавець і музикант-автентист (флейта), який спеціалізується на виконанні середньовічної музики. У 2013—2015 роках — керівник Schola Cantorum Basiliensis, засновник і художній керівник ансамблю «Mala Punica».
Біографія Народився 1959 року в Буенос-Айресі, 1977 року переїхав до ЄвропиFederico Monjeau. Pedro Memelsdorff: de utopías musicales. Clarín.. 1981 року закінчив Schola Cantorum Basiliensis, а 1984 року — Консерваторію імені Свелинка в Амстердамі. Здобув ступінь доктора музикознавства в Утрехтському університеті.
З 1980 року співпрацював з Жорді Савалем і його ансамблями «Hesperion XX», «Hespèrion XXI», «La Capella Real De Catalunya», «Le Concert Des nations». 1987 року заснував власний ансамбль старовинної музики «Mala Punica», з яким здійснив низку записів і виступав з гастролями в багатьох країнах. Гастролював у Європі, Північній та Південній Америці. Виступав у дуеті з клавесиністом Андреасом СтаєромСовместный диск на Amason Delight in Disorder: The English Consort of Two Parts 1640—1680. 1995.. Брав участь у великих міжнародних фестивалях.
Педагогічна та дослідницька діяльність Як музикознавець опублікував низку досліджень з історії середньовічної музики, музики Треченто та Кватроченто у журналах «Acta musicologica», «Studi musicali», «Plainsong» і «Medieval Music Ricercare». Захистив докторську дисертацію в Утрехтському університеті під керівництвом Карла Кюгле (2010). З 1 січня 2013 року є директором Schola Cantorum BasiliensisПедро Мемельсдорф на официальном сайте Schola Cantorum Basiliensis.. Професор Escuela Superior de Música de Cataluña у Барселоні, де керує класом старовинної музики. Провадив заняття у Fundación Giorgio Cini у Венеції. Професор Escuela Cívica de Música у Мілані та у Вищій школі музики в Цюриху. У 2010—2011 роках викладав в Університеті землі Саар. На початку 2010 року був запрошений вести заняття до Каліфорнійського університету в Берклі.
Вибіркові публікації
Codex Faenza 117: Instrumental Polyphony в Late Medieval Italy. Introductory Study and Facsimile. by Pedro Memelsdorff. More Info: 2 vols. Lucca: LIM (Ars Nova, ns 3). 2012 року. Coping with the Past. Creative Perspectives on Conservation and Restoration. Edited by Pasquale Gagliardi, Bruno Latour & Pedro Memelsorff. Olschki. 2010 року.
Нагороди
2014. нагорода Яна Пітера Геє за дисертацію Filiation and Transmission of Instrumental Polyphony in Late Medieval Italy: Codex Faenza 117 (Утрехтський університет 2010, науковий керівник проф. доктор Карл Кюгле).
Вибіркова дискографія З ансамблем «Mala Punica»:
1994. Ars Subtilis Ytalica. Polyphonie pseudo-Française en Italie, 1380—1410. Arcana. 21. 1994. d'Amor Ragionando. Ballades du neo-Stilnovo en Italie: 1380—1415. Arcana. 22. 1995. En attendant. L'Art de la citation dans l'Italie des Visconti. Arcana. A23. 1996. Missa Cantilena. Travestimenti liturgici in Italia (1380—1410). Ерато. 17069. 1997. Sidus Preclarum. Ciconia: Complete Motets. Ерато. 3984-21661. 2000. Hélas Avril. Matteo de Perugia — Chansons. Ерато. 8573-82 163 2. 2002. Narcisso Speculando. Madrigaux de Paolo da Firenze. Harmonia Mundi. 901732. 2003. Tal per sonar. Ерато. 17876. 2007. Faventina. The liturgical music of Codex Faenza 117 (1380—1420). Ambroisie. AM 105.
Галерея
Примітки
Посилання