Роман Скворій (справжнє ім'я — Володимир Теодорович Рудий; 28 лютого 1927, с. Куличків, Сокальський повіт, Львівщина — 20 лютого 1996, Болехів)— український краєзнавець, етнограф, бібліотечний фахівець і громадський діяч. Був ініціатором створення та першим керівником Музею історії міста Болехова, який нині названо на його честь.

Життєпис Володимир Рудий народився у заможній і працьовитій селянській родині. Його батьками були Марія з роду Ващищин та Теодор Рудий. Атмосфера родинної культури та господарського добробуту сприяла ранньому формуванню інтересу хлопця до книжності, пам'яток минулого та народної традиції.

Після здобуття бібліотечної освіти у 1950-х роках він переселився до Болехова. Спочатку працював методистом, а згодом очолив книжкову світлицю міста. Поступово став добре знаним у громаді, настільки вкорінившись у місцеве середовище, що мешканці Болехова часто вважали його уродженцем міста. В цей час він почав активно використовувати літературний псевдонім Роман Скворій, під яким виступав до кінця життя.

Помер 20 лютого 1996 року та був похований у Болехові на Волоському цвинтарі.

Громадська й культурна діяльність Скворій вирізнявся багатогранною активністю у сфері культури, освіти й краєзнавства. Його зусиллями у Болехові було реалізовано низку важливих ініціатив:

створено Музей історії міста Болехова— перший системний осередок історичної пам'яті міста; встановлено пам'ятник Наталії Кобринській, творчість і біографію якої він тривалий час вивчав; впорядковано та відреставровано могилу письменника й священника Михайла Петрушевича; організовано перше свято міста з нагоди 620-річчя Болехова; розроблено та офіційно затверджено сучасний герб Болехова.

Його діяльність сприяла формуванню міського культурного середовища та укоріненню інтересу до місцевої історії серед широкої громади.

Музей історії міста Болехова ім. Романа Скворія Перші музейні ініціативи Скворія розпочалися у 1964 році, коли при міській бібліотеці було створено невелику краєзнавчу кімнату. Уже в 1967 році він сформував повноцінний музей, який швидко перетворився на важливий культурний центр регіону.

Через кілька років заклад отримав звання «народного музею». Сьогодні фонди музею налічують приблизно 7000 експонатів, з яких понад 4000 представлені оригінальними предметами. Серед них:

фрагменти рукописних літургійних книг XVII століття з монастиря у селі Довжка; колекція фотографій відомого скульптора Михайла Черешньовського (1939—1944); матеріали, пов'язані з візитом митрополита Андрея Шептицького до краю в 1909 році.

Після смерті засновника керівництво музеєм перебрало на себе його донька, продовжуючи традицію, започатковану батьком. Могила Скворія розташована поруч із похованням Івана Озаркевича— батька письменниці Наталі Кобринської.

Творчий доробок Роман Скворій залишив помітний слід у дослідженні історії Болехова, Гуцульщини й Прикарпаття. До його науково-популярних праць належать:

«На болехівських видноколах. Путівник по старожитностях» (1991); праця-дослідження «Розгадка Бубнища?», присвячена Скелям Довбуша; історико-біографічний нарис «В Болехові баталія…», що розкриває діяльність Наталі Кобринської.

Його тексти вирізняються увагою до локальної історії, точністю фактів та прагненням відтворити духовну атмосферу регіону.

Вшанування пам'яті До 90-річчя від дня народження Романа Скворія в обласній універсальній науковій бібліотеці ім. І. Франка (Івано-Франківськ) було проведено виставку-пам'ять, де представлено його публікації, архівні документи та матеріали про життєвий шлях.

Примітки

Джерела Скворій Роман Теодорович Роман Скворій. Витвиця перша. Хто на черзі. Роман Скворій. Історія життя Феміністка. Шлях Наталі Кобринської

https://karpaty.rocks/muzey-istoriyi-mista-bolehova-im-romana-skvoriya-bolehiv https://dcrb.net/news/pamyati-romana-skvoriya/